Тема уроку:Юрій Винничук. «Місце для дракона».Повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони»
Матеріал до уроку
ОПРАЦЮЙТЕ ПОДАНИЙ МАТЕРІАЛ
1. Ознайомлення з біографією письменника
Юрій Павлович Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», входить у п’ятірку найпопулярніших українських авторів. Народився 1952 року в Івано-Франківську. Освіту отримав у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника. Навчався на філологічному факультеті.
З 1997 року є членом Асоціації українських письменників. Твори Юрія Винничука були перекладені в Англії, Аргентині, Білорусі, Німеччині, Польщі, Канаді, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. За його казками знято два мультфільми.
Юрій Винничук є автором перекладів з кельтської, англійської та слов’янських мов. Він переможець конкурсу Бі-Бі-Сі на кращу українську книгу (2005) за роман «Весінні ігри в осінніх садах».
2. Прочитайте про письменника за підручником
3. Історія написання повісті
Для дитячої аудиторії Юрій Винничук зазвичай творить у жанрі літературної казки, однак дещо модифікованої, поєднаної з іншими жанрами. Зокрема, серед найвідоміших дитячих книжок письменника повість-казка «Місце для дракона», яка розповідає про травоїдного дракона Грицька, що зображений не як жорстокий хижак, а як мрійник та романтик. Уперше твір з’явився у 1990 році у збірці «Спалах», окремою книгою вийшов у 2015 році у харківському видавництві «Фоліо». У 2016 році з’явилося друге видання повісті у Дитячому арт-видавництві «Чорні вівці» в Чернівцях.
Також у 2016 році створено аудіокнигу «Місце для дракона», яку озвучила Катерина Шестакова.
4. Особливості назви повісті
Назва повісті-казки Юрія Винничука – «Місце для дракона». Що ж мав на увазі автор, назвавши так твір?
У Стародавній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не чорнилом, а кров’ю», пов’язаний з діяльністю давньогрецького правителя Дракона (за іншими джерелами Драконта). Звід законів, уведений ним, передбачав надзвичайно суворі покарання – смертну кару за провини. Закони настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не наважувались і наступні правителі Греції.
Дракон – збірна назва, що об’єднує ряд міфологічних і фантастичних істот. Слово «дракон» використовується в найменуваннях деяких реальних видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ дракона широко поширений у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології. Це змієподібна істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується людьми, має кілька голів, може літати та видихати полум’я зі своєї пащі, володіє чарівними здібностями.
Розповіді й легенди про драконів відомі практично всім народам світу. Характеристики драконів і ставлення до них у культурах різні. У традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого зображаються добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве зображення драконів злими істотами, з якими вступають у бій шляхетні лицарі.
Твір «Місце для дракона» – напрочуд дивна історія, в якій усе навпаки: дракон на ім’я Грицько – це не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик, натомість лицарі на чолі з володарем королівства – злі та підступні. Дракон милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків – доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору, щоб не нищити природу. Дракон не їсть м’яса і не хоче нікого вбивати. Але традицій ніхто не скасовував, і вони зобов’язують будь-що знищити дракона. Добро і зло міняються масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони людського світу, а головне – виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство?…
5. Жанр твору.
Автор визначає твір як повість-казку. Даючи одне з інтерв’ю, Юріій Винничук сам зауважив, що ще й досі дуже любить казки, і йому здається, що він постійно їх пише. Повість-казка є одним з досить цікавих жанрів дитячої літератури, яка на прикладі вигаданих ситуацій пропонує розібратися в стосунках людей, вчитися відрізняти погане від хорошого, оцінювати вчинки персонажів. Цей жанр створює вигадані світи, але при цьому дає можливість знайомитися зі світом реальним, його правилами та особливостями. Крім того, в повісті-казці діють вигадані персонажі, відбуваються чарівні події.
Повість – епічний жанр середнього розміру. Частіше за все їй відводять місце між романом і оповіданням.
Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але персонажі діють протягом тривалого часу.
«Місце для дракона» – твір фантастичний, проте написаний без прикрашування подій та вчинків, тому це реалізм. Потрібно увести поняття «магічного реалізму», який є провідним методом творчості Юрія Винничука.
Магічний реалізм – це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.
6.Композиція повісті.
Композиція – 7 розділів, поділені на підрозділи.
Пролог. Спокій і затишок запанували в князівстві, люботинці відвикли боронитися, запанувала нудьга, неймовірна лінь і розмореність.
Зав’язка. «Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з Драконом – святе діло». Тут народ валом повалив.
Розвиток дії. Через Пустельника Князь познайомився із Драконом, втерся йому в довіру і попросив допомогти в такому делікатному ділі – віддати життя заради «спасіння Люботина».
Кульмінація. І Лицар, заплющившись, навідліт рубає мечем у те око, в якому він, наче у дзеркалі, та в цю мить надлітає джура і спис його з розгону впивається, мов жало оси, а голова Драконова сіпається. Дракон важко падає, голова його гупає об землю, і чи то почулося Лицарю, чи справді долинуло: «Дякую».
Розв’язка. Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж саме той, кого вподобала молода князівна, але старий Князь не знаходить собі спокою, його мучить совість. Він приходить час від часу на могилу Дракона, якого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і незабаром й сам помирає біля їхніх могил.
Домашнє завдання
Прочитати повість-казку «Місце для дракона».
Немає коментарів:
Дописати коментар