8 клас українська література 17.01.23

 17 січня 

Тема уроку:Естетична й звукова цілісність вірша Анатолія Мойсієнка “Жовтень жовті жолуді...”

Матеріал до уроку

«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», — пише видатна українська поетеса Ліна Костенко. Доторкнемося й ми до сучасної поезії, спробуємо осмислити її та відчути естетичну принаду, збагатитися духовно.

БІографія

Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педінституту ім. М.Гоголя. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Опублікував поетичні збірки "Приємлю" (1986), " Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка Сонети і верлібри" (1996, 1998), "Шахопоезія" (1997), "Сім струн" (1998, 1999), "Віче мечів" (1999), "Нові поезії" (2000), „Спалені камені” (2003), „Вибране” (2006), "З чернігівських садів: нові сонети і верлібри" (2008). Твори А. Мойсієнка перекладалися німецькою, англійською, російською, білоруською, польською, угорською, румунською мовами. Виступає також як перекладач з німецької та слов"янських мов. Член Національної спілки письменників України (1988), один із засновників гурту поетів-паліндромістів* "Геракліт" (1991). Лауреат літературних премій "Благовіст", Бориса Нечерди, Івана Кошелівця.

Словникова робота 

*Паліндром - слово, вислів, віршовий рядок або цілий вірш, який читається однаково вперед і назад

Робота з текстом твору «Жовтень жовті жолуді».

1. Робота з теорії літератури (лірика, пейзажна лірика).

Лірика— один із трьох основних літературних родів, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів,. настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора

Пейзажна лірика— умовна назва ліричного жанру, в якому зображено художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної.

2. Ознайомлення з художнім твором.

Перегляд слайд-шоу: «Жовтень жовті жолуді» за покликанням:

https://www.youtube.com/watch?v=cKxs1HTLrDo

3. «Словесне малювання».

Змалюйте картину, яка постала перед вами при прочитанні вірша А. Мойсієнка; визначте асоціації, які у вас виникли, складіть «асоціативний кущ».

4 . Cловникова робота

О́хра — природний пігмент, від світло-жовтого до коричнево-жовтого й темно-жовтогокольору.

Есе – це письмовий твір, що має вільний характер та містить індивідуальний погляд на тему із аргументацією власної точки зору.

Бабине літо — період теплої та сухої погоди восени.

Кисет, люлька – предмети для паління.

Креше - добуває вогонь.

Попасом – (прислівник) - обабіч дороги, ближче і дальше від неї

Родощі - назва села у письменника В. Кезлі «Синій вітер з Родощі»).

5. Поміркуйте над запитаннями:

- Яку ви уявили осінь, прослухавши вірш? 

– Які образи твору «Жовтень жовті жолуді» вас здивували, сподобались? Чому?

- Яку будову має вірш?

 Так, вірш має вільну будову, наближену до верлібра.

Верлібр *— вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

- Які зорові, слухові, кольористичні образи помітили?

6 . Робота над художніми особливостями вірша

- Які художні засоби використав поет у вірші, для створення пейзажного словесного малюнка?

(Пейзаж Анатолія Мойсієнка – це вишукані поетичні метафори та персоніфікації,(жовтень несе жолуді, осінь пише охрою, вітер набиває кисет, креше люльку, пожежі пасе, дощ-пожежник).

Епітет «золотий» автор використовує 7 разів, у сполученні з різними іменниками, створюючи неповторні поетичні образи.

Майстерно використано алітерацію* звука: [ж ] (перший рядок складається зі слів, що починаються на одну літеру), звуків [с], [ш] ( несе, осінь, есе, пише, креше)

(Алітерація* — повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.)

– З якою метою автор використовує такі тропи і засоби звукопису?

8 . Літературний паспорт поезії      (записати у зошит)

Тема: зображення дивного світу природи.

Ідея: висловити захоплення казковою суттю осінньої пори.

Головна думка : філософія природи – бути схожою на людей, щоб ті звернули увагу на її неповторність і подібність із ними, закликати берегти її, милуватись нею.

Жанр: пейзажна лірика.

Домашнє завдання

1. Скласти анкету-характеристику письменника за матеріалами підручника та додатковими джерелами інформації.

2. Уміти виразно читати, аналізувати  вірш, висловлювати свої судження про нього,

8 клас українська література 13.01.2023

 13 січня

Тема уроку:Філософські мотиви віршів Івана Малковича “З янголом на плечі” й “З нічних молитов”

Матеріал до уроку

Інформація про сучасного українського письменника 

-         Сьогоднішнє знайомство у нас з людиною, яка започаткувала першу приватну друкарню у перші роки незалежності України лише тому, «бо хотів, щоб перший «Буквар» його сина починався  не зі слова «акула» чи «автобус», як це було раніше, а зі слова «ангел».

-         Митець з Івано-Франківщини, чия мати з роду Арсеничів, представник якого врятував Івана Франка від голодної смерті після коломийської тюрми.

-         Видавець, який популяризує українську книжку для кожної дитини «від 2 до 102 років» – як зазначено на книжках видавництва, і всі знають, що «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» – це серйозно, якісно і надовго.

-         Поет, який з дитинства «видавав» свої «захалявні книжечки-зшитки», вчився на скрипаля, мріяв про прекрасне й українське.

-         Наймолодший член Спілки письменників СРСР трагічного для України 1986 року.

-         Батько двох синів, вихованих на всьому українському.

-         Творець «Української абетки» гігантських розмірів (240 кг, 3х4 метри), занесеної у Книгу рекордів України.

-         Неординарна особистість, який під поясненням літери Б - запропонував слово «Барбадос», бо ця держава на Карибських островах має прапор синьо-жовтого кольору із тризубцем.

-         Трудолюб, який свої сили пробував на посадах редакторів різних видавництв, журналів, який знає роботу сучасних медіа та поліграфії, який знайшов однодумців, друзів і зміг втілити мрію свого життя.

-         Видавець "Дитячої Євангелії" з благословіннями Першоієрархів найбільших традиційних християнських церков в Україні

-         Сучасник, який відкрив українським читачам «Гаррі Поттера» та інші світові цікавинки та прищепив дітям любов до казок, розфарбувавши їх у яскраве вбрання та надавши неповторних відтінків.

-         У 2017 роцы лауреат найвищої культурно-мистецької премії нашої держави- Шевченківської.

1.     Робота зі змістом поезії «Із янголом на плечі» 

       Словникова робота

         Янгол (або ангел). 1. У релігійному культі — надприродна       істота, посланець, вісник Бога; зображується зазвичай у вигляді юнака з крилами; архангел; херувим, серафім. 

2. Перен., заст. Захисник або заступник, охоронець (Я буду твоїм ангелом). 

3. Перен., заст. Про людину (переважно жінку), що відзначається красою чи добрістю, лагідністю, або зробила чи робити кому-небудь щось гарне, приємне.

1.       1.Зустріч з поетом за покликанням :https://www.youtube.com/watch?v=4ah4Arq931Y  

          Автор називає твір старосвітською баладою. Старосвітською — значить тією, що дотримується старих правил, поглядів. Пригадаймо, які твори називаються баладами? 

         Балада — ліро-епічний твір з драматично напруженим сюжетом. Їй властиві невелика кількість персонажів, стислість, магічність, музичність. Вона пов'язана з народними легендами, переказами, піснями. 

           2. Прослухайте  за покликанням  вірш покладений на музику:     https://www.youtube.com/watch?v=cgJMlhL6cck

            3.Створіть асоціативний кущ 

            ·         Які‌ асоціації у вас виникають, коли звучить слово «ангел»?

             4. Паспорт твору "З янголом на плечі"

 Рік написання – 1992

Тема: зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха. 

Ідея: возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини. 

Основна думка: янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії,будь-яка людина.

Жанр:  старосвітська балада. (та балада, що дотримується старих правил, поглядів).

Літературний рід: ліро-епос.

Вид лірики: філософська

     Художні засоби:

Порівняння: «йде лелійно, як дитя».

Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий».

Метафори: «виє Ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать».

Повтори: «йде і йде», «при Господній при свічі», «із янголом на плечі».

Алітерація – повторення звуків [в] і [р] (“Віє вітер вировий, виє Ірод моровий” )

Ліричний герой вірша вірить, що янгол-охоронець. 

Читання твору «З нічних молитов» 

Поміркуйте над запитаннями

·         Які почуття у вас викликав вірш?

·         У чому ви вбачаєте його тему та основну думку? 

·         Яка ідея твору?

·         Чим‌ споріднені твори «Із янголом на плечі» та «З нічних молитов»? 

·         І‌з якими проханнями автор звертається до Бога?

Пояснення символічного значення образів

СТЕБЕЛЬЦЕ ЛІТА ВСЕЛИТИ ДО САМІТНІХ ДУШ – паросток надії, тепла, сонця, настрою, денного світла, любові, пахощів квітів, співів солов’я

КУБЕЛЬЦЕ ЗВИТИ – власний дім, прихисток, де рідні люди, де підтримають, зрозуміють і приймуть таким, як є.

ТЕМНІ КРУЧІ – життєві перипетії, перешкоди,  хвороби, негаразди.

ОБРУЧ ВІРИ ДОВКОЛА СЕРЦЯ- захисне коло, добробут, впевненості у виживанні.

Складіть сенкан «Молитва».

Домашнє завдання. Прочитати поезію І.Малковича «Свічечка букви Ї»

Вивчити один із віршів напам'ять (на вибір). 

 

     

            

11 клас українська література 12.01.23

 12 січня 2023   9.00

Тема уроку:  Євген Маланюк.«Уривок з поеми», «Напис на книзі віршів...». Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». Її актуальність, символічність назви. «Напис на книзі віршів...»–ліричний роздум про призначення поезії, важливістьмісії поета закарбувати свій час для нащадків

Увійдіть за покликанням:https://meet.google.com/efh-jywy-kxh

Матеріал до уроку

 

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ·

1.   Серед  когорти  першорядних  поетичних  талантів,  що сформувалися  в  умовах української  еміграції  міжвоєнного двадцятиріччя, роль лідера випала Є. Маланюкові. Він  був  виразником  настроїв  цілого  покоління,  яке  після поразки  змагань  за  Українську  державу  змушене  було пережити  важкий  «ісход»  з  рідної  землі,  але  зуміло  не розчинитися в  чужоземному  середовищі,  не  втратити національної  ідентичності,  навпаки,  почало  творити  в еміграції  національну  культуру,  моделюючи  узагальнений образ  батьківщини  в  її  історичному,  етнокультурному, психологічному вимірах, утверджувати її своєрідний метод як «українську мрію». «Поет боротьби й вселюдських ідеалів» (літературознавець М. Неврлий), він є одним із найзначніших поетів ХХ століття загалом.Висока оцінка творчості Є. Маланюка цілком виправдана. Він майстер. Глибокодумний і самобутній. У доброму розумінні класицист,  сповнений  духу  новаторства.  А  передусім —мислитель —гуманіст,  джерела  творчості,  характер,  доля якого  визначалися  основами  буття  народу,  органічною спорідненістю з життям нації

 Центральною  темою  всієї  творчості  Є.  Маланюка  була Україна. Любов до Батьківщини, жодного разу не зрадивши, проніс поет через усе життя, усі довгі роки еміграції, нею жив, нею дихав, нею марив.У поетичних рядках Є. Маланюка образ України розкривався в різних контрастних значеннях: одночасно почуттям любові та ненависті, надії та розпуки. Поет не міг пробачити своїй, найдорожчій  у  світі,  Батьківщині  малодушності,  небажання стати  державною  нацією,  зрадництва  власним  інтересам, рабської покори завойовникам.Велика синівська любов спонукала його дивитися правді у вічі,  хоч  би  якою  гіркою  вона  не  була.  Щоб  зрушити національну свідомість, варто не лише підносити позитивне в історичному досвіді, а й мати мужність вказати на потворне й ганебне  в  історії.  У  багатьох  віршах  поет  відмовляється назвати Україну матір'ю, натомість вважає її «повією ханів і царів».Літературознавець М. Неврлий писав: «Любити і ненавидіти Батьківщину дано геніям. Так немилосердно картати Україну міг лише той, хто був готовий віддати за неї своє життя».

 

Робота над поезією «Уривок з поеми»

 Прочитання поезії .

 Прослухати  «Уривка з поеми» в сучасній музичній обробці. Міха та реп-гурт «Апокриф»   за покликанням:  https://www.youtube.com/watch?v=20A9MHq06Yw

 Словникова робота

 Рокотати—1. Утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт. 2. Лунати, звучати (про рокітливі звуки).

Криця—1. Те саме, що сталь. 2. Шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну. 3. Те саме, що кресало.

 Прерія —рівнинна  місцевість  у  Північній  Америці  з трав'янистою  рослинністю  степового  типу.  Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість

 Синюха—річка  в  Україні,  в  межах  Новоархангельського  і Вільшанського  районів  Кіровоградської  області  та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

 Паралітик—людина, хвора на параліч.

 Гураґан—буря,  буревій,  (з  вихорем)  шуря-буря,  смерч, тайфун.

 Західний  Буг—річка  в  Україні,  Білорусі  та  Польщі  (де називається просто Буг), ліва притока Нарева (басейн Вісли).

 

Ідейно-художній аналіз

▼ Яким постає образ ліричного героя із перших рядків поезії? (Це  справжній  українець,  який  знає  історію  свого  народу, якому  болить  сучасне,  тому  і  в  своїх  переконаннях  він «закохавсь в гучних віках» і «...волю полюбив державну»)

▼ Про які історичні події Є. Маланюк згадує, називаючи імена та прізвища постатей, пов'язаних з ними? (Згадуючи Богдана Хмельницького,  Мазепу,  Гонту,  Залізняка,  автор намагається осмислити героїчні і трагічні сторінки історії народу. Мотив боротьби за державність України присутній майже в кожній строфі

 ▼  Прокоментуйте  бачення  причин  поразки  державності України  через  художнє  слово  автора  поезії.  (Є.  Маланюк вдається до екскурсу в минуле і згадує різні історичні часи, які позначилися важливими випробуваннями для українського народу. Звинувачуючи «міцних поплічників Богдана»,  «тих отаманів  курінних»,  автор  подає  образ  скривавленого обличчя(муки),  що  асоціюється  зі  станом  тодішньої України)

 ▼ Ким захоплюється автор вірша? (Є. Маланюк симпатизує тим, кому не байдужа доля України, «чия залізна голова /І з-під катівської сокири / Жбурляла в чернь такі слова, / Що їй мороз ішов за шкіру», «й чия упевнена рука / Зміцняла сивого Мазепу/».  Простежується  ідея  самопожертви,  відданості Батьківщині. Незважаючи на те, що «... в батуринськім огні /  Держава  рухнула.../»,  до  боротьби  стали  «Залізняка майбутні  діти».  Автор  на  стороні  сильних  духом,  бо  ж «Вони лишилися, як криця!/ І жадний примус, жадне зло / Їх не примусило скориться!»)

 ▼ З якою метою поет згадує рядки «Заповіту» Т. Шевченка?

 ▼ Яким є ставлення ліричного героя до Батьківщини? (Попри все ліричний герой любить рідну землю, «Бо ж там тече козацький Буг ...», «...там весен вербний пух / І дух землі —з дитинства нюхав»)

 ▼ Яка ідея поезії? (Автор засуджує загарбницьку, нищівну політику ворогів, які посягають на Державність країни «як не калічила Москва, / Не спокушав її розгон той.». Автор спонукає критично оцінити минуле і сучасне, тому ворогів він попереджає, що «Не паралітик і не лірник / Народ мій» і «в  гураган  подій/  жбурне  тобою  ще  невірний».  Він передбачає,  що  випробування  для  народу  будуть:  «Ще засилатимеш, на жаль, / До Києва послів московських», але знищити  український  народ  як  націю,  Україну  як  державу ворогові  не  вдасться,  бо  «...  по  паркету  наших  заль  / Ступати лаптю буде сковзько»)

 ▼ У чому актуальність твору? Прокоментуйте символічність назви. 

 Робота над поезією «Напис в книзі віршів.»

 Ліричними  роздумами  про  призначення  поезії,  важливості місії поета в суспільстві позначений твір, який є прологом до збірки «Земля і залізо», —«Напис на книзі віршів...».

 Прочитання поезії

 Словникова робота

 Морок—відсутність світла; темрява.

 Morituri—вмерти.

 Розкриття ідейно-художнього змісту . Поміркуйте над запитаннями

 ▼ На вашу думку, образ ліричного героя і позиція автора суголосі  (однозначні)?    

 ▼  Яким  постає  образ  ліричного  героя  (поета)?  У  чому призначення  поета  і  поезії?  (Поет  утверджує  в  образі ліричного  героя  монолітну  єдність  гострого  розуму  й залізної  волі,  високої  гідності  й  вояцького  азарту.  Адже імперативний  характер  епохи  вимагав  такого  ж категоричного  звучання  від слова, що прокладало тривкі містки між героїчним минулим, напруженою сучасністю та бажаним  прийдешнім:  «Позаду  збурений  Батурин  /  В похмурих загравах облуд, —/ Вони ж металом —morituri —/ Сурмлять майбутньому салют»)

 ▼  Які  завдання  стоять  перед  ліричним  героєм  (поетом)? (Співець модерної доби мусить тонко відчувати пульс часу, бачити перспективу, щоб переконливо й упевнено вести за собою  інших  /  «Ось —блиском —булаву  гранчасту  / Скеровую лише вперед: / Це ще не лет, але вже наступ, / Та він завісу роздере»)

 ▼ Якою ідеєю перейнятий вірш? (Ідеєю віри в те, що його поезія(«імперія поетових витворів»)відкрита для нащадків, як  і  та  висока  мета,  якій  Є.  Маланюк  віддав  свій  хист. Повтором  дієслова  доконаного  виду  «збагнеш»  автор підтверджує  свій  оптимізм  щодо  сприйняття  його  ідей співвітчизниками. Про невіддільність поета від суспільства, історії  народу,  його  сьогодення  і  майбутнього  свідчить переплетення(«співіснування»)слів-понять,  які  вказують на  історичне  минуле(«імператор»,  «Батурин»),  та літературознавчих  термінів(«строфи»,  «стопи»,  «ямб», «дифірамб»)

 ▼  Як  ліричний  герой  трактує  світогляд  поета  в  останній строфі?  (Ліричний  герой  вкотре  звертається  до нащадків(«збагнеш»), аби дати зрозуміти, що мистецтво слова —це не розвага, а виснажлива й відповідальна справа. Майбутні  покоління  мають  зрозуміти,  «...чим  серце билось», чому меч воїна за Державність України поет змінив на  перо  і  навпаки —мирний  стилос  у  його  руках  став стилетом.(«Стилет —це символ боротьби, символ дії. Стилос —світ мистецтва і краси...» Є. Маланюк))

 

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати ланий матеріал, прочитати матеріал підручника.

Скласти літературний  паспорт творів

8 клас українська література 10.01.23

 10 січня 2023

Тема уроку:Із сучасної української поезії кінця  ХХ – початку ХХІ ст.   В. Герасим’юк «Чоловічий танець».

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю сучасного поета  О. Герасим’юка, здійснити ідейно-художній аналіз його поезії; удосконалювати вміння виразно читати поетичні твори; розвивати пам’ять, увагу, світогляд школярів, уміння робити висновки та узагальнення; виховувати почуття любові до поетичного слова, пошани до творчої спадщини В. Герасим’юка, поваги до звичаїв і традицій рідного народу.

Увійдіть за покликанням:https://meet.google.com/iod-pdsr-thn

Матеріал до уроку 

У вісімдесятих роках XX століття з’явилося покоління поетів , які проголосили самостійність мистецтва слова. Митці модернізували образність, застосували ускладнену асоціативність, умовність образів, які сягають первісних понять та уявлень українців, вибудовуючи власне поняття життя. У їхніх текстах кожен художній образ ніби вирує енергією, вибухає почуттями, рухається в неочікуваних напрямах, зіставляється одне з одним, утворюючи нові смисли, часто дуже несподівані й парадоксальні.

І сьогодні ми познайомимося з одним із найвідоміших поетів цієї стильової течії, Лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка 2003 року Василем Герасим’юком та його поезією «Чоловічий танець».

Дитячі та юнацькі роки В. Д. Герасим’юка

Герасим’юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року у місті Караганді, де відбували заслання його батьки,  репресовані Дмитро та Марія Герасим’юки, вивезені із рідного села Прокурава у товарняках, під конвоєм, разом із тисячами інших «пособников бандитских формирований». За три роки до народження Василя його батьки «погодилися» на довічне поселення в Казахстані, що й засвідчили підписами на паперах, які лягли в картотеку каральних органів. Про знайомство родин своїх батьків сам Герасим’юк розповідає: «Ось візьмемо мій вірш «Родинна хроніка», там написано все, як відбувалося насправді. Як моя бабця — мати батька — познайомилася з моєю мамою. У Карпатах вони жили на різних верхах, а у тому бараці вийшло, що одні нари були зверху, а другі знизу. І ось на нижніх — мій батько зі своєю матір’ю, вони потрапили туди через батькового брата, а на верхній — моя бабуся, моя мама і ще її молодша сестра спали…»

Один із Василевих дідів був командиром українських січових стрільців, інший — командиром УПА. «Але після сенсаційного двадцятого партз’їзду ситуація в імперії почала дещо змінюватися, і я з батьками повернувся в Україну,— згадує поет. — Як мені розповідали, я сильно хворів. До інших хвороб долучився коклюш. Я не міг спати, задихався від кашлю. Тоді мати брала мене на руки і виносила вранці на берег гірського потоку. Там я засинав. Після обіду йшла зі мною до смерекового лісу. Настояне на хвої гірське повітря вливалося в мої дитячі груди, і кашель потроху відступав. Отак материнська любов і Карпати врятували мене від смерті».

Дитинство провів у Прокураві на Косівщині Івано-Франківської області. Саме тут споконвіку жили і  живуть майстри — музики, вишивальниці, різьбярі, ткачі, … Нема сумніву, що художнє світобачення В. Герасим’юка виникло у дивах народного мистецтва Карпат. Як говорить поет, його дід «птиці вирізьблював», а мати вишивала «стрімкі узори». Тут закінчив неповну середню школу, а середню — у Коломиї. Вірші почав писати ще у початкових класах.  Починаючи з 1972 року, Герасим’юкові вірші все частіше з’яв­ляються на сторінках районної газети. Після закінчення се­редньої школи успішно складає екзамени і стає студентом філологічного факультету Київського державного університе­ту імені Тараса Шевченка. Після закінчення навчання працює у видавництвах «Молодь» і «Дніпро», пише власні твори. «Авторитети в літературі, як зазначає В. Герасимюк, — П. Тичина, Б.-І. Антонич, В. Забаштанський, Л. Талалай…».

Творча майстерня поета

Від перших віршів до першої поетичної збірки «Смереки» (1982) поет ішов десять років і прийшов уже сформованим поетом. Він зробив власне першовідкриття Карпат як світу особливого співжиття людини й природи. Хоча показ природи гуцульського краю та колорит національних звичаїв  був традиційним у багатьох письменників, та  у Герасим’юка він набував особливого локального патріотизму.  Де­бютуючи у літературі збіркою «Смереки», він передрікав: «Я напишу такі вірші, у яких кожна відчімхана галузка повто­риться, наче крик у горах».

Пізніше поет напише вірші про безіменних героїв УПА, про зірвані криївки і карагандинські бараки. Про це тоді не можна було й думати , не те що говорити вголос, а тим більше — писати. Навряд чи знайдеться в сучасній українській літературі книжка з такою ж силою вираженого у ній трагіз­му історії. У віршах «Кілька хвилин Першої світової», «Ста­ровинний хор», «Фантастичний етюд» найяскравіше просту­пає ненависть ліричного героя до всього того потворного і трагічного, що несуть каламутні води історії.

У 1986 р. у Києві вийшла друга збірка «Потоки». Назва також не довільна: потоки — одна з тих стихій, що творять космос Карпат.

Третя збірка — «Космацький узір» — з’явилася у 1989році. У ній знайшло вихід і те, що нагромаджувалося в душі, тамувалося раніше, відлунюючи розкиданими в просторі голосами, і те, що визрівало в атмосфері суспільного піднесення 80-х рр. Тут багато тяжких роздумів про негаразди власні, своїх ровесників і своєї нації («Ми на камінь поклали мечі…», «Ми все залишили в могилах предків…», «Ми будемо довго криваві роки розгрібати…»).

Збірка «Діти трепети» (1991) — найдраматичніша у творчій спадщині Герасим’юка минулого десятиліття. До неї ввійшли вірші, писані переважно в період піднесення національно-демократичного руху, коли складалися об’єктивні і суб’єктивні передумови для здобуття омріяної державної незалежності України.

Своєрідним підсумком до тодішнього творчого шляху стала книга «Осінні пси Карпат», що мала підзаголовок «Із лірики 80-х» (1998). Це було невелике вибране, як і наступна маленька збірка «Серпень за старим стилем» (2000).       У 1998 році за книгу поезій «Осінні пси Карпат» Василеві Герасим’юкові присуджено пре­мію ім. Павла Тичини.

Вершини свого самовираження  Герасим’юк сягнув у збірці «Поет у повітрі» (2002), відзначеної Національною премією України ім. Т.Шевченка у 2003 році. Збірки останніх років – «Була така земля» (2003р.), «Папороть» (2006р.) та інші.

Герасим’юк — лауреат літературних премій ім. П. Тичини, В. Свідзинського, премії «Князь роси» ім. Тараса Мельниченка та ще кількох престижних відзнак.

    Виразне читання поезії В. Герасим’юка «Чоловічий танець»

Словникова робота

Що ви знаєте про аркан як танець? Що він символізує?

Одним з древніх символів горянського життя є танець аркан. Він містить у собі елементи язичницького ритуалу. Найімовірніше, тоді це відбувалося під відкритим небом — ближче до Сонця та Богів… Горяни сходилися докупи — повільним кроком, зосереджуючись, концентруючись. Наближаючись одне до одного, готувалися до якогось важливого чину… Тоді наставав момент єднання цих енергій – чоловіки ставали в коло, закладаючи руки одне одному на плечі, творячи цим так званий солярний (сонячний, вогняний) знак. Коло крутилося, рухи робилися запальнішими, гупання ніг передавалося горам, вібрація досягала наче самого нутра Землі. Швидше, швидше, швидше, ще, ще… Шкода, ніхто з дослідників не вказує, який момент був тією точкою екстазу, що дозволяла енергії нарешті вирватися назовні, а колу розпастися, “заспокоїтись”. Очевидно, лише самі танцюючі мимовільно відчували, коли наставала мить єднання з Богами. І навіть у сучасному цивілізованому сценічному варіанті аркан вперто зберігає запалюючу силу, гуцульську чоловічу первісну, майже якусь звірину енергетику, злиття танцювальної культури самих гуцулів та сусідів румунів. Хлопці демонстрували свої силу,спритність,дисциплінованість.

Ідейно-художній аналіз твору  (записати у зошит)

Тема: відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал.

Ідея: возвеличення чоловічого танцю як стихії родової єдності.

Основна думка: Щоб не випасти із цього грішного світу, / хоч раз / змішай із

Жанр: поезія-замовляння.

Художні особливості твору:

Повтори: «Хоч раз…», «як тяжко», «ти…»

Епітети: «древнє чоловіче коло», «найтісніше заповітне коло», «грішний світ».

Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших», «щоб не випасти із цього світу».

Звертання: «Сину людський».

Форма вірша: верлібр. Така художня форма дає можливість розширити смислові межі тексту настільки, наскільки цього вимагає метафорична структура.

Підсумок .

Василь Герасим’юк — непростий поет. Вірші його нерідко мають кілька прочитань, глибинні смислові пласти іноді асоціативного характеру, символи. Часто їх легше відчути, ніж зрозуміти. Вони — тривожний гімн древньому полонинському духу, культурі та історії. Образ “аркану”, “зчеплених рук”, “чоловічого кола” пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому. Отож об’єднаймося у магічне вогняне коло сили, традиції та стародавню братерської енергії. Цінуймо прадавні народні українські традиції і передаваймо засади духовності, загальнолюдських цінностей, морально-етичних норм своїм нащадкам.

Домашнє завдання. 

• Опрацювати викладений матеріал
• Виразне читання поезій  В. Герасим’юка 

11 клас українська література 10.01.23

 10 січня 2023 

Тема уроку: Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк. Коротко про митця.

Увійдіть за  покликанням:https://meet.google.com/gvf-prip-jru

Матеріал до уроку

Організаційний момент.   Мотивація навчальної діяльності учнів

   Емігранти, чужоземці, вигнанці, люди, хворі Україною... У них забрали рідну землю, небо, могили предків, але не змогли лишити Любові, пам'яті, прагнення жити Батьківщиною. Сьогодні ми спробуємо віртуально пройти шлях емігранта, сприйняти його психологію, підґрунтя поетичної творчості й побачити ту Україну, омріяну, виболілу, незвичну. 

·        Загальний огляд розвитку

Література української діаспори або еміграційна література —  література написана українськими письменниками в еміграції, які з політичних, економічних, релігійних причин виїхали з Укра­їни на постійне або тривале проживання за кордоном. Діаспорна література — результат переселення літераторів насамперед через численні політичні репресії на території України у XX ст. Коли в СРСР єдиним офіційним стилем мистецтва було проголошено соціалістичний реалізм, письменники-емігранти мали більшу свободу художнього вираження, а також можливість критично осмислювати події в Україні. Таким чином українська діаспорна література XX ст. розвивалася паралельно з іншими європей­ськими літературами в той час, коли в Україні ці процеси були зупинені і замінені в значній мірі суто пропагандистською та про-радянською літературною продукцією.

Перша хвиля української еміграції на межі ХІХ-ХХ ст. уважається трудовою, тож вона представлена скромними літературними набутками, що з'явилися переважно в США й Канаді. Зокрема, це жанр заробітчанських та емігрантських народних пісень, які дійшли до нас у збірниках Володимира Гнатюка, Філарета Колесси та інших фольклористів.

Друга хвиля еміграції була пов'язана з поразкою національно-визвольних змагань. Саме ця хвиля принесла значні літературні твори та саму атмосферу живого літературного процесу. Тож перші значні українські літературні угрупування з'явилися в 1920-х рр. До них належали передовсім Празька школа (Юрій Липа, Юрій Клен, Олег Ольжич, Олена Теліга, Євген Маланюк, Наталя Лівицька - Холодна та ін.) в Чехословаччині та групи «Танк» та «Ми» в Польщі.

Наступна хвиля українських письменників-емігрантів була спричинена Другою світовою війною. Завдяки свободі самови­раження в еміграції з'явилося багато оригінальних літератур­них творів, які продовжували модерністську традицію обірвану в УРСР політичними репресіями. Так, у післявоєнній Німеччині від 1945 до 1948 р. активно діяла організація українських пись­менників «Мистецький український рух» (Іван Багряний, Віктор Петров, Юрій Косач, Ігор Костецький та ін.), очолювана Уласом Самчуком. У МУРі були й літературні критики, серед яких Юрій Шевельов, Володимир Державин та Віктор Петров. Важливим зав­данням для себе письменники діаспори бачили також переклади сучасних їм літературних творів. Активними перекладачами були Ігор Костецький, Олег Зуєвський та Михайло Орест.

Після переселення значної частини українських емігрантів за межі Німеччини літературні об'єднання виникали в англомов­них країнах. Так, у 1954 р. аналогом МУРу постало об'єднання письменників «Слово», у якому згуртувалися прозаїки, поети, драматурги, літературознавці (Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Тодось Осьмачка, Улас Самчук, Докія Гуменна, Ольга Мак та ін.).

Особливо яскравою була творчість неформального об'єднання поетів під назвою Нью-Йоркська група (Юрій Тарнавськии, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Марія Ревакович, Роман Бабовал та ін.). їхні твори відзначаються модерністською елітарною естетикою і віддалені від політики.

Зі здобуттям Україною незалежності значно почастішали кон­такти «материкових» і діаспорних письменників. Загалом літера­тура діаспори дедалі більше інтегрується в загальноукраїнський літературний процес.

         «Празька поетична школа»

Назва «Празька школа», яка об'єднала самобутніх і близьких за світоглядом поетів, а саме — Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Клена, Олега Ольжича, Наталю Лівицьку-Холодну, Юрія Липу, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Галю Мазуренко, Олену Телігу, Андрія Гарасевича та інших, уперше була вжита професором Володимиром Державиним у роботі «Три роки літературного життя на еміграції (1945-1947)».

«Пражани» були своєрідним «творчим клубом», у якому циркулювалася низка художніх, філософських, політичних, ідео­логічних тощо ідей, котрі поділялися співрозмовниками. Тому маємо справу з «нестандартним» колективним явищем в історії української літератури, яке, попри окресленість однією назвою та певною співзвучністю тих чи інших ідей, образів, мотивів у творчості поетів, передбачає розмову про доволі насичені, різ­нобарвні, глибоко самобутні і самостійні художні практики «пра-жан», об'єднані лише певними загальними рисами.

Суттєвим аргументом на користь назви «Празька школа» є географічний чинник. Не слід забувати, що становлення поетів як індивідуальних творчих особистостей відбулося в Празі 20-х рр. XX ст., де більшість із них навчалися, відвідували лекції чи викладали в місцевих закладах та інших навчальних установах: 

Карловий університет (О. Стефанович, О. Лятуринська,  О. Ольжич,  Н. Лівицька-Холодна, А. Гарасевич), 

Український Вільний Університет(О. Стефанович, О. Ольжич, А. Гарасевич),       Україн­ська господарська академія         (Є. Маланюк,  Л. Мосендз), 

Україн­ський високий педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова (Ю. Дараган, О. Теліга, Г. Мазуренко), 

Українські студії практич­ного мистецтва (О. Лятуринська, Г. Мазуренко). Міжвоєнна Прага, по суті, перетворилася на один із найбільших мегаполісів україн­ського наукового, літературного та політичного життя на еміграції.

За своїм стилем «пражани» були неоромантиками, але філо­софською заглибленістю й любов'ю до класичних форм спорід­нювались з київськими неокласиками.

їхні твори відбили болісні роздуми над причинами поразки у визвольній війні. Вони сформулювали свою концепцію людини. Це — духовно сильна й вольова особистість, національно свідомий українець, який з ідейних переконань віддасть життя за незалеж­ність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм — основний пафос їхньої творчості.

 Огляд творчості поетів «празької школи»

Юрій Дараган

Родоначальник школи, мав великий вплив на творчість пое­тів саме історіософськими мотивами (яскравий історизм, варяги,дикий степ, сонячний Дажбог, настрої вигнанця). Увійшов у літе­ратуру збіркою «Сагайдак» (1925). Тема України є центральною в ліриці Дарагана. У циклах віршів «Луна минувшини», «Дике поле», «Срібні сурми», «Запоріжжя» Дараган творить поетичний і натхненний образ Вітчизни.

Леонід Мосендз

Поет, прозаїк, критик, перекладач. Під час громадянської війни воював у лавах війська Петлюри. 1920 року разом з армією УНР відступив до Польщі. Навчався в Українській господар­ській академії на хіміко-технологічному факультеті. Учений-хімік, визнаний у Європі винахідник. Лейтмотив поезій Мосендза — відродження України, визвольної боротьби її народу після Першої світової війни. Одним з перших відчув космічність свого народу й нації. Це було модерне світовідчуття людини XX ст. (вінок сонетів «Юнацька весна»). Мосендз творив «наукову» пое­зію, сміливо в її образну тканину включав філософські мотиви, поняття й лексику з точних наук, розширюючи естетичне поле лірики.

Олег Ольжич

Талановитий поет, публіцист, політичний діяч, археолог, людина-легенда. Син видатного українського поета Олександра Олеся. Під час Другої світової війни організатор підпільного руху опору фашистам. Жорстоко закатований німцями на смерть 1944 р. Збірками «Рінь», «Вежі», «Подзамчя» він увійшов в укра­їнську літературу як поет раціональної, предметної лірики, яка заперечувала сентиментальне оспівування життя та образ пасив­ної, безвольної людини. Олег гартував свою волю і вважав, що саме сильна духом, цілеспрямована особистість потрібна май­бутній відродженій Україні.

Олена Теліга

Поетеса, революціонерка, яскрава особистість, вольова, енер­гійна й вродлива жінка, яка своє життя присвятила боротьбі

за незалежну Україну. Під час Другої світової війни на окупова­ній Україні організувала літературно-мистецьке життя, очолила Спілку письменників України. Як українську патріотку геста­півці 1942 р. розстріляли в Бабиному Яру.

Посмертно вийшли збірки «Душа на сторожі», «Прапори духа», «Полум'яні межі». У поезіях та публіцистичних висту­пах поетеса проголошує героїзм як найвищу чесноту, сформувала принципи героїчної етики, наповненої героїчним діянням, відва­гою, безкомпромісністю. У художньому світі поетеси панує бунт, змагання за оновлений світ, протест проти безбарвної «нудоти життя». 

Є . Маланюк. Біографія  поета.

Перегляньте відео за покликанням :https://www.youtube.com/watch?v=qreK9CsCpN4

Домашнє завдання :

•  Опрацювати даний матеріал,
•  Прочитати матеріал підручника.
• Скласти хронологічну таблицю "Життєвий шлях Є.Маланюка"