Дистанційне навчання

23 жовтня

Українська література

6 клас

 

Тема.  Петербурзький період життя Тараса Шевченка. Основний мотив поезії "Думка" ("Тече вода в синє море…").

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Т. Шевченка петербурзького періоду, допомогти з’ясувати  патріотичні мотиви твору, поглибити знання з    теорії літератури про ліричний твір і строфу; розвивати активний словник    школярів, пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення; вміння     співставляти, узагальнювати, робити відповідні висновки; виховувати    почуття поваги до творчості Великого Кобзаря, до своєї рідної землі;         прищеплювати бажання працювати у групі.

Хід уроку

I.  Актуалізація опорних знань.

         Метод навчання "Мозковий штурм".

1.            Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)
2.   Соціальний стан Тараса в дитячі роки. (Кріпак)
3.   Здібність поета в дитинстві. (Малювання)

4.   Чим малював майбутній митець? (Вугіллям, крейдою, олівцем)

5.   Із якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років)

6.   У якого пана малий Тарас служив казачком? (П. Енгельгардт)
7.    Хто з родини Шевченків мав ім’я Катерина? (Старша сестра Тараса)
8.   Місце перепоховання Т. Шевченка. (Канів, Чернеча гора)

9.   Пригадайте твори поета.

1.  Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє... лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до ....(води)

2.  Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце .....(зустрічає).

3.  Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона .....(калина).

4.  Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи .........(дівчата)

ІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.   Розповідь учителя про перебування поета в Санкт-Петербурзі.

Народився Т.Шевченко на Черкащині в кріпацькій родині. Рано залишився сиротою. У нього не було жодної змоги вчитися, тому він пішов прислужникам до дяка, аби мати доступ до науки. Доля закинула його до Петербурга. Це було 1831 року. Разом з іншими кріпаками пана Енгельгардта юний Шевченко подолав пішки сотні верств.

Що привіз із собою до столиці імперії цей незвичайний кріпак, який сутністю ніколи ним і не був?.. А привіз він цілий світ української мови, її дивовижність, багатство, природну красу, приказки, прислів’я, народні пісні, героїчні думки, які вводили у високий світ українського слова всіх, хто до нього долучався.

Від тої зими 1831року почалося Шевченкове тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професійного художника.

Пан, помітивши здібності свого кріпака до малярства, вирішив зробити з нього власного художника й віддав у науку до майстра Ширяєва. Майстерня Ширяєва стала особливо відомою в 1836 році після здійснення розпису стін і плафонів Великого театру в Петербурзі. Чимала частина цього декоративного живопису була виконана Шевченком, у той час уже значним рисувальником.

Білими  ночами Тарас ходив у Літній сад змальовувати статуї та мріяти про волю. Одного разу він там познайомився з художником-земляком Іваном Сошенком, який помітивши  талант молодого кріпака, разом із друзями – відомими художниками і поетами Брюлловим Венеціановим, Григоровичем, Жуковським та ін. посприяв викупу з кріпацтва.

22 квітня 1838 року Т.Шевченко був викуплений з кріпацтва. Ставши вільним, він не гаяв жодного дня. Поезія, малюнок, живопис цілком заполонили його. Митець був прийнятий у Товариство заохочування художників та Академію мистецтв.

Упродовж семи років навчання Т.Шевченко створив не лише учнівські, а й викінчені, зрілі твори. Під час навчання був тричі нагороджений срібними медалями.

Не по роках громадянська й художня зрілість помітна і в його літературній творчості. Збірка його творів "Кобзар" – книга, яку український народ поставив на перше місце серед успадкованих із минулого духовних скарбів. Весь поетичний і частина художнього доробку петербурзького періоду тематично пов’язані з Україною, хоч між 1830-1843 роками  Шевченкові жодного разу не вдалося побувати в рідному краї.

2.    Перегляд відеопрезентації про життя Тараса Шевченка.

3.  Робота з літературознавчими термінами.

Запис у зошити.

Ліричний твір, лірика (від гр. lirikos – музичний, наспівний) –
1) Один з трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами.

2) Сукупність творів цього роду поезії. Залежно від характеру розрізняють основні види: гімн, ода, послання, сонет, романс, елегія. За змістом розрізняють лірику громадсько-політичну, філософську, любовну, пейзажну, інтимну.

Строфа (гр. strophe) – (повертання) – сполучення двох чи кількох віршованих рядків, об’єднаних системою рим та загальною інтонацією або тільки загальною інтонацією. Залежно від кількості рядків розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п’ятивірш, шестивірш (секстина) та ін.

Строфа – це найбільша ритмована одиниця у віршованому творі. Існує й однорядкова строфа – одновірш.

 

4.  Опрацювання твору Т. Шевченка "Думка" ("Тече вода в синє море…")

Прочитайте поезію.

Перекажіть сюжету поезії.

         Аналіз твору(записати у зошит).

         Тема: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою       старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі.

         Ідея: співчуття козаку, який повсякчас сумує за милою країною ("думав доля  зустрінеться, а спіткало горе").

          Основна думка: наймилішим для кожної людини є те місце, де вона народилася, живе, – батьківська хата, люди, природа, і коли втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім.

         Відповіді на запитаннями  (усно)

–              Чому поезія називається "Думка"?

–               Яка тема твору?

–               Назвіть головного героя поезії.

–               Який настрій у козака?

–               Які риси характеру притаманні ліричному герою?

–              Якої долі, на вашу думку, хотів козак?

–               Визначте провідний мотив поезії.

–               Які ще образи є у вірші?

–              З якою метою автор використовує образ журавлів?

–               Знайдіть у тексті рядки. де висловлено тугу за рідним краєм.

–              Як вірш "Думка" пов’язаний із долею самого поета? Поясніть.

–               Чому для нас рідний край наймиліший?

–               Які почуття викликає у вас ця поезія?

5. Словникова робота.

Доля – вибір життєвого шляху.

Козаки – це вільні люди, що над усе любили волю, свободу, рідну мову, землю. Козаки – це воїни, хлібороби, господарі, поборники вільної України.

Національна свідомість –- почуття відповідальності за свою країну, націю.

Терен – кущ з колючками.

6.Складіть асоціативний кущ до слова Батьківщина (що втратив козак):

  7. Випишіть у зошити образи твору: мре (життя), доля, думка, батько, ненька, молода дівчина, чужина, журавлі (душа людини), шляхи биті, терни (неможливість повертатися)

8.Знайдіть художні засоби у творі та запишіть у зошит

Епітети:.

Метафори:

Риторичні запитання:

Окличне речення:

Фразеологізми:

VIII.  Домашнє завдання.

1.            Вивчити поезію "Думка" напам'ять. Розповісти батькам, провести само оцінювання.

19  жовтня 2020 р.

Українська література, 6 клас

Тема: Микола Вороний. «Євшан-зілля». Патріотичні почуття  й  толерантне  ставлення  до інших  народів  у  поемі  «Євшан-зілля». Роль  слова,  пісні,  історії  в  житті  будь-якої  людини.  Краса  природи  рідного краю. 

Мета: навчати розповідати про історичну основу поеми, її зв’язок з народною легендою (за літописом), визначати головну думку; охарактеризувати образ юнака-половця; співвідносити давноминулі події, описані в поемі, з сучасністю; сприяти вихованню власного розуміння почуття патріотизму, значення історичної пам’яті для кожної людини як усвідомлення приналежності до свого народу, національної свідомості, вірності Батьківщині.

ТЛ: ліричний герой, ліро-епічний твір, поема.

 

Хід уроку

Вчитель: Без минулого нема майбутнього. Історія - це життєвий корінь, на якому тримається нація, народ. Ми завжди повинні звертати погляди у минуле, знати свою історію, не забувати: «Хто ми і звідки родом». Микола Вороний, тонкий лірик і романтик всю свою творчість присвятив змалюванню рідної землі. І сьогодні у нас є можливість заглянути у ту дивну книгу історичного минулого, яка може перенесе нас у далекі часи життя нашого народу, дасть можливість відчути прекрасну мелодику твору, відчути красу і силу поетичного слова, запахи рідної землі, яка додає великої сили і наснаги людині. Особливо це відчуває той, хто опиняється за її межами. Така людина дуже часто сумує за рідним краєм. Про все це ми дізнаємося в процесі роботи над текстом поеми Миколи Вороного «Євшан-зілля».

 «Євшан-зілля» - поема Миколи Вороного, написана у Полтаві у 1899 р., навіяна літописною легендою про чудодійну траву-зілля євшан, яка повертає людям втрачену пам'ять. Актуальна для денаціоналізованих українців, ця легенда надихнула Вороного, і не тільки його, на поетичне відображення пробудження самосвідомості людей, які втратили своє національне коріння. Сам символ євшану, які і числені переспіви легенди, були настільки актуальні і зрозумілі в Україні, що не лише літературні твори, але і періодичні видання, хорові колективи національного спрямування, вибирали для назви слово євшан, а Микола Федюшка взяв його собі як псевдонім.

У Галицько-Волинському літописі під 1201 роком Літописець помістив чарівну половецьку легенду. Порівнюючи князя Романа з Володимиром Мономахом, він згадує, як цей князь розгромив половців, як вигнав хана Отрока в Обези за Залізні Ворота, а брата його – Сірчана – за Дон:«Після ж смерті Володимирової лишився у Сірчана один Співець – Орев, і послав він його в Обезя, кажучи: „Володимир умер уже, то ж повертайся, брате, назад в землю свою“. Перекажи ж ти йому ці слова мої, заспівай йому пісень половецьких. А як не схоче послухати, то дай йому понюхати зілля, яке зветься євшаном.

А як той відмовився повертатись і слухати, дав він йому зілля. І понюхавши, заплакав той і сказав: „Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужині славному бути“. І прийшов він у землю свою...»

Переосмислення легенди

В українській художній літературі без згадки про половецьку легенду часом натрапляємо на її переосмислення — українські дівчата несуть полин-зілля (бо євшан – це і є тюркська назва полину) козакам у турецьку неволю, щоб нагадати їм про Отчий край.

2.Словникова робота. Виписати з тексту незрозумілі слова, пояснити їх значення

манівцями – непрямими доріжками

занедбати – забросить

побиватися – горювати, сумувати

євшан-зілля – різновид полину

ясир – люди, які взяті в полон, та награбовані речі

почет - пошана

розкоші – багатство

гудець – співець і музикант

земля руська -  у цьому тексті: землю українську

Перун – бог грому

твар – обличчя

зілля-приворот – чарівне зілля

3.Опрацювання мозаїки  ідейно-художніх засобів у творі М. К. Вороного «Євшан-зілля» та записати в робочий зошит.
Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.

Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї.

 Основна думка:

1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;

2) «...хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають»,

 Композиція.

• Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика і тих, хто край свій рідний «...зацурали, занедбали...».

• Зав'язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину дитину на Батьківщину.

• Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля !

• Розв'язка: роздуми автора над складною долею українського народу, який потрапив у полон до хана і не має вже шляху вороття додому.

Опрацювання теорії літератури

Ліро-епічний твір – це літературний твір, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

Поема –  ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображу ні значні події і яскраві характери.

Ліричний герой – суб'єкт висловлювання в ліричному творі, свого роду персонаж лірики. «Ліричний герой» — це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів.

 

4.Літературна вікторина.

1)Звідки автор взяв історичний факт про полоненого сина

 половецького хана?

2)Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?

3) Як жилося хлопчикові у князя?

4)Як почував себе старий хан, батько хлопчика?

5)Кого хан вирішив послати по сина?

6)Що порадив хан посланцеві, щоб розбудити пам’ять юнака?

7)Як поставився хлопчик до слів посланця?

8)Які пісні співав посланець юнакові?

9)Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля?

10)Яке почуття “стисло горло ,сперло груди” юнакові - половчанину?

11)Що зробив юнак під впливом спогадів

12)До кого автор звертається із заключним словом?

 

VІ Домашнє завдання.

Виконати завдання літературної вікторини,  відправити на електронну пошту

10 клас 
Урок української літератури 12.00  відеоконференція 
Посилання у групі вайбер

                  12.02.2020 року     

                      Добрий  день,  шановні  дев'ятикласники!
            Вивчаємо українську літературу.

            Тема  уроку:  Т. Шевченко.  Поема  "Сон"

Зайдіть, будь  ласка,  за посиланням  та перегляньте  відео  https://www.youtube.com/watch?v=6XQzwCfzzvg.

Домашнє завдання. Складіть  паспорт  твору. Успіхів  вам!

             13.02.2020

Завдання з  української мови

Тема  уроку:  Безсполучникове   речення

Визначте, у якому складному реченні частини з’єднано без сполучника, а отже, воно є безсполучниковим.

1)    Тиша навкруги, сплять в росі луги (О. Богачук).

2)    Пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем (Улас Самчук).

Випишіть безсполучникові речення. Поясніть, за якими ознаками ви відрізнили їх від складносурядних та складнопідрядних речень.

Рось

Іноді тихо, а іноді стрімко несе Рось по своєму кам’янистому руслу чисті ясні води. Над нею здіймаються високі кручі, темніють густі діброви, шумлять бори. У дібровах та борах бродять вепри, тури, олені, козулі, вовки, гніздяться птахи, у дуплах старезних дерев мирно гудуть бджолині рої. У водах річки аж кипить риба: плітка, щука, лящ, сазан, окунь, судак... А в тихих заводях, у глибині темних, аж синіх, ям, хлюпочуться русалки, в місячні ночі вони виходять на зелені берегові галявини водити свої ігрища. Далі Рось проривається між скелями і мчить у темні вири. Тут завжди стоїть безугавний шум, а в сонячні години у дрібних водяних бризках грає барвиста веселка (За В.Маликом). 

2)Проаналізуйте будову безсполучникових складних речень. Зробіть висновок щодо структури їх. Свої міркування зіставте з теоретичним матеріалом підручника.

 3) З’ясуйте, що виступає засобом зв’язку в безсполучникових складних реченнях.

Методичний коментар. Основним засобом зв’язку в безсполучниковому складному реченні є інтонація, яка не тільки об’єднує частини речення, а й виражає смислові відношення.

1) Прочитайте речення й виконайте завдання.

1. На небі сонце — серед нив я (М. Коцюбинський). 2. Вишня губить листя на причілку хати, журавель колодязний трубить у мерзлу синь (В. Бровко). 3. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить

(Я. Щоголів).  4. Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині (В. Сосюра).  5. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко). 6. Людство не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра (О. Гончар).

А. Випишіть  спочатку безсполучникові складні речення з однорідними частинами, а потім — з неоднорідними.

Б. Підкресліть граматичні основи виписаних речень.

Успіхів  вам!



13.03.2020

Добрий день! 
Шановні учні ознайомтеся із матеріалом уроку  української літератури  5 клас.

https://drive.google.com/file/d/1kbg1qzt2IPfm_FeV862iKdnEsUxt38lc/view?usp=sharing

Урок української літератури 9 клас 

«Тема жіночої долі в поемі «Катерина» Т.Шевченка»

Тема: Тема жіночої долі в поемі «Катерина» Т.Шевченка

ХІД УРОКУ

Вступне слово  вчителя.

1.                  Добрий день!

 Пропоную вашій увазі поезію  Василя СИМОНЕНКА

ВОНА ПРИЙШЛА

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти...

Прийшла любов непрохана й неждана —

Ну як мені за нею не піти?

3. Запитання до учнів:

- Яка головна тема цієї поезії?  (Тема кохання).

- Яке воно, кохання? (Муки, добро, зло, скорбота нищівна, солодощі...)

Тлумачний словник сучасної української мови подає таке визначення:

КОХАННЯ - почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі.

4. Творча робота.

Слова вчителя. Кохання – це складна річ. Іноді крила, іноді прірва.

Тому зараз пропоную вам замислитись над цим поняттям. За допомогою «асоціативного гронування» складемо схему ознак кохання. Ключове слово – «кохання»

Висновок: Яких ознак більше у коханні: позитивних чи негативних?

 Оголошення теми, мети уроку.

 «Тема жіночої долі в поемі «Катерина» Т.Шевченка».

 Сприйняття та засвоєння матеріалу

1.      Слово вчителя з елементами бесіди

Поряд із величними постатями героїчних борців, народних месників з історичними героями визвольного руху у творчості Тараса Григоровича проходить прекрасний своєю моральною силою та чистотою образ трудящої жінки, матері, сестри, дівчини, коханої.

“Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання й жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з письменників світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері” – говорив М.Т.Рильський.

Шеченко не був байдужим до жіночої долі-недолі, яка була згустком болю, який сидів в його серці. Кріпацька доля – це доля рідної матері, сестер Катрі, Марії, Ярини. Це доля його першої трепетної любові (Хто був його першим коханням?) – Оксани Коваленко. До речі прообразом поеми стала саме Оксана, а поему названо на честь його старшої сестри Катерини.

2.      Розбір композиції

Отже, всі ви знайомі з текстом, тому давайте розберемо композицію.

* зі скількох частин складається поема? (з 5 розділів)

* про що йдеться у 1й частині? (звернення до дівчат)

* що 2га частина розповідає? (народження позашлюбного сина)

*3й розділ? (прощання з батьками)

* 4й розділ? (поневіряння Катерини)

*5й розділ? (зустріч з офіцером і смерть Катерини).

Добре, запишіть це у свої зошити.

3.      Запис цитат у зошит за сюжетом

-Давайте пригадаємо першу зустріч Катерини та москаля .

-Де вона відбулася?

- Як поставилися до Катерини односельці?

-Як до неї поставилися батьки?

- Яка доля чекає на батьків?

-Якою була остання зустріч Катерини з офіцером?

4. Визначення теми, ідеї, основної думки

Отже, обговоривши сюжет, ми можемо визначити тему, ідею та основну думку поеми

Тема твору - це те, про що автор розповідає читачу.

Ідея твору - ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору.

Головна думка тексту – те, заради чого його було створено (чого він навчає, до чого закликає, від чого застерігає).

5. Характеристика образу Катерини

Робота з ілюстраціями

 Знайдіть репродукції картин Т.Шевченка, Михайла Дерегуса, Федора Коновалюка, на яких зображена Катерина.

Подуиайте кому з художників, на ваш погляд, вдалося краще передати трагізм долі героїні, її сутність?

6.  Складання грона до образу Катерини

 Закріплення вивченого

Тест-ЗНО кожному учню.

1. «Катерину» Т. Шевченко присвятив...

А Своїм сестрам.

Б Усім дівчатам.

В В. Жуковському.

Г Якову де Бальмену.

2. Починаючи твір, поет застерігає дівчат, щоб вони...

А Не цуралися будь-якої роботи по господарству.

Б Не ігнорували народних звичаїв та обрядів.

В Не лінилися здобувати освіту.

Г Не кохалися з москалями.

3. Через що милий залишив Катерину, через те, шо:

А На цьому наполягали батьки дівчини.

Б Люди почали дорікати козаку, дізнавшись про можливу неславу дівчини.

В Москаль вирушив у похід до Туреччини.

Г Вона йому набридла.

4. Яку пісню співала героїня вночі біля криниці?

А Весільну.

Б Галю.

В Жниварську.

Г Гриця.

5. У чому виявилася самовпевненість дівчини?

А У неповторності власної краси.

Б Можливості гарно співати і танцювати.

В Вихованні своєї дитини.

Г Обізнаності народних прикмет.

6. З приводу чого зажурилися батьки Катерини?

А Через відсутність чоловіка у дочки.

Б Її хворобу.

В Неврожай.

Г Непорозуміння із сусідами.

7. Виганяючи дочку з дому, мати звернулась до неї зневажливо:

А «Виховуй свою дитину як знаєш».

Б «Іди шукай у Москві свекрухи».

В «Не з’являйся більше на мої очі».

Г «Живи як знаєш серед люду чужого». 

8. Докоряючи дочці за її легковажність і неславу, мати одночасно... А Розмірковує над долею байстря.

Б Клопочеться про власний імідж.

В Хвилюється з приводу того, хто її поховає.

Г Співчуває їй.

9. Перед тим як залишити рідну домівку, Катерина...

А Тричі перехрестилася.

Б Поцілувала батьків.

В Набрала землі під вишнею.

Г Попрощалася з дружками. 

10. Героїня у зимову негоду знайшла притулок...

А Біля старої верби.

Б У чумаків.

В У жебраків.

Г У лісника. 

11. Кого стосується така характеристика: «Дала, кажуть, бровеня­та, / Та не дала долі!» ?

А Катерину.

Б Сироту Івана.

В Старця.

Г Наймита у пана. 

12. Як склалася подальша доля Івася, сина Катерини, наприкінці твору? Він:

А Потрапив у родину до свого батька.

Б Служив козачком у пана.

В Був поводирем сліпого кобзаря.

Г Став жебраком.

Домашнє завдання

Відправити на електронну пошту khalaim14@gmail.com

1. Підготувати розгорнуту відповідь на запитання.

Чи маємо ми право засуджувати Катерину? Чи засуджує Шевченко Катерину?

2. Відповіді на тестові завдання 



18.03.2020 року
Урок  української мови, 9 клас 

Тема: Безсполучникове складне речення. Повторення вивченого.

Повторіть вивчений матеріал за підручником та зайдіть за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=3We8s9GaJWw  
Виконайте тестові завдання, надішліть  відповіді на електронну почту  

1. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Була б охота знайдеться робота.
Б Поглянув я на ягнята не мої ягнята.
В Білі мухи налетіли все подвір’я стало біле.
Г Поглянь в обличчя тоді питай про здоров’я.
Д Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені.

2. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.
Б Торгуй правдою більше бариша буде.
В Угорі почало виднішати місяць зійшов.
Г Хочеш їсти калачі не сиди на печі.
Д Як зараз бачу ген горить мій степ.

3. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Впаде мороз на яблуневий цвіт залишимося без врожаю.
Б Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.
В І диво дивне сталося із ним совість заговорила.
Г Сумно місяць поглядає в нього братика немає.
Д Прийде осінь у засіках буде хліб золотий.

4. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Міцна сім’я міцна держава.
Б Світали ночі вечоріли дні.
В Ловив рибку впіймав рака.
Г Подивлюся серце защемить.
Д Небо зоряне завтра дощу не буде.

5. Після речення Цвітуть яблуні… треба поставити кому, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А пахнуть билі гречки.
Б прийшов травень.
В значить справжня весна.
Г вишні ж уже відцвіли.
Д розносяться пахощі навколо.

6. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А На Балатоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.
Б Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.
В Віз ламається чумак розуму набирається.
Г Усе ясно великого бажання вчитися та не маєш.
Д Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

7. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А Саду нашого не впізнати густим роєм білого цвіту обліпило кожну гілочку.
Б Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.
В Та диво дивне в лютій тісноті я відчуття безмежжя не втрачаю.
Г Та сам я шукав не істини модні розшукую в хаосі власну особу.
Д А тумани вже давно щезли розвіяли їх сині вітри й вітерці.

8. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А Осінній вечір морозом дихав у небі місяць немов п’ятак.
Б Готичні смереки над банями буків гаркаві громи над країною крон.
В Вечорами вже не співали дівчата не витинали гопака гармоністи.
Г Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.
Д Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

9. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А Дощ упав на жито будем краще жити.
Б І причувається десь пісня за горою лине.
В Волосся вигоріло ходив без шапки довго.
Г Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.
Д Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.

10. Після речення Ранок сонячний… треба поставити тире, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А подуває легкий вітерець.
Б у небі жодної хмаринки.
В море виграє хвилями.
Г вечір доволі холодний.
Д сади буяють ароматами.

11. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Весна іде красу несе.
Б Я знаю мова мамина свята.
В Боятися вовків у ліс не ходити.
Г Не штука ганьбити штука ліпше зробити.
Д Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

12. Після речення Гамір умить стих… треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А стало чути навіть політ бджоли.
Б навіть дерева стоять безшелесно.
В пролунав дзвоник на урок.
Г усе навколо принишкло.
Д навколо запанувала дзвінка тиша.

Бажаю успіхів! 

20.03.2020 
Урок  української літератури,5 клас
Тема:Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…» й «Садок вишневий коло хати…».

Мета: ознайомити учнів із віршами Т. Шевченка, допомогти усвідомити їх ідейно-художній зміст, красу художнього слова; розвивати навички виразного читання ліричних творів, їх аналізу, висловлення власних думок та вражень від прочитаного , вміння визначати художні засоби, формувати позитивне ставлення до природи.

Хід уроку

На прикладі поезій Т. Шевченка ми відчуємо силу українського слова у змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків. 

 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

 Робота із словничком 

 ТРОПИ – слова та вислови, що вживаються у переносному, образному значенні.

 ЕПІТЕТ – худ. означення, яке надає зображенню предмета чи явища більшої виразності, поетичності, яскравості. (рідний край, свята земля, синє небо)

 МЕТАФОРА – слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення. (море заснуло, листя шепоче) 

 ПОРІВНЯННЯ – худ. засіб , за допомогою якого один предмет зіставляється з іншим, чимось схожим на нього. (дівчина, як писанка; очі, як небо) 

 ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 1. Слово вчителя. 

Уявіть собі, що людина сидить у в’язниці. Це не якийсь розбійник, злодій. Його вина тільки в тому, що він щиро прагне щасливої долі для свого поневоленого народу, піднімає на захист людей своє полум’яне слово. У камері високо під стелею — заґратоване віконечко з похмурим петербурзьким небом. А перед очима — рідна Україна, квітуючий вишневий садочок біля старенької білої хати, селяни, що йдуть потомлені зі свого поля. Бринять дівочі чисті й дзвінкі співи. І народжується вірш — перлина, у якому ні слова суму, розпачу, образи, а лише світлий спогад, мрія, ідеал життя. Про знаний усіма щирими українцями вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…» ми зараз і поговоримо. 

2.Прочитайте вірш "Садок вишневий  коло хати..."

Довідка. 

Хрущ – жук, який має червоно-буре забарвлення; шкідник саду й лісу. Вчені стверджують, що хрущі – це індикатори чистоти повітря. Ці комахи погано розмножуються там, де повітря забруднене. Впродовж останніх 15- 20 років чисельність хрущів в Україні значно зменшилась. Чому? Добре це и погано?

3.Попрацюйте з текстом. 

- Яку пору року зображено у вірші? 

 - Чому співають дівчата, адже вони потомлені йдуть після важкої роботи? 

 - Чому сім’я вечеряє коло хати, а не в хаті? 

 - Чому подає вечеряти дочка, а не мати, яка її, напевно, варила? 

 - Чого хоче научати мати? 

- Як соловейко не дає матері научати? 

 - Чому затихли всі, окрім дівчат та соловейка? 

 - Чи багато у вірші художніх засобів? Назвіть їх. 

У цьому творі  є метафори "хрущі гудуть", "зіронька встає", "соловейко не дає"

епітети: "садок вишневий",  "маленькі діточки", "вечірня зоря".

4. Перегляньте мультфільм  за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=E0jnBCkMEuM

5. Слово вчителя 

Цей вірш Т. Шевченка надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. Вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами. Якою ж сильною була туга поета за рідною Україною, яка багата уява, щоб створити такий шедевр! Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися. Вірш став «візитною карткою» України — квітучої, мирної, співучої та доброї.

6.Опрацювання поезії «За сонцем хмаронька пливе». 

 7. Прочитайте вірш Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» 

 8. Бесіда за прочитаним твором.

 - Яку ви уявили картину, коли читали цей вірш? 

- Який образ дарує нам світло й радість? (Символ сонця — уособлення тепла, світла й радості) 

- З чим протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? Чому?

 - Які явища природи описані у вірші Т. Шевченка? 

- Які художні засоби ви побачили у вірші «За сонцем хмаронька пливе» ? 

 9. Прослухайте пісню  за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=LwSYTAHp1Dc

Виконайте тести

 1. Що робить сім'я коло хати?

 А Вечеряють;    Б грають;       В співають; 

 2. Який художній засіб використовує поет у рядку «Хрущі над вишнями гудуть»? А Метафору;       Б епітет;     В порівняння;

 3. Кого поклала мати коло хати? 

А Дочку;    Б чоловіка;    В маленьких діточок;

 4. Чому протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? 

А Хмарці;    Б морю;     В туману. 

5. Який художній засіб використовує автор у рядку «А туман, неначе ворог, закриває море»? 

А Метафору;     Б порівняння;     В епітет;

 6. Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»? А Мати; Б батько; В дочка; 

7. З ким заговорить серце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

 А Хмаркою;     Б морем;      В з Богом. 

8. Який епітет використовує до хмарки автор у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? 

А Синя;    Б рожева;       В зелена;

 9. Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»? А Танцюють;     Б сміються;       В співають; 

 10. Який художній засіб використовує поет у ряках «І тьмою німою оповиє тобі душу»? 

А Метафору;     Б епітет;     В порівняння;

 11Доповніть рядки з вірша: За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки … 

А Зове ;      Б  іде;      В пливе; 

12. Який художній засіб використовує поет у рядку «А мати хоче научати. Так соловейко не дає»? 

А Метафору;    Б порівняння;       В епітет.

10.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вивчіть вірш «Садок вишневий коло хати»; зробіть ілюстрації до опрацьованих віршів. 

Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до віршів Шевченка». Відповіді на тестові завдання надішліть на електронну почту.

Українська література. 9 клас

Тема: Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі(Т. Шевченко «У нашім раї на землі »).Наскрізний ліризм творів Шевченка

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст програмових поезій Т. Шевченка, розкрити на їх прикладах тему жіночої долі, визначити їхню стильову функцію;

розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, вміння порівнювати, узагальнювати, наводити переконливі аргументи, доводити власні думки, робити виважені висновки;

виховувати шанобливе ставлення до жінки-матері як уособлення краси на землі; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

І. Актуалізація опорних знань

1.1. Літературна вікторина «Жіночі образи у творах Т. Шевченка»

Завдання: за наведеною цитатою пізнати героїню твору.

1.      • «Така її доля… О боже мій милий! /За що ж ти караєш її, молоду? /За те, що так щиро вона полюбила /Козацькії очі? Прости сироту. /Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки…» 

2.      • «Не журиться… — /Вмиється сльозою, /Возьме відра, опівночі /Піде за водою, /Щоб вороги не бачили» 

3.      • «Я сирота з Вільшаної, /Сирота… /Батька ляхи замучили, /А мене … боюся. /Боюсь згадать, моя сиза… /Узяли з собою» 

4.      «Пішла полем, ридаючи, /В тумані ховалась /Та крізь сльози тихесенько /Про вдову співала» 

5.      • «Біля того гаю, /Що чорніє над водою, /Щось біле блукає /… . /А може, жде козаченька, /Щоб залоскотати» 

6.      • «І усміхнулася небога, /Проснулася — нема нічого… /На сина глянула, взяла /Його тихенько сповила /Та, щоб дожать до ланового, /Ще копу дожинать пішла» /

7.      • «А мене, не знаю за що, /Убити — не вбили, /Тільки мої довгі коси /Остригли, накрили /Острижену ганчіркою, /Та ще й реготались» 

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

1.2. Вступне слово вчителя

Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.

Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.

1.3. Робота над  твором Т. Шевченка. «У нашім раї на землі» (1849)

Прочитайте  вірш

Обговорення

У творі зображено дві типові долі матері -кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері -покритки. Обидві долі трагічні.

Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на хороше життя: жінка

втрачає дітей, які «розійшлись / На заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому протопити.

А як світло й урочисто починалася поезія — з перших рядків в уяві виникає образ Божої Матері з дитиною на руках:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої напочатку — до сумної в середині й трагічної в кінці.

У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»): «То покритка попідтинню / З байстрям шкандибає, / Батько й мати одцурались / Й чужі не приймають!!»):

Щоб собак дражнила…

Про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях так писав М. Рильський: «Такого полум’яного материнства… і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».

Тема: Розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.

Ідея: Возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.

Основна думка: «Слово мамо. Великеє, /Найкращеє слово!»

Прослухайте  пісню за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=H0LaoUoT2VA

2.Опрацювання змісту твору  за питаннями, випишіть цитати, де це потрібно

+власні коментарі

• За що ми повинні бути вдячними своїм матерям?

• У чому поет вбачає святість образу матері? 

• Чим пояснити те, що кожна дитина для матері є її гордістю?

• Яка доля очікує Йванів, коли вони подорослішають? 

• Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя? 

• Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?

• Яким чином ця поезія Т. Шевченка ідейно пов’язана з іншими його творами? 

• Чому батьки виганяли своїх дочок з позашлюбною дитиною з дому? Чи було це морально виправданим?

• Чим пояснити зневажливе ставлення людей до жінки-покритки?

• Яку долю буде мати така дитина?

• У чому поет вбачає трагедію жінки-покритки?

• Над чим змушує поміркувати Тарас Григорович читача своєю поезією?

• Яким же вбачає автор райське життя на землі? 

ІІ. Домашнє завдання.  Опрацювати конспект уроку, записати у зошит паспорт твору, відповіді літературної вікторини. (перевірятиму після карантину)

Виконати літературний диктант відповіді переслати електронною почтою на перевірку

1. Найкращим на землі, як вважає Т. Шевченко, є:
 

2. Мати у письменника — це:

  

3. «…І перед нею помолюся, /Мов перед образом святим» — це
висловлювання стосується:

4.Жінка-покритка, яку батьки вигнали з хати, залишає рідну
домівку, мов:

5. Про що матиме розповісти покритка своїй дитині, коли та підросте:

6.Яку долю передрікає поет своїй героїні?

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється1 бал.

Якщо будуть запитання, пишіть на почту.

Добрий день, шановні учні!

25.03.2020 рік

Урок української мови   9 клас

Тема: Складнопідрядне речення  з різними видами зв'язку

Опрацюйте матеріал підручника, перегляньте відео за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=4PwMDo_yUVQ .

Опрацюйте схему розбору речення с.115.

Прочитайте і запам'ятайте як наголошувати слова с.115.  Культура слова.

Готуємося до ДПА. Повторити правопис складних іменників.

Правильно запишіть слова.

Дощо)мір, (людино)день, (авіа)(моторо)будування, (віце)адмірал, (хліб)сіль, (життє)пис, (перекоти)поле, (п’яти)річка, (стоп)кран, (трудо)день, (приворот)зілля, (міні)футбол, (лісо)сплав, (радіо)комітет, (купівля)продаж, (лікар)еколог, експорт(імпорт), (мати) (й) (мачуха), (чар)зілля, (блок)система, (прем’єр)міністр, (кіловат)година, (сто)річчя, (тепло) (й) (гідро)електростанція, лікар(терапевт), інженер(механік), і звіробій(трава).

Виконайте завдання  2 с.113.

Завдання  надішліть на електронну пошту.

Українська література ,9 клас 

Тема:Лірика Т. Шевченка періоду арешту, заслання і після повернення з нього. Мотиви поезії “Доля” (1958)

Опрацювати матеріал підручника с.231-234
Прочитати вірш  "Доля".

Аналіз вірша 

 “Доля” — перший вірш ліричного триптиха Шевченка “Доля”, “Муза”, “Слава”. 

Вірш медитативного характеру, витриманий у формі звернення поета до власної долі, що виступає тут як образ-персоніфікація.


 Жанр: філософська лірика 

Рік написання – 9 лютого 1858

 Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.

 Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала поета впродовж всього його життя. 

Основна думка: «Учись, серденько, колись / З нас будуть люде»; «Слава — заповідь моя».

 Віршовий розмір: Ямб
.
  Художні засоби
 Повтори: «дальше, дальше», «слава …слава». 
Звертання: «учися, серденько…», «ходімо ж, доленько моя», «мій друже вбогий, нелукавий!»           Риторичне запитання: «Які з нас люде?»
 Риторичні оклики: «Та дарма!», «Ходімо ж, доленько моя!», «Мій друже вбогий, нелукавий!» “

 Історія написання 
Триптих створювався невдовзі після звільнення Шевченка з солдатської неволі як вираз його духовного самоусвідомлення після пережитих тяжких випробувань. Традиційні поетичні персоніфікації Долі, Музи, Слави й стали тут образною основою для підсумкових і водночас програмних роздумів ліричного героя-поета. 
 У вірші “Доля” Т. Шевченко звертається до своєї долі, як до друга. Він вдячний їй, що повела в науку, що виховала його чесним та справедливим. І він гордий, що може сказати про себе — у нього немає “зерна неправди за собою”. І цей шлях — шлях до слави, до розуміння є в цьому світі й свого призначення. У вірші ми бачимо ліричного героя, який уже психологічно піднісся над лихом і скорботами недавніх літ, маючи змогу вивести з усього пережитого зважений етичний підсумок. Суворі випроби життя не тільки не зламали, а й загартували його, зміцнили певність своєї моральної правоти, і тому він зі спокійною гідністю оглядає пройдений шлях: “Ми просто йшли; у нас нема / Зерна неправди за собою”. По-іншому дивиться він тепер і на власну нелегку долю, відкриваючи в ній не лише недобру сторонню силу, а, зрештою, оскільки вона визначена вірністю поета своїм переконанням і, отже, в певному розумінні обрана добровільно, — і гідного, “нелукавого” друга й товариша в житті. В етичному комплексі Шевченка це — одне з остаточних, найбільш містких і вагомих ідейних формулювань. В об’єктно-суб’єктному плані вірш являє собою звернений до уособленої долі монолог ліричного героя.

 Прочитати  вірш "Росли  укупочці зростали". 

Самостійно зробити аналіз твору. (відправити на почту)

Готуємося до ДПА.

Повторити розділ "Усна народна творчість". Складіть схему(відправити на почту)

27.03.2020 Українська література ,9 клас

Тема: Біблія в житті Т. Шевченка. Світле пророцтво поета в переспіві “Ісаія. Глава 35”


1. Прочитати  матеріал  підручника
2. Додаткова інформація  

Про світоглядні орієнтири Тараса Шевченка.

— Чинники, що впливали на формування світогляду Т. Шевченка 

а) традиційна українська селянська релігійність, котра спиралася в основному на праслов’янські вірування народу;

б) народно-визвольний рух;

в) тривале перебування поета у в'язницях;

 г) уболівання за долю народу.

Під впливом цих чинників сформувалися такі світоглядні орієнтири поета 

1. Гуманізм.

Ідеали гуманізму виявилися ще в ранніх творах поета («Русалка», «Причинна», «Тополя», «Гайдамаки» ), основним завданням яких була необхідність розкриття моральності, героїзму, патріотизму, а також надзвичайної душевної чистоти простої людини.

2.Релігійна свідомість.

 Говорячи про релігійні погляди поета, слід мати на увазі його ставлення до авраамістичних релігій, його розуміння основних ідей цих релігій та вироблення власних поглядів, які, на думку дослідників творчості Т.Шевченка, є суперечливими:

 а) з одного боку, він вважав, що серйозно сприймати за правду будь-яке релігійне вчення, у тому числі й християнське вчення про Бога, — не личить освіченій людині. Наприклад, у “Щоденнику” (запис 11 липня 1857 року) поет піддає різкій критиці філософа-ідеаліста Лібельта за те, що останній “пренаивно доказывает присутствие всемогущего творца вселенной во всём видимом и невидимом нами мире). Також Тарас Григорович у багатьох творах гостро критикує церкву, священнослужителів і “дорікає” Богові за несправедливість, яка панує у світі (“Кавказ”, “Єретик”, “Гімн черничий”);

б) з іншого боку, поет звертає до Бога свої найсокровенніші мрії й сподівання.

— Однозначно можна сказатилише те, що Тарас Григорович дуже часто звертався до релігійної тематики у своїх творах, про що свідчить таблиця “Християнські поняття та уявлення у творах Шевченка”.

 

  Християнські поняття та уявлення у творах Т. Шевченка

Спостереження	Статистичні підрахунки
Усіх віршованих творів у «Кобзарі»	218
Кількість поем, в основі яких лежить біблійний сюжет	7
Кількість творів, у яких наявні довгі поетичні молитви (в деяких творах кілька молитов)	17 + 10 псалмів та кілька подражаній пророкам
Кількість творів, у яких є вислови «молитися», «Бога благати»	150
Кількість творів, у яких є вислови «Господа благати», «Бога благати»	Кілька десятків
Кількість творів, у яких є вислів «перехрестився» (автор-оповідач або персонаж)	20
Кількість творів, у яких мовиться про Святе причастя	6
Кількість разів уживання в «Кобзарі» слова Бог, у тому числі й Ісус Христос	600
Кількість віршів, у яких не згадано Бога (це переважно побутова лірика)	75
Кількість творів, де згадано Бога	143
Скільки разів у «Кобзарі» згадується Матір Божа?	25

Теорія літератури (визначення запишіть)

Псалом — жанр духовної лірики, релігійна пісня, молитва, у якій висловлено різні релігійні почуття. Тематично псалми можна поділити за такими групами:
- пригнічений горем чи тяжкою недугою автор скаржився на заподіяну кривду, біль, страждання й просить у Бога захисту підтримки;
- від імені народу автори благають у Бога милосердя в час лихоліття,війни,голо- ду, мору;
- автори прагнуть розбудити віру в Бога, у його милість та опіку;
- твори, де висловлені почуття вдячності від окремих осіб та цілої громади;
- гімни, що прославляють Бога;
- псалми історично–навчального характеру;
- псалми філософсько–медитативного характеру, у яких оспівуються велич і гідність, даровані людині Богом;
-псалми, які уславляють космічну світобудову, де небеса — це оселя Бога.
Гімн (гр. hymnos — урочиста пісня, похвала) — один з видів ліричної поезії: урочиста, похвальна пісня, в якій возвеличується якесь явище, особа, подія. За тематикою відомі такі гімни: державні, військові, релігійні, на честь історичних осіб та подій, сатиричні.
Особливості гімнів:
- урочиста лексика;
- величні й прості мелодії;
- монументальність поетичних образів і музичної фактури і т д.
Псалтир з давньоєврейської мови перекладається як «книга хвали». Це найулюбленіша книга Старого Заповіту багатьох поколінь людей, у якій вміщено 150 псалмів, покладених на музику для богослужіння. Головний автор псалмів — ізраїльсько– іудейський цар Давид (у заголовках 73 псалми приписуються йому), іншими авторами були Асаф (12 псалмів), сини Кореєві (11), Соломон (2), Мойсей (1), Єфам (1) і невідомі автори (50).

Переспів — а) Вид перекладу: вільне передання художніх творів засобами іншої мови або ж вірш, написаний за мотивами іншого твору. б) Повторення давно написаного, відомого, набридлого. 

Проведіть  роботу над переспівом з Біблії «Ісаія. Глава 35» (1859) Т. Шевченка 

Прочитайте зміст. 

 Словникова робота.

Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

Карміл (Кармель) — це вкрита пишною рослинністю гора в Палестині, стала біблійним символом гордої краси;
Ліван — гірське пасмо на півночі Палестини, яке біблійні пророки часто символізували як славу і велич Іудейського царства;
Омофор — багатий, золотом вишитий покров.

Запишіть паспорт твору

Дайте відповіді на запитання 

-У який період своєї творчості Т. Шевченко написав цю поезію? Як це вплинуло на виклад поетом її змісту?
- З якою промовою звернувся поет до землі, ниви?
- Через що все довкола розквітне, позеленіє? Що це символізує?
- Чому Т. Шевченко називає людей незрячими?
-Які господні дива мав на увазі Тарас Григорович?
-Кого, на ваш погляд, поет називає злодіями?
-Що розуміє Т. Шевченко під святою правдою?
-Яких змін зазнає земля, суспільство внаслідок Божих діянь?
-Чому трудящі у творі — німі й незрячі?
- Про які соціальні зміни мріє поет? Чим буде викликана радість рабів у зв’язку з цим?
- Чи можна за текстом твору дослідити настрій митця?
- Охарактеризуйте колористику в першій частині твору. Чи можна сказати, що вибір кольорів — це художній прийом, застосований поетом?
- Знайдіть у поезії вислови, що стали крилатими. Прокоментуйте їх зміст і доречність використання у мові.

— Через які конкретні образи показано настання блаженства Божого?

Домашнє  завдання.

 1.Складіть інформаційне ґроно “Ставлення Т.Шевченка до Біблії”.

 2.Дайте відповідь на запитання:

— Тарас Шевченко — це віруюча людина чи атеїст? 

Виконайте інтерактивні вправи за посиланнями:  

     https://learningapps.org/3189894

https://learningapps.org/index.php?page=9&s=&category=100

https://learningapps.org/4760364

Українська література   5 клас
Тема: Краса природи, життєрадісність, патріотичні почуття в поезіях Павла Тичини («Не бував ти у наших краях!», «Блакить мою душу обвіяла…»).Любов до життя, краса природи у вірші Павла Тичини «Гаї шумлять…»,.

Сьогодні ми відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. Про нього сказано багато гарних слів.

«Поет, мабуть, світового масштабу… дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа». (С.Єфремов)

«…один з найобдарованіших поетів усієї Європи в ХХ столітті. Він не має собі рівних за поетичною винахідливістю, своєрідною музичністю». («Демос» видання Лондонської асоціації публіцистів)

У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея. Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало  синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини.  

 Завжди цікаво співставляти свої думки з висловлюваннями людей, які мали щасливу нагоду бачити Тичину в дійсності. За свідченням сучасників його обличчя вражало натхненністю. У Тичини були прекрасні душа і серце, бо черства людина не написала б таких чудових віршів.

Прочитайте про поета за підручником.

Додаткова інформація

Народився майбутній поет Павло Григорович Тичина на Чернігівщині у великій та багатодітній (13 дітей) сім’ї сільського дяка, (тобто священика). Жили вони дуже бідно, надголодь. Маленький Павло мав досконалий музичний слух і дзвінкий голос, тому в 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде тринадцять років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії.

 Навчання в духовному хорі не минуло марно – П. Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він назве свою першу збірку «Сонячні кларнети». Павло Григорович мав ще здібності до малювання і навіть готувався вступити до Академії мистецтв у Петербурзі, але брак коштів став на заваді. Тичина був знавцем не тільки українського слова, він постійно вивчав мови інших народів – знав 15 мов.

 Проте, маючи дар співака, музиканта, живописця, він став поетом. Його вірші мелодійні, «кольорові», часто незвичайні за формою.

 Як і Шевченко, прагнув обрати фах художника. Саме за малюванням помітив його інший український письменник – Михайло Коцюбинський. Він зацікавився малюнками, а дізнавшись, що і вірші пише, запросив його до себе. Після цього і розпочався його шлях як поета. 1912 року в журналі з’явився перший вірш «Ви знаєте як липа шелестить». Однак Павло не зупинився лише на написанні  віршів, він навчався грати на різних музичних інструментах, учився малювати, досконало володів 15 мовами. Письменника двічі висували на здобуття Нобелівської премії, але від неї він відмовився.

Словничок

Повторіть 

Метафора – це слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.

Епітет – це художнє означення, яке надає зображенню предмета чи явища більшої виразності, поетичності, яскравості.

Прочитайте вірш  «Не бував ти у наших краях».

Поміркуйте над запитаннями

- Опишіть ліричного героя поезії.

- За допомогою яких художніх засобів поет передає красу рідного краю? Наведіть приклади.

- Хто є головним героєм ліричних творів? (ліричний герой)

- Скажіть, що є предметом авторського опису у творі? (природа) Отже, до якого жанру належить ліричний твір? (пейзажна лірика)

- Яку лірику ми називаємо пейзажною?

- Як ви думаєте, яку функцію виконують пейзажі у даній поезії? (звісно. У ліричних пейзажах змальовуються картини природи, але основне тут – той настрій, ті почуття, які викликає вона у ліричного героя)

- Як змальовує поет свій рідний край?

- З якими почуттями автор говорить про людей, що «зросли в степах»? Чи можна назвати його патріотом рідної землі?

- Яким  настроєм пройнятий вірш?

 Зверніть увагу! Рядок «Не бував ти у наших краях!» дослівно повторюється кілька разів, утворюючи своєрідне обрамлення – кільце. Таких кілець у вірші два. Як ви думаєте, з якою метою використав автор такий художній прийом?

-         Якими постають українці у вірші?

-         Визначте, яка пора року зображено у творі? Який час доби? Доведіть свою думку, спираючись на художні деталі тексту.

-         Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в степу. Це явище поет передав образним висловом «думки пряде над нивами».

-         Чи доводилося вам бачити хвилювання ниви під вітром? Що вона нагадує? Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»?

-         Музикою якого характеру можна відобразити настрій ліричного героя?

-         Якими почуттями пройнята поезія? 

-         Як, на думку поета, природа впливає на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? 

Прочитайте вірш «Гаї шумлять».

Поміркуйте над змістом.

- Чому саме гай Тичина змальовує у вірші?

- Який настрій цього твору?

- Як ви розумієте вислів «музика природи»?

- Гру яких музичних інструментів уявляєте, читаючи цей твір?

- Хто постає ліричним героєм  у вірші?

- Як почувається автор на лоні природи?

- Назвіть художні засоби, вжиті у вірші?

Любіть свій рідний край, землю, на якій ви виросли, де проходить ваше дитинство. Ніколи не забувайте, звідки ви родом. Кожен з вас повинен свято берегти пам'ять про найкращий і найдорожчий куточок на землі.

Домашнє завдання.

1.Встановити відповідність між рядками з вірша та художніми засобами, вжитими в них.

Блакитні простори, веснянії ночі	Метафора
Там степи, там могили, як гори	Окличне речення
Не бував ти у наших краях!	Риторичне питання
Серце б’ється	Епітет
Чув про степ, що ген-ген простягнувся?	Порівняння
Смієшся – ридаєш	Антонім

2. Які ви знаєте прислів’я та приказки про рідний край?

Давайте пригадаємо їх за допомогою вправи «Конструювання»

Кожному мила	життя віддай
За рідний край	тут і рай
Добре тому	своя сторона
Вдома	хто в своєму домі
Кожен край	і стіни гріють
Рідна земля	має свій звичай

3.      Складіть асоціативний кущ до словосполучення «рідний край»

Я знаю, що  серед вас є талановиті учні. Пропоную скласти свій варіант віршованих рядків за даним початком «Не бував ти у наших краях…» (за бажанням).

Бажаю творчих успіхів та здоров'я!

Відповіді  відправити на пошту.

  

 08  квітня 2020 р.
Українська література  5 клас
Тема: Дивовижний світ природи в поезіях Євгена Гуцала «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…».
Мета:ознайомити школярів з основними відомостями про життєву долю Євгена Гуцала, удосконалювати вміння виразно і вдумливо читати поезії, розвивати вміння розповідати про почуття, викликані їхнім прочитанням; розвивати естетичний смак, відчуття краси образного слова; виховувати в учнів любов до природи. 
                                                          Хід уроку

1. Прочитайте про письменника за підручником.
2. Скласти „Доміно”, відповідаючи на запитання: „Хто ж він, Є. Гуцало?”
Наприклад,  Гуцало - письменник - журналіст -.....
3. Прочитайте вірш  "Зірка".
4. Подумайте над питаннями.

— Які роздуми і почуття викликала у вас поезія?

— Як ви гадаєте, чому зірка для поета — жива істота? Як він про це говорить? Власну думку вмотивуйте.

— Які художні засоби автор використовує?

5. Творча лабораторія”.

— Уявіть картину, яку змалював поет. Складіть словесний портрет зірки.

6. Прочитайте вірш  "Чарівники".

7. Поміркуйте над питаннями

 - Поясніть назву вірша. Про що автор хоче розповісти читачам?

— Чи спостерігали ви у природі настання ночі і ранку? Порівняйте власні спостереження щодо цього з тими, що зображені в поезії. Що потрібно для того, щоб ваша відповідь була емоційнішою та виразніше передавала настрій? 

— Укажіть роль художніх засобів у цьому творі.

— Знайдіть у поезії антоніми. З якою метою автор їх використовує? (письмово).

— Доведіть, що день і ніч у вірші — це „живі” істоти. Як про це зазначається у поезії?

— Дослідіть перевагу краси ранку на відміну  від ночі.

8. Виразне читання поезії „Журавлі високі пролітають...”.

Дайте  усну  відповідь  на запитання.

— Розкрийте основну думку поезії.

— Що сказано у творі про журавлів? Яке значення вони мають для поета?

— Журавлі для поета — символ рідного краю, де він народився і виріс. Доведіть, що журавлі — невід'ємна частина творчого життя ліричного героя твору.

— Чи є цей вірш відображенням внутрішнього світу поета, його любові до природи, яка дає натхнення у творчій діяльності?

— Як ви гадаєте, чому автор саме так назвав свою поезію?

— Чому поет повторює слова? Яка їх смислова роль у поезії?

— Які настрої і почуття переважають у вірші? Чим вони зумовлені? Власну відповідь вмотивуйте.

— Чи просліджується в цій поезії думка, що людина — частина природи, частина Всесвіту? 

Домашнє завдання. Прочитайте оповідання  "Лось". Підготуйтеся до роботи над змістом.

08 квітня  2020

Українська  література 9 клас

Шановні дев'ятикласники! 

Повторіть творчість Т.Шевченка. Виконайте тестові завдання за посиланням  

1.https://petropavlivka.city/read/test/25756/test-yak-dobre-vi-znaete-kobzarya

2.https://volodymyrets.city/read/test/25697/chi-dobre-ti-znaesh-biografiyu-ta-tvorchist-tarasa-shevchenka

3.http://shevchenko.ba.org.ua/

Таким чином ви  підготуєтеся до написання письмової роботи.

Проінформуйте  мене про проходження тестів.

Тест 1- 8 правильних  відповідей,

тест 2 - 6,

тест 3 - 10.

Інформацію можете  відправляти на пошту або у групу "вайбер".

Бажаю успіхів та здоров'я.

Українська мова     9 клас

Тема уроку : Текст, ознаки тексту. Тема, мікротема. Абзац. 

Урок проводжу  у  вигляді  відеоконференції. 

Завдання: опрацювати параграф 33,34,35. культуру слова  с.119. Наступний урок розвитку мовлення

10  квітня 2020 

Українська  література  5 клас 

Тема. Євген Гуцало. Оповідання «Лось». Конфлікт між добром і злом. Образи хлопчиків та Шпичака

 Подумайте над  прочитаним.

-            Доведіть, що твір Є. Гуцала «Лось» - оповідання.

1.     Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?   

2.    Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.

3.    Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді?

4.    Які художні засоби використав Євген Гуцало для опису поведінки

лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?

5.    Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували

лося. Які почуття переживали діти?

6.    Знайдіть у тексті портрети братів і дядька Шпичака. Як автор

ставиться до цих персонажів? Підтвердіть свою думку словами з

твору.

7.    Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?

8.    Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?

Домашнє завдання 

Запишіть паспорт твору, випишіть  цитати до образу Лося. (Роботу виконайте у робочому зошиті, сфотографуйте і  відпрвте на пошту).

10.04.2020  Українська  література 9 клас

Контрольна робота за творчістю Т.Шевченка.

Написати  твір на одну із тем 

1. Образи - символи у творчості Т.Шевченка

2. Т.Шевченко - геній українського народу.

3. Образ України у творчості Шевченка.

4. Що для мене  "Кобзар" Т.Шевченка.

  Роботу виконуєте на окремих аркушах. звітуєте про виконання (робити фото, відправляєте на пошту). Самі роботи здасте, коли вийдемо на заняття. 

15 квітня  2020

Українська література 9 клас

Урок -відеоконференція за посиланням, яке відправлено у групу вайбер.

Домашнє завдання .

1. Опрацювати за підручником біографію П.Куліша, скласти хронологічну таблицю "Життєвий і творчий шлях письменника" .

2. Прочитати  зміст роману "Чорна  рада"(ОБОВ'ЯЗКОВО)

3. Виписати портретні характеристики  Шрама, Я.Сомка, І.Брюховецького, К.Тура.

Українська мова 9 клас  

Тема: Розвиток зв'язного мовлення. Тези прочитаної науково-пізнавальної статті 

                                                         Хід  заняття 

                               ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!!!

Складання тез статей — дуже важливе для нашого часу уміння, яким повинен володіти кожен випускник школи. Це один зі способів вивчення тексту, осмислення, засвоєння і запам’ятовування інформації, яка міститься у тексті.

Опрацювання матеріалу

Тези — це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення доповіді, повідомлення, статті тощо. Тези складають основу тексту.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях. Тези суттєво відрізняються від плану, оскільки виділяють кожну думку, підтверджуються фактами і прикладами. Вони використовуються для запам’ятовування певної інформації. Здебільшого мають форму речень на зразок: Реформи шкільної освіти. Ігрова форма уроку. Підручник як художній твір. Можливості вибору домашнього завдання.

ПАМ’ЯТКА

«Як підготувати тези прочитаного»

1. 1.Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом).
2. 2.Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.
3. 3.Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.
4. 4.Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.
5. 5.Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.
6. 6.У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.
7. 7.Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.
8. 8.Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

Види тез:

- цитатні - відбір авторських тез із тексту;

- вільні - основні положення тексту формулюють своїми словами;

- змішані - цитати й вільний виклад авторської думки чергуються;

-прості - подають основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого;

- складні -окрім ствердження якоїсь думки, містять ще її доведення. 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ  на особливості складання тез та конспектування.

Конспект — короткий, але зв’язний і послідовний переказ змісту статті, книжки, лекції тощо,    А 

Тези — стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту.

Домашнє завдання.

Опрацювати зміст підручника з цієї  теми, даний конспект.

Сформулювати й записати основні положення тексту у формі тез.

                                     КИЇВСЬКА РУСЬ

На тривалому історичному шляху східнослов’янських народів — українців, білорусів і росіян — Київській Русі належить одне з найпочесніших місць. Утворення давньоруської держави обумовлювалося самою логікою суспільного поступу, складними механізмами стосунків слов’янських, фінно-угорських, тюркських племен Сходу Європи, спричинялося потребою опору руйнівним нападам кочових скотарських племен і боротьбою з потужною Східною Римською імперією та іншими ранньосередньовічними державами.

Наш найдавніших літопис, «Повість временних літ», під 862 роком подає «варязьку» (або «норманську») легенду, згідно з якою державна консолідація руських племен пов’язується з приходом на Русь скандинавських князів Рюрика, Синеуса й Трувора. За літописом, Київ перетворився на столицю Русі, коли його завоював для Рюрикового сина Ігоря його родич Олег. Заснували ж Київ, за літописною легендою, брати Кий, Щек і Хорив. Зараз деякі історики визначають вік міста в понад 1500 років.

Княжа династія Рюриковичів стає спільним володарем Київської держави, кордони якої розширювали й зміцнювали Ігор, Святослав, Володимир, Ярослав — визначні політичні діячі свого часу. Епохальне значення мало прийняття Володимиром Святославичем православної віри й навернення Русі на християнство. Ці події датують звичайно 988 роком. Часи князювання Володимира і його сина Ярослава, прозваного Мудрим, були періодом найбільшої військово-політичної могутності Русі. Тоді ж починається історія вітчизняного письменства, кам’яної архітектури, шкільництва, іконопису. Свідчення мистецьких здобутків епохи Ярослава Мудрого — Софійський собор у Києві, урочисте казання Іларіона «Слово про закон і благодать».

Поряд із зростанням Києва відбувається зміцнення інших давньоруських міст, перетворення їх на культурні та політичні центри. Дається взнаки недосконалість принципів родового володарювання Рюриковичів, викликаючи не лише децентралізацію, а й князівські чвари, спустошливі набіги один на одного. Так, 1169 року військо Андрія Боголюбського, захопивши Київ, вщент руйнує «матір міст руських», як назвав його свого часу Олег. І хоч Володимир Мономах, інші політичні діячі здійснювали спроби відвернути небезпеку втрати Руссю єдності, нескінченні чвари тривали. Тому-то східні слов’яни виявилися неспроможними протистояти монголо-татарській навалі 1237-1240 рр.

На щастя, попри величезні втрати, досі збереглася низка пам’яток нашої середньовічної цивілізації. Це й літописи, проповіді, житія святих та інші писемні твори, і перлини храмової архітектури в Києві, Чернігові, Новгороді, Полоцьку, і окремі ікони, і мистецьки виготовлені речі хатнього вжитку, зброя, реманент. Спостерігаючи їх, захоплюємось величчю духу предків, здатних не лише вистояти у складних історичних умовах, а й за відносно короткий час побудувати оригінальну культуру нового типу, що здобула великий авторитет у Європі й дала потужний імпульс дальшому інтелектуальному розвиткові східних слов’ян (З посібника).  

Українська література   5 клас 

Тема: Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань в оповіданні Євгена Гуцала «Лось». 

Шановні учні . Ви прочитали твір. Виконайте завдання

1.Визначте тему оповідання.

2.Робота над структурою оповідання. Доберіть із твору цитати, які б відповідали наведеним структурним елементам твору: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, кінцівка.

3 .Завдання пошуково-дослідницького характеру

Порівняйте образи людей в оповідання «Лось» Є. Гуцала. З’ясуйте, що вони уособлюють. Оформіть таблицю.

Герої	Хлопчики-підберезники	Дядько Шпичак
Що уособлюють	Добро, милосердя, справедливість	Зло, шкоду, безсердечність, боягузтво
Дії
Портрет
Характер

Домашнє завдання 

Завдання 3  відправте на пошту. Успіхів вам.

17.04.2020
Українська література 5 клас 

Тема :Контрольна робота з української літератури за темою

«Рідна Україна. Світ природи» (твори С. Васильченка, Т. Шевченка,

 П. Тичини, Є. Гуцала)

  Виконайте завдання за посиланням:                                

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVZgdyMcDhkvkUOJQGTLaLqHGcqavb7wdCPR1M2OdbS2sNWw/viewform?usp=sf_link

Успіхів вам.

Українська   література  9 клас  

Тема: Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада». Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку.

Шановні учні. Я подаю розгорнутий конспект. Будь ласка, уважно прочитайте, виділене синім кольором  занотуйте в зошиті.

                                        Хід  заняття

Вступне слово

Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери героїв і так їх художньо типізувати, що кожен з них виразив своєрідну ідеологічну множинність України.
Кого тут тільки нема! Поміщики і селяни, запорожці і городові козаки, козацька старшина і українська шляхта, кобзарі і міщани… Яких тільки політичних орієнтацій не дотримуються ці різні соціальні верстви України! …У цьому катаклізмі соціальних суперечностей важко знайти тверду основу для національного замирення, взаєморозуміння та зради»,— пише літературознавець М. Жулинський. Які знайомі до болю й актуальні нині проблеми! Учений продовжує свій висновок так: «Найбільша загроза для початкової розбудови української державності, яку, на думку Куліша, може забезпечити не стихія запорозької вольниці, а національна шляхетсько-старшинська верхівка, не з боку народних низів, а з боку ненаситної жадоби старшинування, яка роз’їдає іржею ворожнечі козацьку верхівку. Тому так наполегливо утверджує Пантелеймон Куліш ідею моральної чистоти, неоскверненної гріхом душі, благородного сумління. У цьому гріховному, зганьбленому марнославними пориваннями до влади, далекому від гармонії світі людині, переконує автор «Чорної ради», слід шукати «правду — істину в своїй душі, очищати її, як учив Сковорода, від земних гріхів і пориватися до абсолютної істини, до блаженства і внутрішнього спокою»». Коли читаєш ці слова, розумієш, що П. Куліш, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, зазирнув не лише в минуле свого народу, а й у майбутнє, даючи нам, нащадкам, серйозні моральні уроки.

1.     Інформаційне повідомлення

      Відтворюючи події минулого, письменник шукає в них відповіді на животрепетні питання тогочасності, зокрема — яким має бути майбутнє України, її соціальний устрій, державний лад.
     В образах головних героїв — Сомка, Шрама, з одного боку, Брюховецького та його прибічників — з другого, розкриваються головні аспекти конфлікту, втілюється ідея твору. Вони відрізняються один від одного і зовнішністю, і вдачею, і своїм ставленням до державної справи. Тому, аби мати правдиве уявлення про історичних осіб, давайте спробуємо потрапити в історичне минуле та створимо портрети цих постатей.

     У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах і виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.
     Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісенному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка — дужого, хороброго молодого козака, закоханого у свою дівчину.
     Відтворюючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне.

ØЯким Семенович Сомко

1)  «Хто він? Яким Сомко є?»  В дужках моя відповідь. Ви можете висловлювати свої думки.

• Яким чином Я. Сомко потрапляє на політичну арену? Що вам відомо про його минуле? (Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Б. Хмельницького. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Б. Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Яким Семенович активно прагнув зібрати чорну раду, бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі)
• Чи можна вважати його продовжувачем справи Б. Хмельницького? Відповідь умотивуйте. (Я. Сомко — продовжувач справи Б. Хмельницького. Про це свідчать слова наказного гетьмана: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна»)
• Чому Я. Сомко був лише наказним гетьманом? (На лівобережній Україні козацька старшина висунула на гетьмана переяславського полковника Я. Сомка. На старшинській раді в Козельці Сомка обрано наказним (тимчасовим) гетьманом. Але царський уряд не затвердив цього обрання)
• Про що мріє народний ватажок? Чим пояснити те, що Я. Сомко — рупор поглядів самого П. Куліша? (Він виступає як мудрий державний діяч. Його ідеал — соборна Україна, об’єднана під єдиною гетьманською булавою, звільнена від усіляких ворогів. Він бачить її не підлеглою Москві, а рівноправним спільником. Це, власне, сокровенні думки самого Куліша, а Сомко — рупор тих поглядів. Згідно із задумом автора, то мав бути ідеал гетьмана («розумом і славою узяв над усіма»))
• Що найбільше цінує герой у людях?
• Які стосунки склалися між Я. Сомком і Лесею? Через що вони не побралися?
• Як Я. Сомко ставився до черні? Відповідь обґрунтуйте.
• Які вади характерні для героя? (Не цурався писати доноси на своїх конкурентів царю)
• Чим пояснити відмову героя отримати вільну, запропоновану для нього Кирилом Туром? (Як справжній лицар, не допускає думки про власний порятунок ціною життя Тура)

2)    Складання інформативного ґрона щодо героя.

А) Портрет і зовнішність героя

«воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»;

 «високий, огрядний собі пан»;

«кругловидний, русявий»;

«голова в кучерях, як у золотому вінку»;

«очі ясні, веселі, як зорі»;

 «чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи».

 Б) Риси характеру, вдачі 

взірець лицарства, мужності, відвертості, благородства;

«щирий і незлобливий»;

 не любив жартів;

«щира козацька душа»;

«гордий, пишний і розумом високий».

В) Політичні погляди

не мириться із запорозьким демократизмом, бунтарством сіроми;

відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки;

у нього на думці, якби одігнати ляхів до Случі;

прагне об’єднати обидві частини України і триматися договору про возз’єднання з Росією;

мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо «погибає Україна!»

Г) Яким Сомко є для Пантелеймона Куліша

спрощений, надуманий, схематичний герой;

 рупор, через який письменник проголошує свої погляди про старшинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьман

 Іван  Шрам 

• Коли читач вперше зустрічається з цим героєм на сторінках романсу? Хто він такий? (Колись узяв за жінку туркменю-бранку, виховав трьох синів-патріотів, отже, у подружжі панувала злагода і взаємна повага. Брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі, займаючи високі посади у війську Хмельницького. Був і пізніше залишився полковником)
• Через що син попа Чепурного отримав реєстрове прізвище Шрам? («Його вздовж і впоперек під час військових подій за часів Хмельниччини пошрамовано, тому козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище»)
• З якою метою він із молодим сином Петром вирушив у подорож?
• Чим пояснити його прагнення підтримати Я. Сомка?
• Чому майбутня доля України не байдужа герою? (У розмові Шрам часто говорить про долю України: «привернем усю Україну до одної булави, зніметься пожежа по всій Україні, ляхи та недоляшки душили її, тепер на території рідного краю повно барабашів».
• Яким ви уявляєте Шрама? У чому виявилась його зверхність до черні?
• Як полковник ставився до багатства? (Коли інша козацька старшина прагнула до наживи, захоплювала земельні маєтності, то Шрам вів скромне життя)
• Що свідчить про прагнення героя об’єднати Україну?
• Чому особисте Шрама не переважає над державним?
• Як склалася подальша доля героя після старти Я. Сомка? («Шрам паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на одного себе. І Тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як бунтівника. На смерть осудити й, осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти»)
• Що узагальнює цей образ у творі? (У романі Шрам є представником кращої частини улюбленої автором козацької старшини) 

Інформативного ґрона щодо героя.

А) Портрет і зовнішність                                    

сива борода; 

шаблюка під рясою;

пістолі за поясом;

на виду шрами.

Б) Особиста доля, соціальний стан 

син поволоцького попа;

учився в Київський братській школі;

«зимовник дикого степу на Низу»;

«жінка бранка туркеня»;

проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким;

реєстрове його прізвище Шрам, оскільки його пошрамовано вздовж і впоперек;

два сини під час Хмельниччини полягли в боях за визволення України;

«побував він на полі й на порі з низцями»;

«як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу»;

особа, що має історичний прототип.

В) Риси характеру і вдачі  

чесний і скромний;

стійкий і наполегливий;

патріот;

«гарячий був чоловік»;

людина цільної, мужньої, суворої вдачі;

байдужий до збагачення, власного добробуту;

небайдужий до долі країни, її народу;

загартований і пошматований у боях воїн;

терпимий і витриманий.

Г) Політичні погляди 

поборник об’єднання України;

прихильник міцної гетьманської влади;

веде боротьбу на Правобережжі проти шляхетсько-польського ставленика Тетері;

на Лівобережжі — щоб підтримати Сомка на чорній раді;

вступає в суперечки з міщанами;

турбується долею України;

боровся за незалежність рідного краю у війську Б. Хмельницького;

засуджує народні бунти.

Д) Івана Шрам для П. Куліша 

ідеалізує старшинську свідомість, честь і звичаї…

непримиренне ставлення до «черні»;

ідея старшинського аристократизму.

Ø Іван Мартинович Брюховець (Іванець)

• Яким чином постать І. Брюховецького стала історичною? (Уперше ім’я цієї людини в історії лунає як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Хмельницькому. Вишколений старим Богданом, Брюховецький втерся в довір’я Юрасеві Хмельниченкові, який послав його на Запорожжя, щоб прихилити низовців і заволодіти булавою, яка була тоді у Виговського.)
• У чому виявилася хитрість і підступність Іванця? (Брюховецький прислужився Хмельниченкові, але із Запорозької Січі не повернувся, прожив серед низовців три роки, завойовуючи авторитет для самого себе. Він зумів прихилити козацьку голоту до себе тим, що виставляв себе ненависником панства й багатства. У цей час на Україні булава переходила з рук у руки і Брюховецькому забажалося теж потримати її у своїх руках. Іванець зрозумів, що Запорозька Січ — свого роду автономія і, керуючи нею, можна керувати й усією Україною.)
• Що пообіцяв запорожцям І. Брюховецький задля того, щоб стати гетьманом? (Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запорожцям, що дозволить безкарно грабувати майно Сомка, Золотаренка та їх прибічників. Ця обіцянка поширювалася й на чернь, яка допомагала йому стати гетьманом)
• За яких причин виникло протистояння між Я. Сомком і І. Брюховецьким?
• Як Іванець поставився до черні й політичних прибічників після отримання гетьманської булави? (Як тільки І. Брюховецький досяг мети, він наказав низовцям чернь розігнати, а своїх політичних ворогів знищити фізично. Сомкові й Золотаренкові прилюдно було відрубано голови. Він брутально лає голоту (мужва невмивана, дурне мужицтво), загрожуючи всіх порівняти батогами, глузує зі старих січовиків. «Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому з нас не по нутру, то нехай іде на січ їсти сушену рибу з сирівцем. Якості характеру І. Брюховецького виявляються залежно від обставин)
• Чи можна І. Брюховецького вважати «хамелеоном»? (Перед чорною радою він прикидається простою, щирою людиною, обіцяє всім, хто його підтримує, всілякі блага. Такі риси, як підступність, облудність, видно вже з його портрета — «чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, в полатаних штанях, чоботи шкапові попротоптувані — і пучки видно… Так наче чоловічок простенький, тихенький». Це щоб показати сіромі, що він — свій, не дбає про власне добро, а все пороздав братчикам. Він зумів лестощами, підкупом, обіцянками схилити на свій бік і московських представників, які й утвердили І.Брюховецького на гетьманство.
• Як мова характеризує гетьмана і водночас виражає його підступні наміри? (Така у нього й мова; до ради він шанобливо називає козаків «товариство миле», «мої рідні братчики», «дітки», з особливою пошаною звертається до старих запорожців, Пугача: «У ваших-то сивих, шанованих головах увесь розум сидить?» Ставши гетьманом, він розкриває своє справжнє обличчя: «Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан, обдули й старих дундуків»)
• Яким чином країна позбавилася І. Брюховецького? (Козаки І. Брюховецького самовільно перейшли на бік Дорошенка, а зрадливого гетьмана розтерзали)
• Що уособлює І. Брюховецький у творі? (Все те лихе, підступне, що призвело до міжусобиць, до кровопролитної війни)

 Інформативного ґрона щодо героя. 

А) Риси характеру  

вразлива, мстива і властолюбива людина;

здатність до демагогічного маскування перед народом;

облудний;

«чарівник-чорнокнижник;

«наче собі чоловік простенький, тихенький»;

 «ніхто не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату»;

втирався у довір’я простолюду, на який опирався у боротьбі за гетьманство;

 намагався справити вигідне враження, бути малопомічним, скромним;

«по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж»;

«химерний, морочив голови людськії, мов не своєю силою»;

«мов який чарівник-чорнокнижник, ходив поміж миром, сіючи свої чари»;

політичний авантюрист без честі й совісті.

Б) Зовнішність  

коротка старенька свитина;

 «полотняні штані»;

чоботи шкапові, протоптані;

«шабля при ньому горіла од золота; да й та на йому була мов чужа»;

«і постать, і врода в його була зовсім не гетьманська»;

 «наче собі чоловічок простенький, тихенький».

Домашнє завдання будете виконувати за посиланням, яке скину пізніше. Працюйте над конспектом 

ПОСИЛАННЯ https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScL_PpM6gZoGvJtW2QG0PJ9pM2PZ55UjxDeh1WXG_PxyDpZQA/viewform?usp=sf_link

  

22 квітня  2020 року
Українська література  9 клас

Тема :Життя і творча діяльність Марка Вовчка.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з життям та творчістю Марка Вовчка, проаналізуємо перекладацьку діяльність української письменниці та її внесок у розвиток французької та української літератури. 

1. Опрацювати  матеріал підручника. Скласти хронологічну таблицю "Життєвий та творчий шлях письменниці".

2. Обовязково  зверніть увагу на питання 

-      Де і коли народилася Марко Вовчок?

-      Ким були батьки письменниці?

-      Які спогади про вітчима закарбувалися в пам'яті Марка Вовчка і стали провідною темою для деяких її творів?

-      Яку науку матері дівчина найбільше запам'ятала?

-      Де навчалася Марко Вовчок?

-      Як склалося життя письменниці після навчання?

-      Ким був чоловік письменниці, і як від опинився в Орлі?

-      Як склалося життя подружжя?

-      Що спонукало Марко Вовчок розпочати письменницьку діяльність?

-      Розкажіть про першу збірку письменниці.

-      Чому Марко Вовчок переїздить до західноєвропейських країн?Як складається життя за кордоном?

-      Які відносини були у Марка Вовчка з Т. Шевченком?

-      Чому Марко Вовчок покидає Петербург?

-   Останні роки Марка Вовчка.

3.  Перекладацька діяльність письменниці.

Перебуваючи у Парижі  Марко Вовчок познайомилася з відомим французьким письменником, редактором і видавцем П’єром-Жулем Етцелем. Це знайомство надихнуло письменницю займатися перекладацькою діяльністю. Повернувшись з Франції, з 1868 по 1876 роки Марко Вовчок перекладає російською мовою твори В. Гюго, Г.К. Андерсена, Ж.Верна.

П.-Ж. Етцель у переписці з письменницею вказав, що її “годилось би увінчати золотою рибкою” за корисну перекладацьку діяльність у його фірмі”. Марко Вовчок переклала такі відомі твори Жуля Верна як “Навколо Місяця”, “Діти капітана Гранта”, “П'ятнадцятирічний капітан”, “20 000 льє під водою”, “Вісімнадцять тисяч верств під водою”, “Навколо світу за 80 днів”. Проте, за переклади казок Г.К. Андерсена російські громадські діячки та перекладачки Надія Стасова та Марія Трубникова звинуватили Марка Вовчка у використанні їхніх, зроблених раніше, перекладів. Суперечка точилася в 1872 році в газеті “С. - Петербургские ведомости” і призвела до створення третейського суду та розгляду ним спільних рис перекладів. На жаль, хоч і переклади Марка Вовчка були на вищому художньому рівні, але висновок суду був не на її користь.

Крім того, письменниця видала серію публіцистичних творів про англійських письменників під назвою “Мрачные картинки”. Марко Вовчок ще часто поверталася до Франції у справах, а тісна співпраця з Етцелем налагоджувала взаємовигідні зв'язки з російськими видавцями.

У 1869 році Марко Вовчок пробує видавати свою газету “Стрела”, проте, дозволу не отримала, через те, що жінка не може займатися видавництвом газети. 

У 1870 році письменниця разом з Семеном Звонарьовим, який був книговидавцем і мав свою книгарню, отримала дозвіл на видання ілюстрованого щомісячного журналу “Переводы лучших иностранных писателей”.

Домашнє завдання

Прочитати повість “Інститутка”

 посилання на сторінку інтерактивної вправи    https://learningapps.org/2634902    (відправляти не потрібно)

Українська література  5 клас 

22 квітня 2020

Тема.       М. Рильський, «Дощ». «Осінь-маляр із палітрою пишною...». «Люби природу не як символ». Поетизація природи. 

1. Опрацюйте матеріал підручника про життя письменника.

2.Прочитайте  вірш М. Рильського «Дощ».

Словникова робота

- В тексті є слова, які варто розглянути і з’ясувати їх значення.

Благодатний – той, що дає блага.

Закурені – припорошені пилом

Передмістя – той, що перед містом, межує з містом

Аналіз твору

Тема: Благодатний дощ

     Ідея: Поетизація чарівності дощу.

    Жанр: пейзажна лірика.

 Художні засоби в поезії:  

Метафори: «гість впав бадьоро», «відкривай груди, мати -земле», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».

Порівняння: «дощ-гість», «мати-земле»

Епітети: «благодатний гість», «довгожданий гість», «сяйвом осіянний гість», «золотий вечірній гість», «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним пові­вом», «повівом  зеленим», «білі села».

Прочитайте вірш  «Осінь-маляр із палітрою пишною…»

Визначення теми та ідеї вірша

- То про що цей вірш?

Тема: Краса осінньої пори.

- Що автор хотів розказати цим віршем?

Ідея: Оспівування краси осені.

Жанр: Якщо у вірші йдеться про природу, то до якого виду лірики його віднесемо (пейзажна лірика)

Прочитайте «Люби природу не як символ…»

Усно дайте відповіді на запитання 

Який заклик поета ви почули в цьому поетичному творі?

- Хто є ліричним героєм у вірші?

- Хто такі естети, як ви розумієте це слово? Чому автор закликає бути сином, а не естетом? 

- Як ви розумієте ці рядки «Люби природу не для себе, Люби для неї»?

- Що є у природи за віршем М. Рильського? Обґрунтуйте відпо­відь рядками з поезії.

- Що означає для ліричного героя природа? 

Тема: заклик до збереження природи

Ідея: показати необхідність кожному любити природу, бо ми частина її, ми її діти

 Художні засоби використовує поет

Епітети: «душі своєї», «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «усі пориви», «душі твоєї», «живим поетом».

Порівняння: «люби природу не як символ душі своєї».

Антитези: «люби природу не для себе, люби для неї», «будь же сином, а не естетом», «станеш ти не папіряним, — живим поетом».

Отже, у своїх віршах М. Т. Рильський не тільки зо­бражує поєднання людини і природи, а й заклинає не обкрадати себе духовно, не відсторонюватись від краси в житті, від чарівного світу природи, мистецтва. Лише в єднанні корисної праці і краси людина може бути по-справжньому щасливою в житті.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити вірш напам’ять за вибором. Намалювати ілюстрацію за бажанням. Рильський підбирає до слова «дощ» так багато епітетів , підберіть ви  епітети до цього слова і до  слова «село». 

Українська  мова   9 клас  
Тема:  Конспект  прочитаного  тексту 
Прочитати за підручником визначення  конспекту.
написати конспект тексту вправа 1 с.128 і відправити на пошту

24 квітня  2020 року  
Українська література 9 клас

Тема: Марко Вовчок. Повість “Інститутка”. Образи персонажів - людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі.  

Робота з текстом твору

1. Дати  відповіді на запитання  

-      Кому присвячена повість? Чому?

-      тема повісті?

          -      ідея повісті?

          -       основна думка твору?

          -      жанр твору?

2. Аналіз жанру та особливостей сюжету

 2.1. Теорія літератури

Опрацювання статті ст. 311

Повість - це великий епічний прозовий твір із розгорнутим сюжетом та чималою кількістю персонажів, але найбільшу увагу приділено головному героєві, життя якого змальовано протягом тривалого часу, тому сюжет повісті найчастіше однолінійні.

Жанру властиві:

-      розгорнуті пейзажі,

-      детальні портретні риси,

-      опис інтер’єру,

-      роздуми та переживання персонажів.

2.2. Дослідження властивостей жанру повісті у творі “Інститутка” (Робота з текстом)

І  - Знайти і прочитати розгорнутий опис пейзажу.

ІІ  - Знайти і прочитати портретний опис.

ІІІ - Знайти і прочитати опис інтер’єру.

ІV  - Знайти і прочитати роздуми та переживання персонажів

 3. Характеристика образів персонажів (Робота з текстом твору)

3.1. Поділ персонажів на дві групи (Заповнення таблиці)

Пани	Кріпаки

3.2. Порівняльна характеристика Устини та панночки (Пошукова робота з текстом,  заповнення таблиці)

	Панночка	Устина
Освіта
Краса
Риси характеру
Потреби
Ставлення до інших
Вміння кохати
Працьовитість
Мова

Оприділення авторської позиції в творі (Вирішення проблемних питань).Відповіді  запишіть у  зошит.

-      Чому повість називається “Інститутка”, а розповідь ведеться від особи дівчини-кріпачки Устини?

-      Чому кріпаки мають імена, а пани - ні?

-      Чому панночка одружилася з небагатим полковим лікарем, хоч мала більш заможних залицяльників?

-      Чому письменниця обірвала сюжет повісті на моменті розлуки Устин та Прокопа? 

Причини тяжкого життя простого народу в добу кріпацтва   ( 3 )

-      Повість Марка Вовчка “Інститутка” спонукає задуматися над... (продовжіть речення).

Домашнє завдання..

Відправити на пошту:

1.Заповнені таблиці  ( 2).

2. Відповіді на запитання, які виділені іншим кольором .

24 квітня 2020 
Українська література  5  клас 

Тема:  Григір Тютюнник «Дивак». Цікаві сторінки з життя письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини.

Новий матеріал

(Використовується метод «уявної мандрівки» )

Народився на Полтавщині у 1931 році. Виховувався у дядьковій родині на Луганщині. У 1957 –1962 роках навчався на російському відділені філологічного факультету Харківського університету. 

Із  спогадів  письменника 

«У тридцять третьому році сімейство наше опухло з голоду, а дід, батько мого батька, Василь Феодулович Тютюнник, помер — ще й не сивий був і зуби мав до одного міцні (я й досі не знаю, де його могила), а я в цей час — тоді  мені було півтора року — перестав ходити (вже вміючи це робить), сміяться і балакать перестав...У тридцять сьомому році, коли батькові сповнилось рівно сорок (він з 1897 року), його заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах...

У 1957 році прийшов папірець, який сповіщав, що батько ні в чому не винен і реабілітований посмертно. По тому, як забрали батька, ми залишилися удвох: мати двадцятичотирьохрічною вдовою (вона молодша за батька на шістнадцять років) і я. Мені тоді йшов шостий рік.

Я любив і знав казки Пушкіна і безліч українських народних казок, з  яких я найбільше люблю й зараз «Котигорошко»,— прекрасна казка», - Гр. Тютюнник.

Незатишно йому жилося ще з юних літ. Завжди почував свою самотність.

«На початку війни тьотя народила мені сестрицю. А дядю забрали на фронт. Уже в сорок другому році почався голод. Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді, пробував конину — коли вона кипить, з неї багато піни...

Люди, дивлячись на змучену тьотю і на нас, голодненьких дітей, порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству,— голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти І порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев'ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик.

Ішов рівно два тижні. Через Слов'янськ, Краматорськ, Павлоград (чи Конград), Полтаву, Диканьку, Опішню. А слідом за мною, коли трохи полагодилося із залізницею, приїхала і бідна моя тьотя з грудною сестричкою.

Зажили ми в селі. Потім хату спалила бомба, І ми опинилися в чужих людей — те, що було і в Донбасі: міняли квартиру за квартирою, бо ніхто довго не хотів держати постояльців з двома дітьми. Так і в селі було», - Гр. Тютюнник. Саме ці події автор поклав в основу твору «Климко».

Григір зумів сягнути в корінь найболючіших проблем , але змушений був творити в постійному протиборстві із застійними канонами. Було йому всього сорок дев'ять, коли пішов із життя.

Ще молодим він зробив для себе висновок: «Життя у творчій свідомості письменника начебто роздвоюється: одна площина—існуюче,   друга—бажане.   Це  єдине  джерело творчої енергії».

Зацікавившись кінематографом, Гр. Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, — створює літературний сценарій за романом Г. Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.

Першу новелу написав російською мовою, а після смерті старшого брата почав писати виключно української мовою.

Творчий спадок Григора Тютюнника кількісно невеликий — укладається у двотомник, що з'явився 1984 р. Жанрово одноманітний — це новели, оповідання, кілька повістей.

Нешироке також і тематичне коло його творів. Найглибшим болем Григора Тютюнника було сучасне йому село. З нього він вийшов сам у небезпечні мандри по інших, чужих світах. Тому, безперечно, саме сільська тематика була дуже спокусливою для багатьох тогочасних прозаїків. Але в її освоєнні Г. Тютюнник іде власним шляхом.

Природа рідного краю, яку тонко відчував, любив Григір Тютюнник, майже завжди виступає як одна з дійових осіб його творів («Ласочка», «Степова сторожка», «Степова казка», «Громовик»).

Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник. Уже відтоді поступово формувались характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: постійне невдоволення собою, наполегливі пошуки точного слова — найпотрібнішого, найвиразнішого, — тривале обдумування кожного твору (і згодом, досить часто, — попередня, до викладу на папері, «апробація» їх в усних розповідях).

Майже більша половина написаного Григором Тютюнником – про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Батьківської любові, якої він сам був позбавлений у дитинстві, вистачало і його синам – Михайликові й Василькові, і всім, для кого писав.

Своїх героїв Григір Тютюнник не ідеалізує, не наділяє якимись особливими рисами характеру. В основному це звичайні сільські люди — жінки, чоловіки, старенькі, діти. Серед них немає лише позитивних чи негативних. Людина постає, мов жива. До того ж говорить вона не правильною літературною, що можна спостерегти в багатьох інших авторів, а природною для неї мовою.

Діти з оповідань і повістей Тютюнника — голодні, бездомні, гнані нуждою — також змушені нести на собі тягар усенародного горя, не огрублюючись і не черствіючи душею, сприймають вразливо і болісно переживають будь-який прояв наруги над людиною, виявляють особливу чулість до тих, кому стає неймовірно важко, з усіх сил прагнуть їм допомогти.

Дитина – чисте, незіпсоване створіння. Саме образ дитини Тютюнник протиставляв злу. Цей образ у нього є критерієм моралі. Скрізь у письменника постає складний, дорослий світ, побачений зором дитини.

Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, письменника були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах...

Наприкінці 70-х років виходить негласна заборона на друк творів письменника у періодиці.

У лютому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено республіканську літературну премію імені Лесі Українки (за книги «Климко», «Вогник далеко в степу»), що присуджується за найвидатніші твори для дітей та юнацтва.

1989р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Аналіз твору «Дивак».

1 жовтня 1963 року в газеті «Літературна Україна» було надруковано перший твір молодого письменника українською мовою – оповідання «Дивак».

Кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. Але іноді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні поганою, ні хорошою (на наш погляд), і ми тавруємо її як незвичайну. І чомусь декого це ображає. «Дивак…», - кидають інші, виразно знизуючи плечима. І все. Майже ніхто не подумає хоч трішки глибше пізнати його. Природно, людина, яка не живе у повній мірі цього слова у звичному для інших світі, компенсує це замкненням у власному, життя в якому йде за особливими законами. Внутрішній світ є у кожного з нас. Ми приходимо до нього під час сну, коли тіло відпочиває, а душа може поринути в мрії та думки. Саме звідти походять наші сни, бо вони – відбиток наших таємних бажань, страхів, вад.

Гуманізм, розкриття внутрішнього світу кожної людини, її індивідуальність та неповторність – ключові питання, які наголошуються письменниками часу, в який творив Григір Тютюнник. У своєму творі «Дивак» він описує хлопчика, який є незвичним для свого оточення. Малий Олесь милується природою, обожнює малювати. Його приваблює чистота і недоторканість снігу, на якому хлопець виводить свої малюнки. Щось не так пішло - можна стерти змерзлою долонькою і почати знову. Григір Тютюнник навмисно обирає зиму як тло подій. Бо саме взимку є холодна тиша, тиша і сніг. їх подовгу слухає вразливий Олесь, замість того, щоб жити за правилами, написаними іншими людьми, бо вони йому не підходять.

 Тема: зображення допитливого, чуйного, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання загадкового світу природи.

 Ідея: уславлення єдності природи і людини, гідної поведінки Олеся, як особистості.

 Жанр: автобіографічне оповідання.

Доведення, що даний твір є автобіографічним оповіданням. (ОВ: За жанром цей твір є оповіданням, оскільки він має всі притаманні йому особливості:

   прозова форма;

   невеликий обсяг;

   невелика кількість дійових осіб;

   зображується невеликий проміжок часу – 1 день;

   розповідний характер твору).

 Проблеми, порушені у творі:

   єдності людини і природи;

   добро і зло;

      духовної краси особистості. 

Домашнє завдання

1.Прочитати про Г.Тютюнника  за даним конспектом.

2.Прочитати "Дивак". Наступному уроці будемо працювати за змістом.

3. Записати у зошит те, що виділено синім кольором.  

29  квітня  2020 року
Українська література  5 клас 

Тема:Григір Тютюнник «Дивак». Характеристика хлопчика Олеся.

Сприйняття і засвоєння  навчального матеріалу

Прочитайти рядки з вірша  В.Симоненка  

_{Ти знаєш, що ти людина?}

_{Ти знаєш про це чи ні?}

_{Усмішка твоя - єдина,}

_{Мука твоя - єдина,}

_{Очі твої - одні.}

_{- Як ви розумієте зміст?}  Кожна людина є індивідуальною, яка не повторює життя іншої.

1. Хто з персонажів твору привернув вашу увагу найбільше? Чим саме? 

_{-          Так,} Олесь, який дійсно поводиться не так, як усі. Словом, дивак.

 Особливістю оповідання «Дивак» є й те, що в центрі його подій — один персонаж, аналіз якого збігається з осягненням всього тексту. Образ Олеся умовно складається з двох частин: відомостей про його зовнішність та характеристики його вдачі.

Обговорення образу Олеся  за питаннями

Цитатна характеристика

Так змальовано  у тексті портретні деталі Олеся. Які мовні засоби вживає Г. Тютюнник для опису його зовнішності? (1. Зріст: «малий, головою ледь до клямки дістає».

2. Очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути весь світ».

3. Взуття: чобітки.

4. Одяг: «пальтечко в нього товсте», рукавички.

5. Статура: «сам тонкий».

6. Сила: слабосилий, бо «важко нахилятись: дух спирає, під очима набряка». (Виділене запишіть у зошит)

 Це маленький сільський хлопчик, худорлявий й слабосилий, допитливий і вдумливий.

3. Визначте ставлення автора до хлопчика, помітне в цьому описі. (Усно)

4. Яким ви його собі уявляєте? Усно намалюйте його зовнішність. («Словесне малювання»)

5. Подумайте, які риси вдачі Олеся розкриваються в його зовнішності?

6. Яке ставлення до нього виникає у вас? 

7. У чому ж його дивацтва? Запишіть у зошит виділене (Не любить псувати молодий лід, коли дятел шишки їсть; боляче йому, коли щука пліточку впіймала; так любить природу, що передає свою любов до неї на уроці малювання, забувши завдання вчительки намалювати горщечок; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом; жаліє стару сосну.)

Усно дайте відповідь на запитання  

1. Що Олесь найбільше любить і вміє робити? Наведіть приклади.

2. Чому йому до вподоби зимова пора року? Доведіть свою думку.

3. Якої вдачі хлопчик, коли не хоче псувати молодий лід на річці, шкода йому пліточки, яку проковтнула хижа щука, або коней, яких поганяє дід?

4. Чому Олесь не захотів виконати завдання вчительки? Як ви поясните його вчинок?

5. Що найбільше вразило хлопчика в дідових словах? Чому він «зарився в подушку і тоненько заскімлив»?

6. Про що свідчить сон, який приснився Олесеві?

Складання інформативного грона до образу Олеся. (Записати у зошит)

Олесь:

ü Добрий, щирий;

ü Незлопам’ятний; 

продовжіть самостійно.....

Висновок.  Кожна людина неповторна, індивідуальна. Таким є і Олесь, герой оповідання "Дивак". Він тонко відчуває природу, чутливий до краси, його серце відкрите для добра й справедливості. Усе лихе в житті він сприймає болісно. Не всі розуміють його почуття, навіть учителька і рідний дід, тому вважають його диваком, людиною, не пристосованою до життя.

Домашнє завдання 

І.Скласти анкету головного героя

1. Ім’я.

2. Портрет.

3. Уподобання.

4. Ставлення до природи.

5. Вчинки й поведінка.

6. Думки і переживання.

7. Оцінка з боку дорослих. 

ІІ. Дайте відповідь на запитання 

--Олеся називали диваком – це добре чи погано?

- Якою людиною у майбутньому буде Олесь?

Виконані завдання відправити на  пошту.

29 квітня  2020 року

Українська мова   9 клас.

Тема: Розвиток мовлення. Коротке повідомлення  (на основі кількох джерел) у публіцистичному  стилі на морально-етичну або суспільну  тему.

Сприймання й усвідомлення навчального матеріалу.

Повідомлення — один з жанрів усного висловлювання; невеликий за обсягом твір на певну тему в публіцистичному стилі, призначений для публічного виголошення.

Повідомлення у публіцистичному стилі привертає увагу аудиторії до важливої суспільної або морально-етичної теми, розкриває неоднозначність розуміння цієї теми, її дискусійний характер. Повідомлення у публіцистичному стилі виявляє суб’єктивізм автора, його емоційне ставлення до повідомлення.

Джерелом для повідомлення в публіцистичному стилі може бути:

інформація про події, яку подають ЗМІ;

власні спостереження за фактами і явищами суспільного життя;

інформація в Інтернеті;

література.

Структура повідомлення

Вступ (зацікавлення, створення необхідного настрою).

Основна частина (наявність доказів на користь власної позиції, наведення переконливих фактів, прикладів).

Висновки (узагальнення положень основної частини, спонукання аудиторії до дискусії, виголошення заклику тощо).

Алгоритм підготовки повідомлення

Вибір теми й визначення мети повідомлення → збір інформації → структурування матеріалу → створення повідомлення.

Ознайомлення учнів з пам'яткою «Як зробити повідомлення у публіцистичному стилі ефективним і цікавим».

ПАМ’ЯТКА

«Як зробити повідомлення у публіцистичному стилі ефективним і цікавим»

Виберіть тему, яка дійсно хвилює вас.

Чітко уявіть собі мету вашого повідомлення і дотримуйтесь її.

Опрацюйте не менше 2-3 джерел.

Обмежте обсяг матеріалу.

Наповніть повідомлення прикладами, фактами, які б ілюстрували те, про що говорите.

Говоріть виразно, правильно, доречно, використовуйте образні вислови.

Домашнє завдання

— Серед запропонованих тем виберіть ту, яка вас найбільше хвилює. Складіть і запишіть у зошит тези для повідомлення на вибрану тему.

Орієнтовні теми

Життєві цінності сучасника.

Мова українського телебачення.

Люди, що створили себе самі.

Молодіжний сленг як мовне явище.

ВИКОНАНЕ ЗАВДАННЯ ВІДПРАВИТИ НА  ПОШТУ


Українська  література 9 клас 

Повторити творчість  М.Вовчка, виконати тест по творчості письменниці за посиланням  https://naurok.com.ua/test/tvorchist-marka-vovchka-272834.html 

ЗАПАМЯТАЙТЕ !!! На виконання тесту дається  12 хв. Кінцевий свій результат фотографуєте відправляєте  мені на пошту або  вайбер.Тест виконуєте  один раз. Якщо хтось вийде за рамки часу або тест буде виконувати декілька ра, то бал не зараховується. Я відслідковую. Не ображайтеся. Успіхів! Результат сьогодні чекаю. 

06.05.2020  
Українська література  5 клас 

Тема : М. Вінграновський. «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…»

І. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

«Степове» дитинство майбутнього письменника.

Майбутній письменник, кіноактор і режисер Микола Степанович Вінграновський (1936–2004) народився на Миколаївщині. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджував, що змалечку пам’ятав лише степ; скрізь, куди не глянь,— степ, степ і степ.

Початок творчого шляху.

А потім була війна, тяжкі повоєнні роки. М. Вінграновський закінчив Всесоюзний держав­ний інститут кінематографії, працював на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Писати вірші почав у студентські роки, а 1958 року вони були надруковані в журналах «Дніпро» та «Жовтень» (тепер — «Дзвін»). Але справжнього розголосу принесла добірка віршів у «Літературній газеті», де було надруковано 15 поезій М. Вінграновського. Митець — автор багатьох видань і поезії, і прози.

Автор дитячих творів.

У дитячу літературу М. Вінграновський прийшов з оповіданнями «Бинь-бинь-бинь» та «Чорти», що були надруковані в журналі «Ранок». Побачили світ збірки для дітей — «Андрійко-говорійко», «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч», «Первінка», «Сіроманець», «У глибині дощів».

Нагороди письменника.

Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, премії Фундації Антоновичів (США), літературної премії «Благовіст», премій ім. В. Вернадського та О. Довженка, заслужений діяч мистецтв.

ІІ. Робота з підручником.

Опрацювати статтю про письменника.

ІІІ. Прочитайте вірш «Перша колискова».

Поміркуйте над запитаннями:

— Чи сподобалася вам ця поезія? Чим саме?

— Які народні колискові ви знаєте?

— Чим цей вірш схожий на них?

— Яка, на ваш погляд, головна думка утверджується в ньому?

Виразно прочитайте   вірш «Сама собою річка ця тече…».

— Які художні засоби здалися вам не зовсім звичними, цікавими й оригінальними?

 Виразне читання поезії М. Вінграновського «Бабунин дощ».

 Словникова робота.

Цяпоти — крапельки вологи, дощу.

Клямка — дверна ручка із засувом.

Чамрота — можливо, сильний запах (або щось страшне ввижається).

Кожух — теплий верхній одяг з овчини.

Хапають дрижаки — хтось мерзне.

Торба — сумка.

Ненароком — нехотя.

Хтів — хотів.

Почапав — пішов.

 Пошуково-дослідницька робота.(Записати  у зошит відповіді на запитання)

--Знайдіть нові слова, створені автором, з’ясуйте їхню роль.

--Запишіть відомі вам художні засоби, які автор використовує у вірші.

---Знайдіть спільне та відмінне у віршах М. Вінграновського.

 Домашнє завдання

Уміти виразно читати, аналізувати вірші М. Вінграновського, висловлювати власні думки та враження. Відправляти нічого не  потрібно.

06 травня 2020 
Українська література  9 клас
Тема: Повторення  літературознавчих термінів.

Пригадайте  які  літературознавчі терміни ми вивчили, пригадали  упродовж навчального року.  (Нагадую їх  23).

Ваше завдання  підготувати словник  із вивчених  у 9 класі літературознавчих термінів. Це ваш міні -проєкт. Оформіть належним способом, естетично.  Проявіть творчу фантазію. Це може  мати вигляд  збірочки.

Роботу сфотографуйте і відправте на пошту. Термін виконання до  8 травня.Роботи подані пізніше не зараховуються.

06  травня  2020

Українська  мова   9 клас

Тема: Узагальнення й систематизація вивченого. Порядок слів у реченні. Граматична основа. Види речень

Хід  уроку

Інтелектуальна розминка.

Повторення відомостей про речення.

         1.Назва розділу науки про мову, що вивчає будову та значення словосполучень та речень.

         2.Види словосполучень за способом вираження головного слова.

         3.Назвіть граматичну основу речення.

         4.Види речень за складом граматичної основи.

         5.Види речень за кількістю граматичних основ.

         6.Види речень за наявністю другорядних членів речення.

         7.Назвіть типи порядку слів у реченні.

         8.Види підмета за способом вираження.

         9.Види складеного присудка.

         10.Другорядні члени речення – це …

         11.Різновиди означень.

         12.Слово або група слів, інтонаційно оформлена, виражає певну думку  - це…

         13.Член речення , що відповідає на питання навіщо.

         14.Член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків.

Запишіть текст

Чорнобиль

       26 квітня – День Чорнобильської трагедії. У цей день сталася аварія на Чорнобильській атомній станції. Лихо чорним крилом накрило українську землю. Маленькі невидимі радіонукліди забруднили, зробили непридатними для життя поля, луки, ліси, річки, села й міста.

Величезну територію було обгороджено  колючим дротом, а людей переселено в інші місця. То – зона, там радіація таїть невиліковні хвороби. Проте ніхто не знає, де насправді кінчається небезпечна зона. Смертельно небезпечні невидимки можуть мандрувати за сотні кілометрів від Чорнобиля і відібрати у людини найдорожче – здоров’я.

1.     Підкресліть  граматичні основи речень.

2.     Визначте  усі  види речень.

3.     Випишіть  з тексту 5 словосполучень, зробіть їх розбір.

4.     Випишіть речення з прямим порядком слів.

Повторюємо орфограму . Запишіть  правильно слова, використовуючи новий правопис.

Соловї ,   вється,  помякшувати, півяблука, півящика, узгіря , матірю, зїхати , повіря, зявитися, обєднати, підязичний, мавпячий,  Лукян, червяк,  мяч.

Домашнє завдання .

 Виконані завдання, визначені синім кольором,  надішліть  на пошту.

13  травня  2020 р.

Українська література  5 клас

Тема: Гармонія людини й природи в повісті Миколи Вінграновського «Сіроманець».

Завдання:  1. Прочитати за підручником  про письменника.

                     2. Прочитати  повість «Сіроманець».

      3. Переглянути відео за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=gWWJPGi-AmM після того як прочитаєте твір. У відео є визначення  теми твору, ідея, конфлікт, гуманізм, проблеми. Це запишіть у зошит.

(Відправляти мені нічого не треба)

13  травня  2020 р.

Українська мова  9 клас

Тема: Основні правила правопису

Мета: повторити вивчене про типи орфограм, удосконалювати вміння визначати в словах орфограми й обґрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом; виховувати любов до рідної землі та її природи; розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення, емоційну сферу, формувати вміння й навички роботи з таблицею, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

*Подумайте над запитаннями, дайте усну відповідь.

Що є предметом вивчення орфографії?

Який зв’язок існує між орфографією й орфоепією?

Що вивчає орфоепія?

Що таке орфограма?

Які ви знаєте види орфограм? Навести приклади слів з буквеними  й небуквеними  орфограмами.

*Робота з таблицею.

Орфограми буквені	Орфограми небуквені
Вибір написання слова (певної букви) з ряду  можливих варіантів  за умови  однакової вимови	Написання слів  разом,  окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів.
Наприклад:  веселка (орфограма:  букви е-и, шо позначають ненаголошені голосні в коренях слів); боротьба  (орфограма:  букви, що позначають звуки, які уподібнюють ся); сказати (орфограма:  букви з-с  у префіксах  з-(с-).	Наприклад:  нехтувати (орфограма: не  з дієсловами);  здоров’я (орфо грама:  апостроф);  синьо-жовтий, зорепад, пів Києва (орфограма:  написання разом, через дефіс складних слів, окремо);  проф., доц.  (орфограма:  скорочення слів).

ІІІ. Виконання  вправ на повторення.

* Словниковий диктант.  У кожному слові визначити орфограми, вказати орфограми буквені й небуквені. Слова з двома орфограмами підкреслити.

 Висота, берег, відлуння, туманний, м’ята, синь,  Львів, усміхається,  переливається, премилий, приєднатися, з’єднання, прірва, розмаїтий, безстрашний, беззмістовний, блакитний,  водограй, животворний, яскраво-бірюзовий, пів  Ялти, пів  ялини, проф. Яковенко,  директор, імідж, ієрогліф, настурція,  інвестиція,  сузір’я  Галактика, Чумацький Шлях.

 Словник.

Настурція – декоративна рослина; нагідки.  Імідж – образ людини, уявлення інших про неї, інколи  створюване цілеспрямовано. Інвестиція – довготермінове вкладення капіталу (коштів) у певну справу, підприємство.

*  Записати речення, виділити в словах  орфограми. Вказати   над словом орфограми буквені й небуквені.

 І. Яка прекрасна й невблаганна осінь переступає в шурхоті яснім! (О.Омельченко.) Свій жовтий килим стелить листопад. (Д.Павличко.) У світі пречистім берізка співатиме листом барвистим. (Л.Білозерська.) Старий вишняк лякливо коло хати  закутався в багряно-сизий плед. (Д.Луценко.) Леліє далина безмежна, золота. (А.Турчинська.) Гомоніла пуща лунко, стоголосо, зелено-пурпурні розчесали коси сосни вікові. (Д.Фальківський.) Вересень з вітром осіннім  стрівся  у полі мені, став пригощати насінням, яблук приніс в пелені. (П.Воронько.) Луками в травах м’яких тихо ніч синьоока бродила, тихо встилаючи лан. (М.Богданович.) Навстіж вікна мої розчиніть! (Є.Гончаренко.) А хижа ніч регоче страхітливо  беззубим ротом, прірвами очей. (І.Немченко.) Гірчить вечірнє сонце полином. (Є.Гуцало.) Приліг вітрець на березі під шелест лепехи. (К.Дужа.) Село присіло у сади зелені, висока голубінь не має меж. (А.Горбівненко.) Забриніло сонце в блискучих розломах хмар. (В.Захарченко.) Сонце в сонних лісах вії ніжно відкрило, а відлуння в горах день новий розбудило. (П.Кубаєвич.) Розкрило сонце білу парасоль, хмарки розпустять пелюстки-лілеї. (Т.Бартош.)  В небуття пішло минуле,  в прірву над обривом. (В.Лагода.)

* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери.  Позначити в словах орфограми.

Рвет..ся осінь руками кр..вавими до далекого сон..чка любого; кров на шатах пр..пишних шарієт..ся, оксамит і парчу зал..ва. Рветься осінь. Терни невидимії їй все тіло поранили, змучили, а вона ро..пачливо всміха..т..ся: “Сонце, сон..чко, глянь, я сміюсь!”  (Леся Українка.)

* Вибірковий диктант.  Виписати слова іншомовного походження та похідні від них, позначити в кожному орфограму.

Душі моєї хроніка ще досі не написана, під звуки фісгармонії і ній думка заколисана. (Т.Уєвич.) Душа теж потребує ванни, коли є в вас душа, одначе. (І.Драч.) Є в мене дні сентиментальні, коли посумувать охота, щось почитати старосвітське – чи Діккенса, чи Вальтер Скотта, чудні  ввижаються пригоди, якісь романи, втечі, змови, мандрівка довга в диліжансі і незнайомки загадкові. (Ю.Тувім.) А Марк Твен, а Гюго, Карамзин, а Шекспіра дзвінкі сонети… Я – полтавець, Вкраїни син, але  рідний я син і планети. (Д.Луценко.)  Ідилія? Кажіть. Архаїка? Не треба. У закутку душі хай буде трохи сад. Вже дожились – забули колір неба… (Л.Костенко.) Мене в житті також не тішив штиль,  не падала з висот небесна манна. (Д.Луценко.) Вечірнє сонце ткало лукам шати, дощ іскор дзвінко брязкав по корі, і, мов на флейтах апасіонато, акорд блакиті блимнув угорі. (О.Фішер.)

Словник.

 Фісгармонія –  пневматичний клавішний музичний інструмент, за формою схожий на піаніно, а за звучанням – на орган.  Сентиментальний –   надмірно чутливий, емоційний.  Ідилія –  життя, що проходить у злагоді, без сварок,  у безтурботності.   Архаїка –  давнина.  Апасіонато – музичний термін, що означає: пристрасно, натхненно. Акорд –  сполучення різних за висотою тонів,  що сприймаються в звуковій єдності.

 Домашнє завдання. Виконані завдання відправити на пошту


13.05.2020 Українська література    9 клас

Завдання : повторити творчість П.Куліша
        переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=LejZB19M-98.
Виконати тест за посиланням, відповідь сфотографувати відправити до 15.05.20року
https://naurok.com.ua/test/testing/dfddebf0-ad72-4fa2-87f8-c0e03e729054

15 травня 2020
Українська  література  5 клас 

Тема. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки (за повістю М. Вінграновського "Сіроманець").

Хід уроку:

1. Продумайте відповіді   за змістом твору

1) Хто такий Сашко, його вік, де він живе?

2) Хто його батьки, як вони ставляться до нього?

3) Чим він займається, як вчиться, що вміє робити?

4) Як хлопець ставиться до Сіроманця, чому, що для нього зробив?

5) Які риси характеру притаманні Сашкові, у чому вони виявляються?

6) Чи має хлопчик мрію, яку саме?

7) Чим Сашко відрізняється від багатьох сучасних школярів?

2. Складання  цитатної  характеристики Сашка.

За даною цитатою визначте рису характеру

Цитата з твору	Риса характеру
"Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем"
"Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: за дубом хтось стояв! - Піти глянути, чи не йти?.. – завагався Сашко. Але вирішив: - Чого це я стану його боятися? Піду гляну"
"Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам"
"Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий"
"Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець, - сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом"
"Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию"
"Так він живий і йому треба жити"
"Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш"
"засунув шапку у кишеню", "скинув на сніг кожушину", "махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг"
"До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а Сашко ходив стежиною, лісом"
"Я з тобою, я тебе не покину і не віддам нікому"
"Це ж нечесно – він один, а їх онде скільки".

3. Поміркуйте  над питанням  "Моє ставлення до вчинків Сашка"

- Чи здатний Сашко на самостійні вчинки у відстоюванні своєї позиції?

- У чому виявляється самостійність Сашка?

- Як би ставився хлопчик до вовка – справжнього хижака?

- Чому хлопчик захищає вовка та допомагає йому?

4.  План до характеристики Сашка

1. Сашко – головний герой повісті Миколи Вінграновського "Сіроманець".

2. Хлопчик – допитливий, старанний учень.

3. Основні риси характеру Сашка

- любов до природи;

- спостережливість;

- співчутливий та турботливий;

- розсудливий та сміливий;

- відчуття несправедливості, смуток через поведінку дорослих.

4. Мрія хлопчика.

5. Моє ставлення до Сашка

5. Домашнє завдання:

1.     Написати твір-характеристику Сашка на основі складеного плану

2.     Оформити таблицю «Цитатна характеристика Сашка».

( Обидва завдання надіслати вчителю) 

15 травня 2020 
Українська література  9 клас

Повторити творчість Т.Шевченка, П.Куліша,  М.Вовчка.
20 травня підсумкова контрольна робота. Час на виконання- 45 хвилин.  

20  травня 2020 
Українська література   5 клас


Тема: Контрольний твір на тему «Добро завжди перемагає зло» (власне закінчення повісті М. Вінграновського «Сіроманець»).

Домашнє завдання.

Підготуватися до тематичної контрольної роботи. Будуть тестові завдання.

Повторити творчість М.Вінграновського, Г.Тютюнника, М.Рильського, П.Тичини. 


Українська мова  9 клас 

Тема :Контрольний  диктант.

Проводиться у формі відеоконференції. Посилання у групі вайбер. Початок о 12.00.Приєднуйтеся.

Українська література 9 клас
.
Тема. Контрольна робота за посиланням 

 https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMpKLf7r4LdN61AlUSofu32T4v9b0T5OVHkQRNyd2pXSJqZQ/viewform?usp=sf_link  

Час на виконання 20 хв., потім форма закриється. Початок  тестування 15.00.


22 травня Українська література 5 клас

Тема .  Контрольна робота за посиланням 

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyiMESJhbNY2W5zAZ821LlvVmZheaIf-n4W1J6FWD_xpZj1A/viewform?usp=sf_link 

Роботу виконати сьогодні до 18.00. Потім форма буде закрита.