4 листопада 2022
Тема уроку Жіночі образи в романі "Місто"
Мета: формувати ідейно-моральні позиції людини; вчити школярів бачити внутрішній світ героїв, розуміти мотиви їхніх вчинків, морально-етичні принципи й авторський погляд на них; виробляти оцінні позиції школярів, щоб знання перетворювалися на переконання; пояснювати роль жіночих образів у романі; висловити власну думку про способи самоствердження людини
Матеріал до уроку
-
Одна з
найпоширеніших слабкостей чоловіка – його ставлення до жінки. Тому в романі
саме жінки стають своєрідними каталізаторами вияву характеру головного
персонажа, найприкметніших його рис. З якими жінками спілкується Степан? (З жінками різного соціального статусу).
Жіночі образи у
творі
Надійка
«Мусінька»
Зоська
Рита
Односельчанка;
маргінальна;
зразок сільської ментальності (щирість, довірливість, мрійливість,
чистота, світло душі) – риси її характеру;
слабка фізично;
«білява дівчинка»
Старіюча дружина Гнідого Тамара Степанівна; немолода міщанка
Дивна; невгамовна; романтично екзальтована міська дівчина; нерозквітла
дівчина-жінка; пересічна корінна городянка; непередбачувана; наївна;
недоступна
Актриса з Харкова; балерина; жінка-загадка; остання надія у великому
світі парадоксів; короткочасна, випадкова з’ява; фальшива; тимчасова
«пузата міщанка»
«враз стала його кошмаром»
«сільська дівка»
М и н у л
е
Додала впевненості, досвідченості
Поступове перетворення на міщанина
Тримає в напрузі, невідомості
М а й б у
т н є
Невід’ємні суб’єкти саме міської культури
Сходинки в підкоренні Міста
|
Запишіть таблицю у зошит
«Ономаністична хвилинка».
Зоська – ( гр. zoe ) – життя.
Надійка – (Надія – укр.; ) – надія.
Рита (Маргарита) – (лат.; margarita ) – перлина.
Тамара - (д.-євр.; ім’я Tamar; від tamar) - фінікова пальма; фігове дерево, смоківниця.
Чому письменник саме так назвав героїнь твору? (Продумайте відповідь на запитання)
- Які художні засоби використав письменник, аби донести до читача свою думку, висловити власні почуття? (Психологізм, іронію).
Теорія літератури. (Запам'ятайте поняття)
Психологізм – передавання художніми засобами внутрішнього світу персонажа, його думок, переживань, зумовлених зовнішніми й внутрішніми чинниками. Прагнення письменника проникнути в глибини душі зображуваних персонажів і яскраво розкрити їх душевний стан, враження, настрої та емоції, зумовлені конкретними явищами дійсності.
Іронія – (від гр. eironeia - удавання, трохи приховане глузування) – засіб гумору й сатири, заснований на називанні супротивного, коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але прихований підтекст свідчить про зовсім протилежне.
«Закінчи речення» (письмово).
Роман «Місто» нині є актуальним, бо …
Такі твори, як роман В.Підмогильного «Місто», спонукають сучасну людину замислитися над…, застерігають від …
Деградацію суспільної та індивідуальної свідомості спричинює …
Немає коментарів:
Дописати коментар