11 клас українська література

 1 листопада 2022

Українська література 

Тема уроку: Роман "Місто". Образ українського інтелігента Степана Радченка

Матеріал до уроку

Головний герой урбаністичного роману “Місто” – це Степан Радченко. Автор описує його як особистість з перевагою біологічного інстинкту. Йому 25 років, він їде до Києва пароплавом, щоб вступити до вищого навчального закладу. У селі він працював завбібліотеки, а після навчання мріяв повернутися та працювати на благо села.

Основна тема твору – доля селянської молоді, у якої після радянської революції з’явилася неймовірна до того можливість отримувати якісну освіту, «вийти в люди», досягти чогось більшого у житті, а також внести у закостеніле сільське життя живий подих прогресу, культури, творчого прагнення та натхнення. Проте багато з них, і Степан також, стикнулися з тим, чого не  чекали. Місто давно живе за своїми правилами, яких не під силу змінити наївним «здобувачам» з села, скоріше їхня доля – пристосування, в кращому випадку таке, що дозволить їм розкритися та реалізувати свої амбіції.

Степан Радченко, енергійний, здібний, рішучий, впевнений юнак, що приїжджає з села до Києва, щоб отримати освіту та направити її на благо рідного села, сприяти переходу сільського життя на новий, вищий рівень у всіх сферах. Спочатку його лякає місто – велике, шумне, вороже, сповнене незнайомих людей та незвичних дійств. При цьому село здається йому тихим пристанищем, чимось ідеальним, теплим, рідним. Проте місто знайшло гачок, на який впіймало Степанову душу, та поступово змінило і його прагнення, і світогляд.

Степана захопила література, він відчуває в собі разом і здібність до неї, і жагучу потребу визнання свого таланту. Він кидає навчання, стає відомим письменником, але разом із цим пристосовується до міського життя, починає поділяти і мрії міських жителів , і способи їх здійснення, і моделі поведінки. Степан Радченко більше не ідеаліст, сповнений світлих сподівань, а прагматичний молодий чоловік, здібний, ерудований, іронічний, який здатний на жорсткість задля досягнення своєї мети. 

Та й мета в Степана вже не така благородна, як по приїзді. Він уже не може знов хотіти того, чого хотів раніше, і повертатися до села не збирається.  Тепер його мета – міське життя, це бажання визнання, а також супутніх атрибутів успіху – хорошого житла, престижної роботи, слави. Досягнувши цього, Степан не отримав лише душевного спокою, бо став ніби розірваний надвоє між собою минулим та теперішнім, міським.Це яскраво проявляється в його стосунках з жінками. Його ставлення до них змінюється, спочатку йому миліша за усіх «нештучна», близька душею Надійка, дівчина з його села. Потім він обирає собі жінок за іншими критеріями – він хоче новизни, пригод. Вдвічі старша за нього дружина господаря квартири, мила, жвава корінна жителька міста, потім Зоська, що вчинить через нього самогубство, потім Рита – красивий образ, картинка, маска, за якою лише пустота…  Кожну жінку в своєму житті Степан використовує як сходинку в просуванні «нагору», потім швидко розчаровується й кидає. 

Нарешті Степан, досягнувши визнання та матеріального комфорту, зруйнувавши стосунки з багатьма людьми, а головне – втративши самого себе ідеалістичного, благородного, впевненого, втративши непохитні орієнтири в житті, залишається на самоті з роздвоєністю у власній душі. Він намагається знайти порятунок зовні – кидається знов до Надійки, проте вона також змінилася під впливом міста й викликає у Степана майже відразу. І навіть його раптове натхнення, викликане зустріччю з Ритою, його намір писати «повість про людей» здаються швидкоминучими, бо йдуть зовні, а всередині його – роздвоєність, розгубленість і пустота, з яких людина не може творити мистецтво.

Позитивні риси характеру Степана: працьовитість, наполегливість, відповідальне ставлення до роботи.

Негативні риси характеру Радченка: самозакоханість, егоцентризм, кар’єризм. Негативне в образі Степана те, що він є досить заздрісним, що вінготовий пожертвувати близькими людьми заради власних цілей. Також стає зрозуміло, що герой неготовий до відповідальності в особистому житті, через що дівчина вчинила самогубство.

Анкета героя Степана Радченка 

•Вік: 25 років

•Батьки: Мама померла

•Кохані: Надія, Зоська, Рита

•Діяльність:  культкомісія місцевкому, секретар сільбюро Спілки робземлісу, завбібліотеки, лектор, секретар журналу.

Степан добре вчився в інституті – математика, йому легко давалася, а українську мову він вивчав детально.

Шкідлива звичка – паління

Портрет Степана Радченка 

“…Високий на зріст, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді, м’які волосинки, неголені вже тиждень надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів… ”

Бідність
•В кишені були – ножик, старий гаман, випадковий ґудзик і хустка.
Крім сподіванок нічого не вартих він мав лише червонець на всі злидні й пригоди, що на нього чекали у місті.

Ставлення до людей 

• Потайна ворожнеча
• Втрачав частку поваги
• Не почував потребу спілкування з людьми
• Життя інших не варте уваги
• Люди різні!

Реальність і мрії 

• Мрія стати народним комісаром

• Надзвичайним письменником

• Різні вибаганки були невичерпні, фантазія невтомна, самозакохання непереможне

Степан Радченко позитивний чи негативний герой? 

Однозначної відповіді дати не можна. Навіть в романі відсутні оцінки вчинків головного героя іншими персонажами, бо всі події переломлюються через свідомість Радченка. Навіть письменник ніде не схвалює і не осуджує свого героя.  Та Степан з одного боку, взірець цілеспрямованої особистості і в нього є чому повчитися. А з іншої сторони він цинічний егоїст.

На початку твору Степан – один з багатьох сільських парубків, які прибувають до Києва. У нього переважає біологічне: відчуженість до незрозумілого міста, стосунки з жінками є щаблями задоволення егоїстичного «я». проте письменник вивів людину, в якій постійно борються комплекси добра і зла, який цікавиться людьми, що дає поштовх до розвитку особистості. Поступово інтелектуальне начало здобуває перемогу. Степан розвивається як людина і як письменник. У першому його оповіданні «Бритва» показано шлях бритви від одного господаря до іншого (людина відсутня в оповіданні). А в кінці твору Радченко сідає писати повість про людей. Таким чином, замальовується еволюція героя. 

Отже, у глибоко психологічному образі Степана Радченка В. Підмогильний розкрив особисту трагедію втрати себе, неспроможності, неготовності багатогранної, обдарованої та прагнучої визнання особистості зорієнтуватися у великому, сповненому суперечливих можливостей та спокус, міському житті.

Теорія літератури

Урбаністичний роман – це великий за обсягом епічний твір,у якому порушується урбаністична проблематика , зображується місто, життя його мешканців.

Урбаністика — наука, що ґрунтується на вивченні розвитку міст. Вона включає вивчення історії розвитку міста з архітектурної точки зору, вплив міського дизайну на розвиток громади.