24 січня
Тема уроку:Жанрові особливості (динаміка сюжету, неоромантичність та ін.). Вольовий характер Григорія Многогрішного
Матеріал до уроку
З настанням української державності ми якось краще почали усвідомлювати, що «нашого цвіту — по всьому світу». Тепер добре знаємо, що українці живуть у всіх частинах планети. Нелегка доля змушувала їх у різні часи покидати різну землю і шукати щастя в далеких краях. «Тигролови» — один з тих нечисленних художніх творів, який дарує нам образне бачення «трудів і днів» українських переселенців, що утворили на Далекому Сході величезних за розмірами край під назвою Зелений Клин. «Тигролови» відкривають нам прекрасно зображену природу далекого Уссурійського краю з її величезними горами, незайманими пралісами, бурхливими гірськими ріками, багатим розмаїтим тваринним світом. Персонажі роману вражають своїм вільнодумством, сміливістю, фізичною витривалістю та просто людською привабливістю. Їх мужні характери гармоніюють із суворою та дикою природою. Завдяки саме цим якостям «Тигролови» свого часу набули великої популярності серед зарубіжних читачів. Твір перекладений багатьма мовами, а його неодноразові видання досягли трьохмільйонного тиражу. Читачі купували цей роман для себе і як святковий подарунок своїм близьким та знайомим.
Робота над романом «Тигролови»
Паспорт твору
Рід: епос.
Жанр: пригодницький роман.
Тема: боротьба за виживання в умовах тоталітарного режиму; життя українських переселенців на Далекому Сході.
Ідея: утвердження людяності та сміливості, перемоги добра над злом.
Проблематика: проблема протистояння особистості тоталітарній системі; добра і зла; злочину і кари; морального вибору; волі до життя; людини і природи; життя і смерті; роль українських звичаїв і обрядів у родині.
Персонажі: Григорій Многогрішний (молодий український інженер-авіатор — правнук гетьман Дем'яна Многогрішного), родина Сірків (батько Денис Сірко, мати Сірчиха, син Грицько, дочка Наталка), майор НКВС Медвин (головний ворог Григорія), сім'я Морозів, мисливець-тунгуз Петро Дядоров, його дружина Фійона (коханка майора Медвина); собаки Заливай, Нерпа, Рушай.
Особливості композиції і сюжету: роман складається з двох частин і шести розділів (всього у творі 12 розділів); сюжетні лінії розгортаються паралельно, протиставляються і зіставляються (Григорію Многогрішному протистоїть майор НКВС Медвин).
Частина І: розділи «Дракон», «Світ на колесах», «Навзводи із смертю», «Родина тигроловів», «П'ятнування», «В пралісах Сіхоте-Аліня».
Частина ІІ: розділ «Memento тогі», «Осінь у тайзі», «Зима», «Рейд на Хабаровськ», «На кішку», «Навзводи зі щастям».
Експозиція: опис ешелону — «Дракона»: «Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи сліди, летів дракон». Цей потяг був дійсно схожий на міфічне чудовисько: шістдесят коробок-вагонів-шістдесят суглобів. Суглоби-вагони — то домовина для тисяч людей. Це ешелон смерті, який летить у небуття. Аж ось зривається українська пісня. Вона починається з одного голосу, її підхоплюють інші, і ось вона шириться і летить вільним птахом над страшними вагонами.
Зав'язка: утеча Григорія Многогрішного з потяга смертників: «Всіх лежачих перераховували. Нема лише одного. А виявлений «секрет» був такий: у вагоні, у тім, середнім, тридцять другім, знайдено сліди диверсії — чотири дошки були двічі перерізані ножем упоперек. Тільки арештант, тільки той, хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю і любов до життя, може проробити таку роботу».
Розвиток дії: Григорій, блукаючи по тайзі, рятує Наталку від ведмедиці; життя Григорія з родиною Сірків; мисливські пригоди, поїздка до Хабаровська, полювання на тигра.
Кульмінація: Многогрішний убиває майора Медвина: «Медвин кинувся упоперек, до лісу. Григорій дивився йому услід, слухав, як у грудях стукає серце, напоєне помстою. Григорій пересмикнув закривку і стрельнув. Постать підкинула руки, майнула ними в повітрі й покотилася з урвища…»
Розв'язка: Григорій і Наталку переходить Маньчжурський кордон: «А «Диверсанти» були сміливі і досвідчені, одчайдушні — вони насмілились перейти кордон там, де того найменше сподівались».
Епілог: собака Заливай повертається до Сірків зі звісткою від Наталки і Григорія, а потім утікає в пошуках Наталки: «Пес шарпнувся, потоптався на місті, водячи очима то на одного, то на другого. А тоді враз тихесенько гавкнув… Та й враз, розпачливо скімнувши, зірвався з місця і погнав скільки духу. Щез…»
Позасюжетні елементи: портрети; екзотичні пейзажі тайги; історичні екскурси; інтер'єри.
Топографічні назви твору: Тібет, Байкал, Урал, Сибір, Забайкалля, Далекий Схід, Зелений Клин, Маньчжурія, Китай, Аляска, Україна, Колима, Сіхоте-Алінь, Київ, Одеса, Голуба Падь, Японія, Владивосток, Хабаровськ, річка Амур, річка Мухеня.
Образ головного героя Григорія Многогрішного
В основу «Тигроловів» покладено події, що сталися під час відбування автором заслання на Далекому Сході. Його герой Григорій Многогрішний увібрав у себе чимало рис характеру самого автора: він не скорився, не змирився з нав'язаним йому статусом в'язня жахливої системи й залишився Людиною.
Стрімкий потяг — експрес, що мчить на Далекий Схід, як мчить і саме життя. У ньому розважаються й милуються краєвидами представники влади і терзаються роздумами про своє майбутнє звичайні люди, яких перетворено на зеків, безправних політв'язнів. Серед останніх і Григорій Многогрішний. Він тікає з поїзда, як із жорстокої, занедбаної Богом та людьми реальності, потрапляє на розкішний острівець у тайзі, що зветься Зеленим Клином, який здається Григорієві мрією-казкою. Тут живуть українці, колишні втікачі й вигнанці, які були колись розкуркулені радянською владою. Тут вони створили свій український світ, наповнений моральною чистотою і гармонією.
Ми ще не бачимо Григорія Многогрішного, але вже відчуваємо його людську неординарність. Уявлення про зовнішність Григорія складається поступово. Спочатку бачимо в загратованому вікні вагона дві цятки блискучих очей, а потім — бліде обличчя. Після втечі з поїзда, під час блукань у тайзі, бачимо його украй виснаженим, обірваним, з давно неголеним обличчям. Трохи пізніше, коли Григорій відтане душею у теплій атмосфері родини Сірків, той божевільний блиск в очах зникне. Він заспокоїться, увійде у свій звичайний духовний і фізичний стан. Так, він справжній атлет, як про це зазначалось у чекістській телеграмі, коли після втечі почався його розшук. Високий, статурний. Разом із досвідченими і загартованими у мисливських походах Сірками він витримує важкі фізичні навантаження. Григорій для Сірків — людина із загадковим пройдешнім. Проте вони, вочевидь через свою тактовність, не прагнуть особливо дізнатися про його минуле.
Рівне і шанобливе ставлення Сірків до Григорія багато що говорить про останнього. Він легко прийняв їх спосіб життя, швидко опанував усі премудрості тайгового мисливства. Ні в чому не поступався значно досвідченішому у цій справі Грицькові. Був наділений рисою, що особливо цінується серед жителів тайги. Так, Григорій — людина виняткова. Його внутрішня делікатність і скромність виявляється в стосунках з Наталкою. Іван Багряний вельми детально показує нам історію кохання цих двох молодих людей. У романі є кілька важливих епізодів, кожний з яких допомагає нам відкрити щось нове в образі героя. До таких епізодів треба віднести погоню за своїм кривдником Медвином. Незважаючи на вроджену делікатність і духовну шляхетність, Григорій не здатний пробачити своїм кривдникам. Більше того — він прагне помсти і добивається її. Григорій Многогрішний належить до людей, яких неможливо скорити. Надто багато у нього власної гідності і надто багато відповідальності за долю Вітчизни. Тільки вирвався з Наталкою за кордон, як зрозумів, що йому «стелиться шлях десь на ту далеку, для одного з них зовсім незнану, сонячну Україну. А чи в героїчну битву і смерть за тую незнану, за тую омріяну Україну».
Перегляньте відеоурок ВШО за покликанням :
https://www.youtube.com/watch?v=WcO30uuA8js
Домашнє завдання
1. Опрацювати даний матеріал
2. Скласти :
а) інформаційне гроно "Риси характеру Григорія Многогрішного"
б) сенкан Григорій Многогрішний
Немає коментарів:
Дописати коментар