понеділок, 12 грудня 2022 р.

8 клас українська мова 13.12.2022

 13 грудня 

Тема уроку:Розвиток мовлення. Письмовий твір-опис пам'ятки історії та культури.

                                                   Матеріал до уроку

Робота з підручником

1.Прочитайте пам'ятку "Як працювати  над твором-описом пам'ятки історії та культури. (с.117)

2. Зверніть увагу як складати план твору (с.117)

3.Прочитайте зразок учнівського твору-опису (вправа 186 с.118)

4. Порівняйте зміст твору з фотоілюстрацією на с.119.

Написання твору -опису

1.Роздивіться фотоілюстрації на с.120-121

2. Оберіть одну, яку будете описувати.

3.Доберіть відомості про зображення з мережі Інтернет

4.Складіть план, за яким будете описувати памятку.

***Примітка. Можете описати  пам'ятку культури, яку ви бачили під час своїх подорожей, екскурсій.

Твір-опис запишіть у робочий зошит 

Оформляйте так:

                                      Тринадцяте грудня

                                       Класна робота

                                   Розвиток мовлення.

                     Письмовий твір-опис пам'ятки історії та культури.

Вказуєте назву.      Замок Паланок у Мукачеві


четвер, 8 грудня 2022 р.

середа, 7 грудня 2022 р.

11 клас українська література 08.12.2022

 8 грудня 2022

Тема уроку:Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації

Увій:діть за покликанням  https://meet.google.com/yjx-qepg-zdb

                                                         Матеріал до уроку

                                  Б.І. Антонич. Біографія.Роздуми над поезією

перегляньте відео  за покликанням:  https://www.google.com.ua/search?q=

Б.І. Антонич хронологічна таблиця

5 жовтня 1909 Народився на Лемківщині в родині греко-католицького священика.Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки.

1920–1928 Навчався у Сяноцькій гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії. Був одним з кращих учнів.

Середина 1920-х Батьки Богдана Ігоря Антонича жили у селі Бортятин (Львівської області), де отець Василь був місцевим парохом. Б. І. Антонич часто приїжджав сюди, тут написав низку своїх творів.

1928-1933 Навчання у Львівському університеті за спеціальністю “Польська філологія”. Почав вивчити українську літературну мову, писав перші твори, які зачитував у колі студентів-українців.

1931 Перший свій вірш поет опублікував у пластовому журналі «Вогні». Пізніше виходить  книжка поезій “Привітання життя”dovidka.biz.ua

1932-1933 Велика гармонія

1934 Три перстені: поеми й лірика.

1936 Книга Лева. Крім того, він випробовував свої сили у прозі та драматургії. Залишилася незакінчена новела «Три мандоліни» та великий фрагмент повісті, що мала називатися «На другому березі». Він склав лібрето до опери «Довбуш», що її мав написати Антін Рудницький.

6 липня 1937 Помер Антонич у молодому віці. Після перенесеного апендициту та наступного запалення легенів перевтомлене довгою і високою гарячкою серце не витримало. Похований у Львові.

Послухайте вірш "Різдво" за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=Ur5yQ4ZCjzo

                                           Антонич “Різдво” аналіз (запишіть у зошит)

Рік створення: 1934.

Джерелом написання поезії “Різдво” є біблійна легенда про народження Христа.

Збірка: «Три перстені».

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

Напрям: модернізм

Течія: авангардизм, символізм, міфіологізм

Тема: факт народження Христа.

Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.

Провідний мотив: возвеличення таїнства різдвяного вечора. У поезії “Різдво” переплетені мотиви христи­янські та язичницькі.

 Хдожні засоби

Епітети: місяць круглий, снігова завія, золотий горіх;

Метафори: прийшли лемки і принесли місяць; народився Бог на санях; ніч крутиться довкола стріх; у долоні у Марії місяць – золотий горіх.

 Образи-символи

 Образи:

людей: лемки у крисанях; Марія;

міфологічних істот (умовно): бог;

природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;

предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.

Символічні образи:

сани (український символ-аналог ясел, де народився Христос);

лемки (символ-аналог волхвів);

золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового життя);

місяць (символ батьківщини).

Лемки приносять у дарунок новонародженому “місяць круглий“. Цей дар символізує – хліб.

Прочитайте вірш "Коляда" або прослухайте за покликанням https://www.google.com.ua/search?q=

Прослухайте "Різдво", "Коляда"вірші, покладені на музику .Покликання:https://www.facebook.com/vinobu.vn.ua/videos/богдан-ігор-антонич-різдво-і-коляда-христина-соловій-колядка-народився-бог-на-са/738715560096387/

Складіть паспорт твору "Коляда"

https://www.youtube.com › watch
https://www.youtube.com › watch

вівторок, 6 грудня 2022 р.

8клас українська література 06.12.2022

 6 грудня

Тема уроку: Оригінальність і простота висловлення глибоких почуттів і важливих думок у віршах В.Голобородька "Наша мова","Теплі слова"

Увійдіть за покликанням:https://meet.google.com/hzb-vxqz-zpd

                                             Матеріал до уроку

Сьогодні на уроці ми подовжимо знайомство з творчістю Василя Голобородька, визначимо ідейно-художній аналіз його творів «Наша мова» і «Теплі слова». 

Прочитайте    поезію В. Голобородька “Наша мова”. (підручник с.113)

Інтерактивний метод «Мозковий штурм». Поміркуйте над запитаннями.

Які поетичні образи автор створює в поезії?

Чому, на вашу думку, слова «Пісня», «Літопис» автор написав з великої літери, хоча сам вірш починається з малої?

Що є визначальною ознакою народної пісні?

Яке значення мають літописи?

Хто є ліричним героєм поезії?

Чому, на вашу думку, цей твір не має розділових знаків?

Які образи протиставляються?

Чому автор використовує слово «побратим»?

Пояснення (Побратимство існувало між козаками на Січі. Це були не просто товариські стосунки, дружба, а набагато глибший зв’язок між людьми. Існував обряд братання. Після нього кожен козак клявся, що ніколи не зрадить свого побратима аж до смерті й готовий заради нього віддати життя. Отже, здатність українського народу до побратимства – шляхетна риса, потрібна і сучасним, і майбутнім поколінням.)

А які дії протиставляються в поезії?

Чому автор використовує слово «мовчимо»?(Мовчання – це також дія, іноді воно вагоміше за слово. Поет вірить, що таке мовчання є, але колись народ скаже своє слово.)

Літературний аналіз твору (записуємо в зошит)

Тема: висловлення почуття любові, пошани до рідної мови

Ідея: уславлення ролі мови, її значимості у житті нашого народу; гордості українців за свою мову.

Жанр: верлібр, громадянська лірика

Образиіричний герой –мова.

Художні засоби:

Епітет: пісенні слова

Тавтологія: проспівано у Пісні

Анафора: кожне слово нашої мови “тож…”,

 Протиставлення «побратими – вороги», «розмовляємо-мовчимо»

Виразне читання  поезії В. Голобородька “Теплі слова” (с.115 підручника)

Поміркуйте над запитаннями

-          Чому в поета слова «теплі», а всесвіт «холодний»?

-         А якими слова бувають ще? Якими б епітетами ви їх наділили?

-         Які слова «теплі» у поезії?

-         Чому саме ці слова?

-         Які асоціації ви можете дібрати до них? Що об’єднує їх?

-         Що значить «наповнювати всесвіт теплими словами»? Чи може світ від слів «потепліти»? Поясніть значення образів Дунаю, короваю, Змія. Чому автор зосереджує увагу саме на них?

-         Яка основна думка твору?

-         Сформулюйте ідею твору.

 Літературний аналіз твору  (записуємо в зошит)

Тема: поетична розповідь про теплі слова – символ нерозривності мови та України.

Ідея: возвеличення мови у житті народу, показ мови, що єднає покоління

Жанр: верлібр, громадянська лірика

Художні засоби:

Епітети: холодний всесвіт, теплими словами

Метафора: щоб не вмерло слово; наповнюймо … всесвіт … словами; словами, що народжуються разом із диханням.

Рефрен: щоб не вмерло слово

Антитеза: холодний всесвіт – теплі слова



Домашнє завдання.

1. Прочитати матеріал за підручником с.113-115.

2..Скласти сенкан на тему «Мова»    або «Теплі слова».



понеділок, 5 грудня 2022 р.

11 клас українська література 06.12.2022

 6 грудня 

Тема уроку:Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженостіна матеріалі українізації

Увійдіть за покликанням:https://meet.google.com/ryh-jajq-kcd 

Матеріал до уроку 

Коли мова заходить про українізацію, національне питання, мовці використовують слова: патріотизм, націоналізм, шовінізм, манкурт… Характеризуючи своїх персонажів, вам доведеться користуватися ними. 

Тлумачний словник 

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

 Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості. 

Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності. 

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина, яка поважає інші національності.

 Як ми вже визначились, погляди на українізацію у персонажів трагікомедії є не одностайними. Вони також по-різному ставляться і до української мови. 

Мина Мазайло: - « Оце саме «ге» і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнають навіть тоді, коли я розговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою… оце саме «ге» увесь вік мене пекло і кар`єру поламало…»

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Він підшукав собі вчительку Бароново-Козино, яка обіцяє навчити його правильної російської вимови. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок — Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства. Українську мову він вважає тавром, яке видає його, як він вважає «другосортне» походження. Його ми вважаємо манкуртом. Щоб утриматися на своїй посаді, а також підвищувати свою кар`єру, Мина Мазайло ладен навчитися неймовірно важкої, незрозумілої йому російської мови. Саме цим він намагається заслужити повагу в суспільстві.

Інформативне гроно Мина Мазайло                                           

                                                           



 

Дядько Тарас: -

«…Ми расєйщини в нашій мові ніколи не заводили, а ви що робите?...Є своє слово «універсал», а ви «маніфеста» заводите… Рідне слово «пристрій» ви на «апарат» обернули, а забули, як у народній мові про це говориться?» 

Дядько Тарас - гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріархального, без урахування нових умов життя. Дядько Тарас категорично виступає проти впровадження в українську мову іноземних слів. Він ладен придумувати нові українські слова, тільки б не «красти» чужих. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання, не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії, але він дуже швидко здає свої позиції під час дискусії. Дядько Тарас хоча і називає відкрито себе шовіністом, але за своєю позицією він більше схожий на націоналіста. 

Мокій: -

«Сиджу сливе сам удень і вночі та перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все ж таки яку багату, прекрасну нашу мову! Кожне слово! Щоб не пропало, знаєте, щоб пригодилось воно на нове будування. Бо, знаєте, вивчивши мову так-сяк, нічого з неї прекрасного й цінного не складеш…»

 Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло-Квач» звучить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений — це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки — ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Уля каже: «…Він на тебе словами отими тощо… аж пахне». Але коли він говорить дівчині замість слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно хотілось вам сказати… Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!» — то звучить смішним. У суперечці з батьком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем! У криницю!». У Мокія є певні риси патріота, але в нього далі замилування «укрмовою» справа не йде.

Тьотя Мотя: - «Я так і знала, так і знала, що тут діло нечисте… Так он вони хто, ваші українці! Тепера я розумію, що таке українська мова. Розумію! Австріяцька видумка, так?» 

 Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, історії, культури можна лише подивуватися. Репліки тьоті Моті смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікада!». Українська мова для неї — просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказмує висловлювання тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту»,бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ. Тьотя Мотя – шовіністка за всіма показниками.

Завдання 

Прочитайте даний матеріал

Складіть інформативне гроно до образу Мокія , тьоті Моті

 













8 клас українська мова 05.12.2022

5 грудня 

Тема уроку: Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами 

Матеріал до уроку


1. Виконайте вправу за покликанням :https://learningapps.org/26388574 (результат пришліть на пошту)

2.Перегляньте відеоурок Всеукраїнської школи онлайн за покликанням https://www.google.ru/search?q=

3. Опрацюйте матеріал підручника  параграф 19 с.113-115

4. Виконайте вправи 179,180


четвер, 1 грудня 2022 р.

8 клас українська література 02.12.22

 2 грудня 

Тема уроку:Самобутня постать поета Василя Голобородька. Художні образ вірша"З дитинства:дощ"("Я уплетений...")

Увійдіть за покликанням :https://meet.google.com/pdh-xjix-cpr

Матеріал до уроку

Біографія поета

Василь Іванович Голобородько - сучасний український поет.

Лауреат премії їм. В. Симоненка (1988) та Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994).

Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. У 1963 році закінчив середню школу-інтернат.

У 1964 вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967.

Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів.

Вірші розпочав друкувати 1963 року, коли в республіканській пресі з’явилося кілька добірок віршів.

Перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку через незгоду автора співробітничати з органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР.

Від 1969 року і аж до 1986 року твори Голобородька не друкували в Україні. У 1968–1970 роках перебував на військовій службі в будівельних загонах на Далекому Сході. Після того працював на шахті та в радгоспі в рідному селі.

1988 — Голобородька прийняли до Спілки письменників України.

2001 року здобув вищу освіту в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Найвідоміші твори: поетичні збірки «Летюче віконце», «Зелен день», «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві», «Слова у вишиваних сорочках».

 

Василь Іванович Голобородько народився у 1945 р. за місяць до закінчення Другої світової війни, найжорстокішої в історії людства. Поет пише: «Моє дитинство припало па післявоєнні роки, але запам'яталися не ті, найтяжчі, щонайближчі до закінчення війни, а ті, коли люди вже стали жити заможніше й з їхніх очей зник отой характерний полиск голоду, що так нівечить образ гарного обличчя».

Розповідаючи про своє дитинство, письменник згадує все найкраще й найцікавіше, що відбувалося в його житті.

«Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покутя1, я сипав із жмені пшеничне зерно її промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати. З радісним відчуттям виходив я з хати, обдарований кількома монетами грошей та жменькою цукерок із бубликом, бо я порадував сусідів: і тітку, і дядька, і дітей їхніх.

Уже як ходив до школи (школа в нашому селі на той час була семирічною та українськомовною), то з однолітками ходив колядувати. Але вже так, ніби переступаючи межу забороненого, бо вже в школі обов'язково нагадають перед усіма учнями тих, хто ходив колядувати. Здається, недовго й протримався той давній звичай після нашого колядування. Умер той звичай...»

Були часи, коли в Україні влада не поважала народних традицій і обрядів сивої давнини. Натомість поет зберігає їхню казковість і таємничість у своїй самобутній поезії, адже віками, з покоління в покоління, народ передавав свою історію й культуру через пісню, казку й обряд. Тому фольклорний струмінь у поезії В. Голобородька особливо відчутний. Прочитайте твори поета й насолодіться їхньою чистотою, образністю й мудрістю

Вивчення відомостей з теорії літератури

Вільний вірш, верлібр - особлива система віршування, що характеризується не з'ясованими до кінця закономірностями; як єдина постійна ознака всіх верлібрів, що відмежовує його від художньої прози, зазвичай вказують графічну установку на вірш і що виникають внаслідок цього міжрядкові паузи . Чергування рядків різної довжини, відсутність рими, мала впорядкованість наголосів і міжударних інтервалів відособлюють верлібр від строгих віршованих форм. 

Термін «верлібр» введений французьким письменником Г. Каном в 1884 р.

Прочитайте вірш   

Ідейно-художній аналіз поезії В. Голобородька «З дитинства: дощ» («Я вплетений ...»).

 Поезія «З дитинства: дощ («Я вплетений весь до нитки») датована 1963 роком, тобто написана 18-літнім автором. Проте він уже справжній майстер слова, який має свій особливий стиль письма.

 Робота над жанровою належністю

ВчительПрочитавши вірш В. Голобородька «З дитинства: дощ», ви, напевно, помітили, що він суттєво відрізняється від прочитаних вами раніше поетичних творів. І не дивно, бо цей вірш вільний. Що означає «вільний вірш»? Знайдіть тут ознаки верлібра у цій поезії.

  Ідейно-художній аналіз поезії

Тема: звернення ліричного героя до дощика, щоб той його не намочив.

Ідея: возвеличення прагнення хлопчика порозумітися з дощиком.

Основна думка: з раннього дитинства кожна людина повинна осмислено сприймати будь-яке явище природи.

Жанр: поезія зі спогадів дитинства поета, поезія-замовляння.

Художні засоби:

Повтори: «дощику, дощику», «щоб ти…», «я тобі…».

Метафори: «дощик ловив.., розкидав.., ходив.., розчісував

    Метод «Асоціативний кущ»

У В. Голобородька хата — птах, хата — гніздо.

Напишіть, що нас гріє в рідній хаті.

Наприклад:

Спогади дитинства

Відчуття, що ти завитий у кокон

Захищеність, затишок

Любов родини

Ти відчуваєш, що не самотній

Ти ніби маленький

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити конспект, намалювати ілюстрацію до поезії