11 клас українська мова 17.03.2023

 17 березня 

Тема уроку: РМ. Контрольний  переказ тексту художнього стилю

                                               з творчим завданням

Прочитайте текст, зробіть стислий переказ. Оберіть одне із творчих завдань.

Творче завдання (можливі варіанти)

1. Висловіть власне ставлення до описаних подій. Доповніть текст своїми міркуваннями.

2. Що могло статися далі? Який кінець може бути в цієї історії? Продовжте текст, по можливості зберігаючи авторський стиль викладу подій.

3. Якими ви уявляєте братів? Доповніть текст описом зовнішності хлопців.

 

ІКОНА

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати якийсь сувенір з рідної України — їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити.

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

— Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? — верес-кнув він.— Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «.під впливом інженери. згідно з якими архітектурний стиль.»

— Хтось узяв рівненьку дощечку,— пояснював Ханенко,— наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано,— хмикнув,— але на продаж не йде. Тобто,— поправився,— на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

— Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

— Давно. З рік тому, у місті.

— Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси,— мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

— Розказуй хоч усьому кутку, хоч на все село кричи,— насмішкувато крикнув йому в спину Антон.— Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

— Діти. мої. мабуть, до ранку не доживу.— з натугою вилітали з побілілих уст слова.— Довго я. ходила. по цій землі. Живіть і ви. довго. Ікону бережіть. І вона. вас. оберігатиме. (362 сл.)(За С. Соловйовим).

Роботу виконайте на листочках ! 

11 клас українська мова 16.03.2023

 16 березня 

Тема уроку: РМ.Реферат на професійну тему

Опрацюйте  конспект

Ми живемо в країні, яка поступово рухається в напрямку європейського життя, запроваджуються різні стандарти, вимоги для здобуття професій та виникає потреба в нових. Перед молоддю поступово з’являються необмежені можливості для набуття будь-якої професії. Саме тому потрібно добре усвідомлювати, як важливо обрати професію до душі, щоб вона не стала тягарем, а приносила лише задоволення.        Тема актуальна, тому що праця завжди була, є і буде основою життя. І від того, як людина працюватиме, буде залежати майбутнє не тільки її сім’ї, а й держави. 

У житті кожної людини є момент, коли необхідно прийняти для себе одне з найважливіших завдань – вибрати справу до душі за покликанням, тобто професію.

Вибір професії недаремно називають другим народженням людини. Адже наскільки правильно зроблено вибір професії залежить суспільна цінність людини, її радість і щастя. 

Багато талановитих людей не відразу знаходили себе, кілька разів змінювали професії. До того ж, професійне самовизначення є одночасно і самообмеженням, що припускає відмову від  багатьох інших видів діяльності. Але зробити відповідальний і само обмежуючий вибір аж ніяк непросто .

                                             Класифікація професій за Є.О. Клімовим

ЛЮДИНА-ТЕХНІКА

Професії: столяр, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханік, будівельник, фахівець з комп'ютерної техніки, фахівець із телекомунікацій й ін.

ЛЮДИНА-ЛЮДИНА

Ведучий предмет праці - люди.

Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу й ін.

ЛЮДИНА-ПРИРОДА

Професії: ветеринар, майстер-тваринник, зоотехнік, агроном, кінолог, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу й ін. Це професії, пов'язані із сільським господарством, харчовою промисловістю, медициною й науковими дослідженнями (біологія, географія). 

ЛЮДИНА -ЗНАК

Головний, ведучий предмет 

праці - умовні знаки, цифри, 

коди, природні або штучні мови.

Професії: перекладач, кресляр, інженер, топограф, програміст й ін.

ЛЮДИНА -ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ

Тут головний, ведучий предмет праці - художній образ, способи його побудови.

Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, скульптор, літературний працівник.

Професійне самовизначення — це процес формування свого ставлення до професійної трудової діяльності й спосіб її самореалізації. Результатом професійного самовизначення є вибір про­фесії. Щоб прийняти правильне рішення, необхідно врахувати безліч               факторів — свої бажання, психологічні особливості й мож­ливості, а також потреби суспільства. Існує формула вибору профе­сії — стратегія успіху, що в загальному вигляді показує, як зро­бити оптимальний вибір.

Висновок 

Зона оптимального вибору професії перебуває              в ді­лянці перетину особистих бажань, інтересів людини, її здібностей і соціально-економічних потреб суспільства в спеціалістах певної професії.

Щоб прийняти правильне рішення відносно вибору професії, необхідно враховувати не лише власні побажання та вподобання, а й психологічні особливості, можливості певної професії та потреби сучасного ринку праці. Важливо знайти ці умови оптимального вибору професії. Тобто необхідно знайти «золоту середину»  особисто для себе між хочу, можу і треба.

ХОЧУ - …(мені подобається, мені цікаво, мене захоплює)

МОЖУ - … (я вмію, я здатен, я маю навички)

ПОТРІБНО - … (затребуваність професії на ринку праці)

1. Традиційно використовується кегль 14-й, іноді 12-й. 

2. Міжрядковий інтервал - полуторний. 

3. Орієнтація аркуша - книжкова. Альбомна іноді допускається при оформленні додатків (наприклад, широких таблиць).

4. Поля: 1,5 см для верхнього, 3 см для нижнього, 1,5 см для правого і 2,5 см для лівого (1 см - запас для підшивки аркушів). 

5. Листи форма А4, щільність - стандартна для роздруківки принтером, колір білий.

6. Текст друкується тільки на одній стороні аркуша. Оборотна повинна залишитися чистою. 

7. Нумерація (арабськими цифрами) проставляється з другого аркуша (з введення). 1-й листи (титульний), відповідно до Держстандарту, не нумеруються, але враховуються в підрахунку. Простіше кажучи, на першому аркуші внизу цифр немає, на аркуші з введення - вже ставиться «2». Додатки не нумеруються.

- Шапка з повним найменуванням навчального закладу (вузу, коледжу, школи і т. д.). Форматування - по центру.

- Напис «РЕФЕРАТ» з назвою роботи і зазначенням дисципліни. Форматування по центру. 

Іноді назва вказується просто, без лапок, іноді вписується у формулу ... на тему «Ν» Форматування по центру, розташування - приблизно посередині листа (або трохи вище).

- Дані про автора (ПІБ). Цей блок розташовується на 7 - 9 інтервалів нижче попереднього. Зверніть увагу на те, що блок розташовується праворуч, але перші літери рядків розміщені в одну лінію - домогтися такого розташування можна, використовуючи клавішу Tab.

- Заключний блок з інформацією про місто, в якому знаходиться навчальний заклад, і рік написання роботи. Розташовується в самому низу аркуша, форматування по центру.

-  Зміст розташовується на 2-му аркуші і включає в себе найменування всіх частин (вступу, розділів і параграфів основної частини, висновків, списку літератури (іноді з виділенням списку джерел), додатків).

- Для кожного з елементів, крім додатків, вказується номер сторінки. Додатки не нумеруються, оскільки можуть являти собою не тільки листи, але і папки з матеріалами, диски і т. д.

У верхній частині аркуша пишеться: «ЗМІСТ» (без лапок, верхнім регістром). Далі йде інформація про елементи роботи з форматуванням по лівому краю, але сторінки вказуються навпаки, з форматуванням по праву.

 -  На початку роботу знаходиться вступ. Як правило, всі навчальні реферати містять цю частину, аналогічно курсові і дипломні.

  -  Основна частина реферату ділиться (за рідкісними винятками) на розділи. Іноді всередині розділів виділяються параграфи (або пункти).

  -  Розділи починаються з нового аркуша. Іноді з нового аркуша починаються і параграфи.

Висновок також починається   на окремому аркуші.

- Заголовки структурних елементів реферату (вступу, висновків, списку літератури, найменування розділів) оформляються одноманітно. Форматування - по центру. Зазвичай - верхнім регістром. Можливо додаткове використання Болда (жирного)

Не допускається оформлення назви одного елемента верхнім регістром, іншого - нижнім.

- Назви розділів, параграфів, пунктів та інших елементів роботи пишеться без лапок.

Увага! Після назв розділів, слів «Вступ», «Висновок», «Додаток» і фрази «Список літератури» крапка не ставиться!

  Список літератури оформляється на окремому аркуші. У рефератах число використаних матеріалів невелика, тому групи у списку літератури, як правило, не виділяються.

- Список літератури вибудовується за алфавітом. 

- Оформлення списку використаної літератури - відповідно до Держстандарту, тобто згідно з правилами бібліографічного оформлення джерел.

- Допускається два варіанти оформлення: з тире між областями бібліографічного опису і без нього.    Число сторінок в роботі може опускатися.

                 Професій різних є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх!

Та є одна поміж професій,

Якої вчаться всі в житті.

Вона для кожного найперша,

Якої вчитимешся й ти!

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію школяр!

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

Домашнє завдання.   Напишіть реферат    на професійну тему

11 клас українська література 16.03.2023

 16 березня 

Тема уроку: Д.Павличко.Збірка любовної лірики "Таємниця твого обличчя".І.Драч-невтомний шукачнового змісту і нової форми в поезії."Балада про соняшник"-поетичний роздум про суть мистецтва.

Матеріал до уроку

Прочитайте вірш та  прослухайте пісню Дмитра Павличка “Я стужився, мила, за тобою”за покликанням: https://youtu.be/t92AUQso8nk

Аналіз  твору  (запишіть у зошит)

Рік написання: 1968

Збірка: «Таємниця твого обличчя» (1974)

Жанр: вірш

Вид лірики: інтимна лірика з елементами пейзажної

Провідний мотив твору – туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва.

Проблематика: нерозділене кохання, сила кохання і сила справжнього мистецтва.

Настрій вірша: сумний,

Для твору Д. Павличка „Я стужився, мила, за тобою” характерна така особливість точність і виваженість кожного слова.

Композиція вірша чітка, виразна, це підкреслює про­зорість думки, довершеність емоційного малюнка.

Вихідний момент – сум ліричного героя за коханою (1-й рядок);

роз­виток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання;

кульмінація — смерть явора (передостанній рядок);

резюме — яворова туга пе­ревтілюється у Скрипку (останній рядок).

 Символічні образи

Система образів вірша будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня – явір і яворина.

Головний образ твору  не припиняє свого існування, просто йде у нову естетичну форму, із його журби зроблять скрипку. Скрипка символізує красу мистецтва.

В основі поезії оспіваний у народних піснях образ ЯВОРА. Він символізує співоче дерево.

 Художні засоби

Поруч з паралелізмом наскрізним художнім засобом у творі є пер­соніфікація: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб увиразнюється думка про одухотвореність, здатність усього сущого почувати.

Піднесено-трагічна історія кохання розгортається в по­етовому рідному краю. Здогадуємося про це завдяки гірським, лісовим та лicoрубівським мотивам, а також діалектизмам (що поодинокі — не перевантажують текст і влучно вжиті): «трина» — тирса, колюча остюкувата поло­ва; «бескиди» — гірські урвища, провалля.

Авторський задум вміло увиразнюється досить різно­манітними тропами і синтаксичними фігурами. Тугу самоти, розлуки з коханою, силу почуття підкреслюють метафори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса»), пер­соніфікації «яворові сниться яворина»), просте двочленне порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг летить колю­чий, ніби трина»), метонімічний епітет («печальні груди»), інверсія («І згорає від сльози роса» — саме згорає). Риторичне звертання («мила»), літота («яворонька») промовисто увираз­нюють ніжність ліричного героя у ставленні до коханої А ме­тафоричний епітет «кохання молоде» розкриває безсмертя, красу, свіжість, цноту й пристрасть цього почуття в душах ге­роїв.

Найбільше смислове навантаження падає на останній ря­док вірша. Символ«скрипка» остаточно розкриває мотив тво­ру: скрипка — це краса тужливої мелодії, краса рукотворна, уможливлена людською творчістю, чий ширше — просто кра­са душі людини, але саме краса, народжена, вигранена шляхетним почуттям кохання, хай навіть, нещасливого. Інверсія ще раз виділяє серцевинний символ твору. До речі, останній рядок є чіткою логічною крапкою, цілком вичерпує тему, після нього не можна додати до сказаного жодного слова.

Поезія Дмитра Павличка справила на мене велике враження. Вона дещо сумна, мінорна, сповнена печальних передчуттів. Своєю ліричністю, мелодійністю схожа на народну пісню. Мені сподобався вірш, хоча було дуже шкода ліричного героя, бо добре, коли кохання – взаємне й щасливе почуття…

2. ОПРАЦЮЙТЕ БІОГРАФІЮ І,ДРАЧА (складіть конспект ,оформивши таблицю у зошиті )

Аналіз поезії “ Балада про соняшник ”

Рік написання: 1962 р.

Збірка: “Соняшник”

Рід: ліро-епос

Жанр: модерна балада

Тема: народження людини-творця, людини-поета.

Ідея: поет повинен прагнути високості в поезії, укорінюючись при цьому в рідному ґрунті, у національній творчості; тільки той творець може відкрити сонце поезії, хто, поглянувши на це сонце, навіки ним захоплюється.

Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні.

Художні засоби:

Епітети: тіло шорстке і зелене; красиве засмагле сонце; золоті переливи; червона сорочка;золоте німе захоплення; сонце оранжеве;

Розгорнута метафора (перевтілення, метаморфоза): В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі…

Риторичне звертання: Поезіє, сонце моє оранжеве; дайте покататись, дядьку!

Риторичне питання: Дядьку, хіба вам шкода?

Сюжет твору:

“Балада про соняшник” Живе соняшник, своєю поведінкою він нагадує звичайного хлопчика, який бігає наввипередки, рве на груші гнилиці, купається біля млина, стріляє горобців з рогатки тощо. А відрізняється тільки тим, що має шорстке зелене тіло. І от якось після купання він стрибав на одній ніжці, щоб вилити з вуха воду, та побачив сонце «у червоній сорочці навипуск, що їхало на велосипеді, обминаючи хмари у небі». І соняшник, який застиг в німому захопленні, просить, щоб сонце дало йому покататись на велосипеді або хоча б посадило його на раму.

Особливості:

Відкинуто традиційні легендарно-історичні, героїчні і фантастичні атрибути. Розширено просторові координати художнього світу. Побутова конкретика, універсальність і велич життя поєднанні в цілісність

11 клас українська література 14.03.2023

 

14.03.2023

Тема уроку: Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці», «Я». Інтимна лірика «Ну, скажи, хіба не фантастично...», «Ікс плюс ігрек». Роздуми над поезією митця та її мотивами.

Матеріал до уроку

Опрацюйте даний матеріал, запишіть аналіз творів у зошит

Творчість :

За життя:

 - перша збірка « Тиша і грім» 1962 р.

 - казка «Цар Плаксій та Лоскотон», яку він написав за одну ніч для свого  сина Олеся.

Після смерті:

 - в 1964 р. вийшла друга збірка поезій «Земне тяжіння».

 - у 1965 р. вийшла збірка його новел «Вино з троянд».

 - у 1966 р.  вийшла збірка  «Поезії»,

 - у 1981 р. вийшла збірка «Лебеді материнства».

Великих зусиль довелося докласти друзям Василя Симоненка, щоб ці збірки побачили світ. Вірші поета завдяки гостроті своєї проблеми і зараз, через кілька десятиліть після його смерті , залишаються актуальними.

Аналіз поезій «Задивляюсь  у твої зіниці»

Прочитайте вірш

Рід літератури – лірика.

Жанр – ліричний вірш (патріотична лірика)

Тема – роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських почуттів.

Ідея – возвеличення любові до рідної землі.

Художньо – стильові особливості – написаний у формі монологу ліричного героя.

Художні засоби :

- епітети «червоні блискавиці»…

- метафори «пливе за роком рік»…

- порівняння «зіниці…ніби рань»…

- звертання «Україно!»…

- гіпербола «битви споконвічний грюк»…

- риторичне запитання « …без очей і рук?»

- риторичний оклик « Ти для мене диво!»…

- літота «Я проллюся крапелькою крові».

Пропоную вам прослухати поезію Василя Симоненка «Я», з якої ми відчуємо силу духа, незламність волі і заклик до людської гідності - сприймати неповторність кожної особистості.

Покликання https://www.youtube.com/watch?v=0GysbRKeYSs

Прослухайте пісню на слова В.Симоненка за покликанням: https://youtu.be/pCOxXphTutc

Аналіз вірша «Я…»

Прочитайте  вірш

Жанр – вірш

Лірика – філософська

Рік написання – 1962

Тема: кожна людина неповторна.

Iдея: уславлення неповторності кожної людини.

Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага.

Головна думка: “Ми — не безліч стандартних “я”, А безліч всесвітів різних”

Художні засоби:

Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «гримів одержимо і люто», «лице рябе», «одвічне лоно», «ліниво тяглася», «океанна вселюдська сім’я».

Порівняння: безліч таких, як ти; безліч таких, як я.

Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім’я.»

Метафори: «уявляєш пупом», «кривилося гнівом лице», «не стала навколішки… гордість», «тяглася отара хвилин», «ми — безліч всесвітів»

Поезії Василя Симоненка «Ну, скажи, хіба не фантастично...» та «Ікс плюс ігрек» різко контрастують з віршами «Задивляюсь у твої зіниці...» та «Я...» як за мотивами, так і за настроєм, і за сприйняттям. Тому відмінність можна пояснити належністю віршів до різних видів лірики. Твори «Задивляюсь у твої зіниці...» та «Я...» глибоко патріотичні за змістом, у них проголошується ідея нерозривної єдності людини з суспільством, яскраво звучать мотиви відданості Батьківщині, любові до неї та самоствердження людини у складному сучасному світі. Отже, ці твори належать до громадянської лірики. А ось у поезіях «Ну, скажи — хіба не фантастично...» та «Ікс плюс ігрек» читач усвідомлює: щирість особистих почуттів людини — це невід’ємне багатство її духовного світу. Вірші, у яких настрій ліричного героя викликаний особистими переживаннями, належить до інтимної лірики.

Інтимна лірика Василя Симоненка — потужне крило його поезій. Неповторність віршів про кохання — в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. У серці юнацькому бриніла пісня кохання.

На папір лягали задушевні пісні про неї -1— омріяну і суджену, ніжну білу мрію.

Прочитайте вірш  «Ну, скажи, хіба не фантастично...»

Тема: зображення нероздільного кохання ліричного героя, його філософські роздуми.

Ідея: переосмислення ставлення ліричного героя до коханої, переживання, що не зумів зберегти стосунки.

Головна думка: кохання — це найпрекрасніше почуття на Землі.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: інтимна.

Художні засоби:

□         анафора: як... як, ми... ми;

□         епітети: суворе небо, небо вічне, хаос доріг;

□         метафори: доки мерехтітимуть світи під суворим небом;

о         риторичний оклик: скільки раз це бачила земля!

□         риторичне питання: я тебе зустрів і не зберіг?

Людина глибокої душі, Василь Симоненко у віршах про любов не міг бути поверховим та нещирим. Він був прекрасним і щирим навіть тоді, коли не все склалося за бажанням, бо кожна людина у поета — це особистість, неповторність, це небезпечний космос. І як перетинаються дороги людей, як виникають почуття — теж незбагненна таємниця. Вірш «Ну, скажи — хіба не фантастично...» — про нерозділене кохання, але ліричний герой ставиться до нього по-філософськи. Особисто для нього — трагедія, він не зумів зберегти, утримати любові. Його дівчина — чиясь кохана. Він її кохає, хоча вона знайшла своє щастя з іншим, свою долю...

Полюбити — зрадити, гнів — любов, будні — свята, радість — жаль, фантастична зустріч — трагічна втрата — такі нюанси, злети і падіння найпрекраснішого з людських почуттів у вірші «Ну, скажи — хіба не фантастично...». Тільки в його інтимній ліриці знаходимо рядки, які так вражаюче точно відтворюють сум’яття душі, розтривожені коханням. Кохання — це диво, це щастя, це дарунок долі. І скільки б його не було на Землі, для кожного покоління, кожної людини воно завжди є жаданим, таким неповторним, трепетним, солодким...

Опрацювання поезії «Ікс плюс ігрек»

Виразне читання поезії

Поміркуйте над запитаннями:

-  У якому році написаний вірш? (09.01.1962 рік)

- До якого жанру належить? (Ліричний вірш)

- Вид лірики. (Інтимна)

-    Кому присвячено поезію? (Чорнявій математичці)

            Аналіз поезії «Ікс плюс ігрек»

Тема: зображення першого захоплення своєю вчителькою.

Ідея: оспівування жіночої краси в образі чорнявої математички.

Художні засоби:

□         епітети: віковічної краси, ніжні погрози;

о          метафори: що вслухається в ніжні погрози збаламучене серце моє;

□         риторичний оклик: просто здорово, що ти є!;

□         риторичне питання: де ще мудрих таких знайти?

Поет, намагаючись розгадати космос жіночої душі, секрет взаємного притягання двох сердець, у вірші з присвятою чорнявій математичці з добрим гумором відкриває формулу: «Ікс плюс ігрек — це будеш ти». Так від вимріяного, романтичного образу коханої («я від тебе ждав незвичайного і дивного, щоб з’явилася маренням, видивом, сном...») він приходить до земного образу чорнявої математички, а їх поєднання бачимо в обожнюванні жінки —- матері, жінки — продовжувачки роду людського, а значить, всього сущого на землі:

І сьогодні вклоняється серце моє

Тій земній, соромливій, жагучій жіночності,

Що красою життя — материнством стає.