19 квітня 2021 року

6 клас  українська література

Добрий день!

Тема уроку: Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки та ін.). Велика роль гумору в житті українців.

Мета: домогтися розуміння учнями ролі гумору в житті україн­ців; виробляти вміння розрізняти жанри гумористичних творів.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Подумайте над  питаннями:

• Чому і над чим сміється людина?

• Який буває сміх?

• Що вам відомо про такий  вид літературного жанру, як акровірш?

   Прочитайте  акровірш

Ніжна, мила і грайлива,
А, бува, що і лінива.
Танцювати вона любить,
Асю кішку приголубить.
Любить віршики складати
Ох, і гарна, що й казати!
Черевички модні має,
Казки братику читає…
А скажіть, хто її знає?

• Які байкарі світової літератури вам відомі?

IІ. Основний зміст уроку

Повідомлення  вчителя

1. Роль гумору в житті українців.

«Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися... із себе, із своїх якихось хиб, недоліків», — так зазначав у своєму щоденни­ку Остап Вишня. І дійсно, сміятися треба вміти так, щоб не образити, не поранити людську душу, навіть говорячи про найнепривабливіші речі. Творча натура будь-якого гумориста: пильно підмічати в житті всі нега­разди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотеп­не, влучне слово, щоб дошкульно висміяти чи доброзичливо покепку­вати над ними. Завдання це нелегке: як же треба любити людину, щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації моральне здоров’я!

Із сумною іронічною посмішкою розкривають гумористи і менталі­тет українця, його негативні національні риси.

Але творче кредо письменника-гумориста — писати щось веселе; тому найвищий гонорар для гумориста — веселий блиск в очах народу.

2. Жанрова різноманітність гумористичних творів.

Як я  уже згадувала, серед комічного можна виокремити такі два основні жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка) та сатиру (байка).

Гумор – доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліків поведінки тощо.

Сатира – гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

Серед гумористичних творів широкою популярністю в українського народу користуються такі:

• Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням.

Н-д: Пряма мова

— Що таке пряма мова? — запитує вчителька Василька.

— Ну, це коли людина про щось говорить відверто!

— Наприклад?

— Я не вивчив уроку.

• Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гуморис­тичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зве­дене до простих і умовних стосунків.

Приклад байки

КУРКА ТА ЛИСИЦЯ

Якось зранку в поле вийшла

Курка погуляти –

На сонечко подивитись,

Їжі пошукати.

Тільки щось знайшла в травиці,

Дзьобик свій відкрила,

Як з’явилася лисиця,

За горло вхопила.

- То вже кінець мені буде?!

– Курка загорлала.

 - Я ж іще, лисичко люба,

Та і не снідала.

Вдома ждуть мене курчата

– Пухкенькі клубочки.

Я їм і за маму, й тата

– І синам, і дочкам.

 Випустила курку лиска:

- Кажеш, маєш діти?

Маю й я, то може будем

Сім’ями дружити?

- Буду тільки рада тому

 – Дружбою твоєю.

- То веди мене додому,

Познайом з сім’єю.

Сполошилась курка сіра:

- Що воно робити?

Як приведу в хату звіра,

Згину я і діти.

Та й згадала, що капкан є

В саду, біля хати.

 Ставив ще торік господар,

Щоб тхора злапати.

- Поведу я рудохвосту

Городом до саду.

Попаде лисиця просто

В тхорячу засаду.

Вголос мовила:

 - Ходімо, дорога лисице,

Є гостинці в мене в сховку,

Прийму, як годиться.

От пішли вони городцем

Та до зелен-саду.

Курка піднялась, лисиця

Попала в засаду.

 - Ой-ой! Згинути я можу!

 Ой! Рятуй, благаю!

- Чим же я тобі поможу?

 Сил таких не маю.

Зате встигла зрозуміти,

Не скінчивши й школи:

Лиси із курми дружити

Не будуть ніколи!

• Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.

• Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жар­тівливою тональністю.

Приклад гуморески Аркадія Музичука "Два Миколи"

На уроці два Миколи

Про майбутнє мріють:

— Я відразу після школи

В фермери повіюсь.

Цього я давно чекаю,

Хочу жить в достатку.

Продам м’ясо —

і придбаю

Тракторця спочатку.

Через рік на «мерседеса»

Зароблю спокійно.

Бо для фермера колеса —

Це завжди надійно.

Оженюся на Марічці,

 Будинок збудую...

 — Ну, тоді я стану слідчим

 І все... конфіскую.

 

 

• Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудова­ний на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

Приклад співомовки «Свиня свинею»

Степана Руданського

 

Несе мужик у ночовках

Додому свячене:

Яйця, паску, і ковбаси,

Й порося печене.

І порося, як підсвинок,

Та ще й з хроном в роті.

Несе, бідний, та й спіткнувся

У самім болоті.

 

І схибнулись нові ночви,

Затряслось свячене,

І в болото покотилось

Порося печене.

 

Глянув мужик на болото,

Посвистав до лиха,

Одвернувся, набік плюнув

Та й промовив стиха:

 

«Та свиня таки свинею!

Правду кажуть люди:

Святи її, хрести її —

Все свинею буде!»

 

• Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гуморис­тичному плані.

3. Теорія літератури

Визначення понять «алегорія», «мораль»; особливості байки як лі­тературного жанру.

Алегорія (гр. allegoria — іномовлення) — вид метафори: іномовне зо­браження предмета чи явищ через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загально впізнавальним характером. Наприклад, у байках через характери дійових осіб — тварин і звірів — зображено риси людей, їх вдача; назви дійових осіб у таких випадках пишуться з ве­ликої літери: Вовк і Ягня, Лисичка й Журавель.

Мораль — повчальна частина байки.

Особливості байки:

а) розповідь про подію;

б) невелика кількість дійових осіб;

в) алегорична спрямованість;

г) повчальна значимість (мораль);

д) складається з двох частин: розповідної та повчальної.

 

Визначення понять,які виділені фіолетовим кольором,  запишіть у зошит і запам’ятайте.(Відправляти не потрібно!!!)

ІІІ. Підсумок уроку. Слово вчителя

Дійсно, гумор і сатира потрібні для того, щоб вилікуватися від усього хибного, поганого, некрасивого. Сміх потрібний, щоб ми весело прощалися зі своїми недоліками, щоб веселіше жили.
Думаю, що сьогоднішній урок викликав у вас щиру посмішку, зацікавлення до гумористичних творів.
А коли у висміяних персонажах побачите нібито себе, свою поведінку, то смійтесь разом з друзями і лікуйтеся від недоліків.

Подумайте над питанням і зробіть для себе висновок.

— Яка ж роль, на вашу думку, гумору і сатири в житті людей? 

 

ІV. Домашнє завдання.  (відправити на пошту)

За вибором учнів.

1)Скласти акровірш про власне ім’я.

                       Або

2) Самостійно скласти гумористичний твір чи записати курйозний випадок, який трапився з вами в школі, вдома.