15 жовтня  Українська мова   11 клас

Тема уроку:    Практична риторика. Добір матеріалу, його систематизація.Композиція ораторського виступу. Особливості побудови вступу, основної частини, закінчення. 

Інформація для учнів:

Систематизація — процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) в єдину систему, встановлення їхньої єдності. Систематизація спирається на класифікацію, аналіз і синтез істотних властивостей певної системи. Необхідною умовою систематизації є висунення фундаментальної ідеї, здатної привести знання до логічної єдності. Вихідним пунктом процесу систематизації є прийняття певних принципів, що формулюють фундаментальну.  

Підготовка виступу  —  розпочинається з визначення теми виступу --- формулювання теми----визначення мети ----етап пошуку й відбору матеріалу---складання  попереднього плану.

Опрацюйте таблицю на с.30. 

Прочитайте за підручником  тему 2 с.37. 

Виконайте завдання  55 с. 30;  73 с.39

 15 жовтня 2021  

українська література    11 клас 

Вітаю усіх одинадцятикласників!

Тема уроку:  Романтизована  стихія національно-визвольного руху (роман "Чотири шаблі"). Роман у новелах "Вершники"- зразок соцреалізму 

Інформація для вас        

                                              Роман Ю. Яновського «Чотири шаблі» 

Дику силу вульгаризації Ю. Яновський боляче відчував після опублікування роману «Чотири шаблі», який став однією з найдраматичніших сторінок в історії української літератури, адже ще півстоліття він залишався об’єктом найбезглуздішої критики і був, по суті, вилучений з літературного процесу. За Ю. Яновським тягнувся шлейф звинувачень, ніби його роман творився на хвилі «націоналістичної романтики». Роман «Чотири шаблі» розповідає про післяреволюційні події в Україні, коли країна перетворилася на один із найзапекліших плацдармів громадянської війни. Повсюди формувались бойові загони, щоб захистити революцію. Такі ж загони чи навіть цілу армію взялися створити й четверо друзів — герої роману «Чотири шаблі»: Шахай, Остюк, Галат і Марченко. Твір розпочинається змалюванням весілля Шахая. Під час вінчання молодих у церкві, оздобленої живописом на сюжети з козацького життя, друзі пройнялися духом національної історії, і це надихнуло їх піти шляхом своїх героїчних предків, розпочавши історичну битву за свою землю і волю. Структура «Чотирьох шабель» — пісенна. Таку форму письменник обрав тому, що пісня — один із найлаконічніших художніх жанрів. Все те, що було «поза піснями», тобто являло собою «будні революції» («довгі ночі дебатів, божевільні дні підготовок, штабних розробок…») у романі свідомо опущено, завдяки чому досягнуто стислості й поетичності в художньому осмисленні теми. Роман складається із семи окремих розділів — новел, що також стало новаторством в українській літературі (пізніше традицію роману в новелах продовжить О. Гончар — твором «Тронка»). Герої твору: Шахай, Остюк, Галат, Марченко — абсолютно різні, але об’єднані спільною метою у своєму бажанні врятувати країну. Автор навмисно ставить їх у такі ситуації, в яких максимально виявилась би їхня глибинна суть, козацька відвага, геройство, сила.

                                                       Роман у новелах   "Вершники"

Рік створення: 1935.   

Літературний рід: епос.

За жанром твір “Вершники” — роман у новелах.

Напрям: модернізм.

Стильова течія: неоромантизм, революційний романтизм

Течія: «романтика вітаїзму», експресіонізм із яскраво вираженими ознаками імпресіонізму; водночас наявні риси неореалізму.

Тема: ізображення революції і громадянської війни в Україні.

Ідея: “тому роду не буде переводу“, в якому бережуть правічні моральні скарби: любов до свого подружжя і до дітей, вірність, працьовитість, віру в люд­ське в людині і мужність.

У романі відтворено події періоду громадянської війни, зображено розшароване українське суспільство.

Головні герої “Вершники”: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша.

Композиція «Вершники»

Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається із 8 новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни.

Новели у творі “Вершники” розташовані за внутрішньозмістовою логікою.

«Подвійне коло» – перша новела, в якій описаний трагізм подій громадянської війни 1919 р. в Україні (на прикладі родини Половців; під Компаніївкою на Одещині).

«Дитинство»  – це лірична історія «малого чабанця» Данилка, його перших вражень про світ і переживання. Це зворушлива оповідь про дружбу хлопчика з прадідом Данилом). В основу новели «Дитинство» лягли розповіді М.Куліша про дитячі роки та про рідний Таврійський край. У цій частині докладно описані традиції степового буття: як відзначають 40 святих, Теплого Олексу, вербну неділю, Великдень. 

«Шаланда в морі» – третя новела, в якій розповідається про довге чекання дружиною повернення свого Чоловіка зі штормового моря (січень — лютий 1919 р, на березі Чорного моря на Одещині).

«Батальйон Шведа»,

«Лист у вічність»,

«Чубенко, командир полку»,

«Шлях армій»,

«Адаменко»

Кожна з новел є композиційним центром, мають завершену фабулу і можуть виступати самостійними творами.

«Вершники» проблематика

• Трагедія роду й народу.

• Розпад родини заради ідеї.

• Революція і народ.

• Політичні платформи різних партій і політичних сил.

• Відданість справі.

• Творча праця та духовні цінності.

• Проблема братовбивчої громадянської війни.

Особливості твору «Вершники»

• Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел.

• Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.

• Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів».

• Має ознаки народної думи, героїчної поеми,новели.

• Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.

• Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією.

• Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб.

Твір “Вершники” розпочинається новелою «Подвійне коло». Автор зразу вводить нас у шквал гарячих подій літа 1919 року. На степових просторах ллється кров чотирьох братів, обдурених, осліплених ворожими проповідями шовіністів і монархістів, націоналістів і анархістів.

Новела «Подвійне коло» (коло інтересів класових і родинних) — класичний зразок художнього втілення болючих роздумів митця про непростий час в історії свого народу, коли брат убиває брата. Той «умовний» бій у степу під Компановкою символізує собою всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому — автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.

Домашнє завдання 

Прочитайте даний матеріал, визначте тему творів, запишіть у зошити. Прочитайте "Майстер корабля"

 15 жовтня  Українська література  7 клас 

Вітаю семикласників.

Тема: І.Франко «Захар Беркут». Художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення повісті.

Сьогодні на уроці ми продовжуємо роботу над історичною повістю «Захар Беркут». Розглянемо художні засоби твору, простежимо роль діалектизмів у творі. 

Майстерність І.Франка проявлялась у всьому під час написання повісті. Особисто мене вразив опис селища: "При входi до кожного дворища стояли двi липи, мiж якими прив'язанi  були гарно плетенi в усякi узори ворота. Майже над кожними воротами на жердцi  висiла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то яструб, то орел, з широко  розпростертими крилами i звислою додолу головою; се були знаки духiв   - опiкунiв дому". Пiд час читання чiтко уявляєш собi паркан, ворота i вгорi голови  птахiв, тотеми кожноï родини. За допомогою таких описiв письменник створює  свою реальнiсть, i ми, читачi, також потрапляємо до неï, наче дiйсно блукаємо  серед тухольськоï долини, а потiм заходимо до самого селища.

Художня майстернiсть автора залежить вiд його вмiння використовувати у своєму  творi художнi засоби. За допомогою них автор творить новий свiт, художню  реальнiсть, де намагається сформувати своï естетичнi принципи таким чином  вселяючи у твiр певнi духовнi цiнностi. До художнiх засобiв належать: тропи  (епiтети, порiвняння, метафори, гiперболи), стилiстичнi фiгури (повтори),  формотворнi засоби (сюжет, композицiя, портрет, пейзаж, монолог, дiалог).

Завдання: знайдіть  художні засоби, які використовує І.Франко 

Автор зображує Україну часів Київської Русі, використовуючи безліч слів, які не лише відтворюють тогочасні реалії, а дають можливість навіть за допомогою слів стати на мить хоробрим жителем села Тухля, яке знаходиться у Закарпатті. Що ж це за слова?

Архаїзми (від гр. archaios — стародавній) — слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вони допомагають точні ше, виразніше зобразити життя минулих епох. У повісті «Захар Беркут», в якій зображуються події XIII ст., є слова, що означали різні предмети тогочасного військового побуту: пищаль, сагайдак, метавка.

Діалектизми (гр. diaiektos — розмова, говір, наріччя) — слова та вислови, які зустрічаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі є безліч слів, які характерні для Закарпаття. Проте їх велика кількість не лише не засмічує твір, а робить його більш природним, наближеним до реальності. (Визначення  запишіть у зошит)

 Уживання діалектизмів у художньому творі дає можливість правдивіше, конкретніше, яскравіше змалювати своєрідність побуту й умов життя людей певної місцевості, точніше відтворити особливості мови персонажів, зображуваної місцевості. У вивченому художньому творі автором відтворено особливість мовлення жителів Прикарпаття. 

Уживання застарілих слів (архаїзмів) у художньому творі дає можливість точніше і правдивіше зобразити життя народу в минулу епоху, підкреслити особливість мови персонажів минувшини; історизми надають текстові урочистості, піднесеності при зображені величних і важливих подій – захист рідної землі від монгольських завойовників.

 Домашнє завдання 

Виконайте тестові завдання  за твором І. Франка “Захар Беркут”

 Кожна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

1. Село Тухля, про яке говориться в повісті Івана Франка “Захар Беркут”, знаходилося:

А) у Карпатах;    Б) на Поліссі;   В) на березі Дніпра;     Г) на Слобожанщині.

 2. На тухольців напали:

А) татари;    Б) турки;    В) монголи;     Г) ляхи.

 3. Визначте тему повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) боротьба русичів із половцями та захист рідної землі;

Б) боротьба русичів із монголо-татарами та захист рідної землі;

В) боротьба русичів із печенігами та захист рідної землі;

Г) народні заворушення проти поневолювачів. 

4. Укажіть, яке було основне життєве покликання Захара Беркута з однойменної повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) безнастанна праця на благо народу;     Б) захист природи;

В) виховання дітей;                                      Г) плекання лісу.

 5. Укажіть, як Мирослава втратила батька (І. Франко “Захар Беркут”):

А) передчасно помер;     Б) загинув від повені;    В) перейшов на службу до монголів-завойовників;

 6. З’ясуйте, хто з персонажів твору І. Франка “Захар Беркут” розповів легенду про священний камінь Сторож:

А) Максим;   Б) Пета     В) Захар Беркут;       Г) Тугар Вовк.

7.Селом Тухля, де відбувається дія повісті Івана Франка “Захар Беркут”, керували:

А) бояри князя Галицького;  Б) старійшини, обрані громадою;

В) царські управителі;           Г) пересічні селяни.

 8. Захарові Беркуту наснився сон, що:

А) монголи обходять їхнє село стороною;    Б) на річці трапляється велика повінь;

В) великий камінь, що при вході в село, падає;     Г) в горах стався землетрус.

 9. Визначте головну ідею повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) громада – велика сила, нею можна здолати ворога;    Б) любов усе переможе;

В) хитрість і кмітливість можуть здолати будь-якого ворога; 

Г) Руська земля – непереможна.

 10. Прочитайте рядки із повісті І. Франка “Захар Беркут”: Хороше, сонцем опалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице. Укажіть, кому належить ця портретна характеристика:

А) Захарові Беркуту;    Б) Максимові;   В) Тугару Вовку;      Г) Мирославі.

11. Історична повість – це твір, у якому розповідається про:

А) захоплюючі пригоди героїв;   Б) історичну подію або події;

В) життя самого автора;               Г) подвиги українського козацтва.

12. В якому році відбуваються події у творі І. Франка “Захар Беркут”:

А) 1567 року;     Б) 1829 року;    В) 1333 року;   Г) 1241 року.

13.В основі повісті І. Франка “Захар Беркут” лежать:

А) вигадані події;    Б) твори усної народної творчості;

В) історичні події;    Г) розповіді діда.

 14. Мирослава принесла Захарові Беркуту звістку про те, що:

А) його син у неволі;    Б) його син загинув;    В) монголи йдуть у наступ;

Г) до них іде допомога із загірних сіл.

 15. Укажіть, із яких джерел запозичено історичну основу повісті І. Франка “Захар Беркут”:

А) літописів;   Б) народних переказів і легенд;    В) праць українських істориків;

Г) праць польських істориків.

 16. З’ясуйте, хто сподівався виміняти Максима на дозвіл випустити монголів із пастки (І. Франко “Захар Беркут”):

А) Тугар Вовк;  Б) Мирослава;    В) Захар Беркут;    Г) Бурунда.

 17.  Про кого сказано: “… мужчина як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати”:

А) Захара Беркута;   Б) князя Данила;   В) Тугара Вовка;   Г) Максима Беркута.

 

18. За що тухольська громада гнівається на боярина?

А) за те, що він полює на ведмедів у тухольських лісах;

Б) за те, що він збирає з тухольців величезну данину;

В) за те, що той присвоює собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади;

Г) за те, що він забирає тухольських дівчат собі у прислугу. 

19. Укажіть пригодницькі епізоди у повісті І. Франка “Захар Беркут” (правильних відповідей – чотири):

А) зустріч Мирослави з ведмедицею під час полювання;

Б) захоплення ордою села;     В) перехід боярської дочки на бік тухольців;

Г) заклик Бурунди до нового нападу;    Ґ) потоплення монголів;

Д) чарівне врятування Максима.

 20. Прочитайте уривок із повісті І. Франка “Захар Беркут”: Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Укажіть, кому належать ці слова:

А) Тугару Вовку;   Б) Мирославі;  В) Максимові;    Г) Захарові Беркуту.

 21. Прочитайте уривок із повісті І. Франка “Захар Беркут”: Я не стою о життя! Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть. Укажіть, кому належать ці слова:

А) Тугару Вовку;  Б) Мирославі;  В) Максимові;  Г) Захарові Беркуту.

 22. Прочитайте рядки з повісті І. Франка “Захар Беркут”: Густі сумороки, що хмарою лежали на горах і величезними клубами котилися з ярів і дебрів… не могли на його лиці закрити виразу глибокого невдоволення, гніву і якоїсь сліпої завзятості, що щохвилі розливався по ньому то їдким прикрим сміхом, то понурою хмарою. Укажіть, чия це портретна характеристика:

А) Захара Беркута;  Б) Максима;    В) Тугара Вовка;  Г) Бурунди.

 23. Який знак подавали тухольці перед початком ради?

А) Тричі обходили тотем, при цьому піднявши вгору копне знамено;

Б) закидали копне знамено у спеціально вириту яму;

В) підкидали шапки високо вгору;

Г) піднімали копне знамено вгору і встромляли в дірку, продовбану в камені.

24. Що являло собою знамено тухольців?

А) Намисто;  Б) палиця;   В) статуя;   Г) ланцюг.

 

 

15 жовтня   Українська мова   10 клас 

Добрий день шановні десятикласники!

Тема уроку : Контрольний твір на суспільно-політичну тему 

Опрацюйте  поданий нижче матеріал

Особливості твору на суспільно-політичну тему.

♦ До суспільно-політичних тем належать такі, що стосуються життя нашого суспільства та політики держави.

 ♦ Найоперативніше ми одержуємо інформацію про суспільно-політичні події у нашій країні і за її межами з газет, журналів, радіо- і телепередач, з Інтернету. Це — основні джерела для творів на суспільно-політичну тему.

До уваги. Щоб скласти твір-роздум на суспільно-політичну тему, треба: 

– знати тему й добре розуміти її суть; 

– дібрати й зафіксувати в зошиті найбільш цікаву інформацію, яку ви почули чи прочитали, щоб використати її як приклади до даної теми;

 – зазначити, що із зібраного матеріалу підійде для чіткого формулювання вступу (де вказати, з яких джерел взято факти), а який — для тези та доказів;

 – обміркувати переконливий висновок на основі сказаного;

 – скласти поширений план усного твору-роздуму; 

– на основі наявного плану скласти подумки текст майбутнього твору-роздуму, визначивши відповідну послідовність висловлювань та абзаців, найбільш доцільні мовно-стилістичні прийоми і засоби текстового зв’язку, занотувавши найважливіші моменти на папері.

Напишіть твір-роздум на одну з тем:

“Молодь у політичному русі”                                “Чи можливий сучасний світ без війни?”

«Майбутнє починається з нас»                             «Чи легко бути молодим?».  

Роботу виконуєте на листочках у лінійку!  

УСПІХУ ВАМ!!!

 7 травня 2021 року 

6 клас  українська література 

Добрий день!

Тема уроку: Степан Руданський. «Добре торгувалось». Співомовки 

С. Руданського – унікальне явище у світовому письменстві. ТЛ: співомовка.

Завдання:

-         ознайомитися з життєвим і творчим шляхом С. Руданського;

-         вивчити літературознавчий термін «співомовка»;

-         опрацювати ідейно-художній зміст твору «Добре торгувалось».

Хід уроку

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 

Короткі біографічні відомості про письменника 

Період життя

Подія

Дитячі та юнацькі роки

Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1833 року у селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії в родині сільського священника. Малий Степанко досить швидко навчився читати й писати. Батько помітив здібності хлопчика, тому й віддав учитися до Шаргородської духовної школи-бурси, після якої Степан продовжив навчання у Подільській духовній семінарії в Кам'янці-Подільському, де й починає писати перші вірші в жанрі романтичної балади.

Студентські роки

1856 р. – С. Руданський вступає до Петербурзької медико-хірургічної академії, де зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». 

Трудова діяльність

Після закінчення академії С. Руданський поїхав  працювати повітовим лікарем на південному побережжі Криму, потім – міським лікарем у Ялті, лікарем у маєтках князя Воронцова. Він був почесним мировим суддею Сімферопільсько-Ялтинської мирової округи; цікавився археологією, етнографією; відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні заняття.

Літературна творчість

С. Руданський розпочинав свою поетичну творчість як пісняр (перші ліричні твори: «Сиротина я безродний», «Ти не моя», «Мене забудь», «Пісня» («Не дивуйтесь, добрі люди»), після 1855 р. – «Повій, вітре, на Вкраїну», «Голубонько-дівчинонько», «Козаче-голубче», «Ой вийду я у садочок»). Усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, поет називав «співомовками»: «Пан та Іван в дорозі», «Піп з кропилом», «Баба в церкві», «Циган з хроном», «Вареники», «Хоробрий лях», «Мошко-асесор», «Зайшов німець раз на баль», «Чорт» тощо.                   С. Руданським створено понад 200 співомовок.

Псевдонім

Козак Вінок Руданський (Вінок – переклад імені поета з грецької: стефанос – вінок).

Співомовка – короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується один комічний випадок.

Ознаки співомовок:

-         опис якогось одного комічного або трагікомічного випадку;

-         стисле зображення події, динамічний розвиток;

-         несподівана розв’язка;

-         одна-дві дійові особи;

- завершення твору гострим, дотепним висловом. (Виділене коричневим кольором запишіть у зошит)

Прочитайте співомовку С. Руданського «Добре торгувалось»

Аналіз твору «Добре торгувалось» (запишіть у зошит)

Тема – розповідь про чумака, який шукав дьоготь у багатих крамницях та пошив у дурні двох купців.

Ідея – уславлення мудрості, кмітливості чумака, уміння відстоювати свою власну гідність.

Жанр –  співомовка

Проблематика твору – взаємовідносини багатого й бідного; мова українська й суржик; сміх гумористичний і сатиричний.

Перегляньте відео за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=GRAgdg6VOYg:

БЛОК КОНТРОЛЮ

      Питання для самоконтролю.(Усно)

-       -  Про що розповідається у співомовці «Добре торгувалось»?

-       -  Чому не вдалося купцям принизити чумака?   

    -  Що висміюється в цьому творі? 

Д         Домашнє завдання.

     Скласти інформаційне гроно до характеристики героя співомовки.

 7 травня    2021 року  

10 клас  українська мова

Добрий день, шановні  десятикласники. 

Тема уроку: Розвиток мовлення. Доповідь у науковому стилі

Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з особливостями підготовки доповіді, прийомами встановлення й збереження контакту з аудиторією.Уважно прочитайте матеріал. 

1. Вивчення нового матеріалу

 Слово вчителя

Початок академічного красномовства в Україні припадав на XVII —XVIII ст. і пов'язаний із діяльністю Києво-Могилянської академії. У XIX ст.. у зв'язку з пробудженням суспільно-політичної думки академічне красномовство, зокрема такі його жанри як лекція та доповідь перетворюються на загальнодоступні. Спочатку лекцію або доповідь відвідують студенти інших факультетів навчального доповідь — жанр наукового стилю, що передбачає розгорнуте повідомлення з певної теми; виголошується в аудиторії. У доповіді порушують актуальні наукові проблеми, що потребують вирішення. З-поміж вимог до наукової доповіді основними є такі: наукова обґрунтованість, достовірність фактичного матеріалу, переконливість висновків, висловлення власного ставлення до порушеної проблеми.

Усне спілкування поділяють на публічне і приватне. Особливим різновидом усного спілкування є публічний виступ.

                                               Жанри академічного красномовства:

лекція (вузівська, шкільна) науково-популярна  лекція, наукова доповідь наукове повідомлення, науковий огляд.

Одна з найпоширеніших форм публічних виступів — доповідь.

Тлумачний словник визначає доповідь як публічну промову, виступ.  

Доповіді бувають:  наукові, політичні,  ділові, звітні

Основна мета доповіді — донести до слухачів наукову інформацію.

Одна з головних умов успішності доповіді — вміння доповідача встановлювати та зберігати контакт з аудиторією.

Контакт з аудиторією необхідний для привертання уваги слухачів, для того,щоб мовлення сприймалося легко і з інтересом, і для того, щоб впливати на слухачів (для цього ми, власне, і говоримо!).Контакт з аудиторією починається з паузи (перед початком виступу, поки люди не зосередилися). Помилка оратора: спиняти аудиторію, потребувати тиші, робити зауваження тим, хто спізнився.

Однією з важливих складових є вміння оратора встановити зоровий контакт із аудиторією. Зоровий контакт — це не лише спосіб зв’язку з аудиторією з метою донести до неї необхідну інформацію, але й спосіб отримати зворотний зв’язок від аудиторії — наскільки аудиторія зрозуміла сказане (можливо, необхідно щось повторити).

Якою б цікавою не була тема, увага аудиторії з часом розсіюється. Її необхідно підтримувати за допомогою таких ораторських прийомів:

1) Прийом питання-відповідь. Оратор ставить запитання і сам дає відповідь, висуває можливі сумніви і заперечення, з’ясовує їх і приходить до загального висновку.

2) Перехід від монологу до діалогу (полеміки) дозволяє залучати до процесу обговорення окремих учасників, активізувати тим самим їх інтерес.

3) Прийом створення проблемної ситуації. Слухачам пропонується ситуація, яка вимагає питання «Чому?», що стимулює їхню пізнавальну активність.

4) Прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію робити припущення, розмірковувати.

5) Показ практичної значимості інформації.

6) Використання гумору дозволяє швидко завоювати аудиторію.

7) Короткий відступ від теми дає можливість слухачам «відпочити».

8) Уповільнення темпу з поступовим пониженням сили голосу сприяє привертанню уваги до головних моментів виступу (прийом «тихий голос»).

9) Прийом градації — наростання змістового та емоційного значення слова.

Градація дозволяє посилити, додати емоційної виразності фразі, сформульованій думці.

Важливий критерій оцінки того, хто виступає перед аудиторією, —техніка мови. Її складові:

1) Дикція (від лат. diction — «вимова») — це вимова звуків. Існує ціла низка спеціальних вправ, які формують чітку дикцію (проголошення в різному темпі скоромовок, а також спеціальної техніки дихання).

                        Мишка раз прийшла до кішки,

                        Уклонилась кішці в ніжки,

                        Кішці – смішки,

                         Мишці – нітрішки.

2) Темп (від лат. tempus –«час») — це швидкість нашої мови, той час, за який ми вимовляємо текст. Нормальний темп української мови — 120 слів за хвилину. (Це означає, що одна сторінка комп’ютерного тексту, який надруковано через 1,5 інтервалу, повинна читатися за 2–2,5 хвилини).

3) Тембр — додаткове артикуляційно-акустичне забарвлення голосу, його колорит. За тембром голосу встановлюють його тип: бас, баритон, тенор, сопрано, колоратурне сопрано тощо. Тип голосу може бути загальним, але в кожної людини свій тембр, свій тембровий відтінок.

4) Інтонація (від лат. intonare — «голосно вимовляти») — важливий змістовно роздільний засіб мови.

Майстерність оратора проявляється в посиленні впливу жесту, міміки. Від значимих жестів, що сприяють успіху мови, необхідно відрізняти беззмістовні, механічні (крутити головою, поправляти волосся, одяг, крутити ручку тощо).

Стверджують, що вдалий і найдосконаліший жест той, який не помічають слухачі, тобто який органічно зливається зі змістом мови.

Основною ознакою почуттів того, хто говорить, є вираз обличчя. Міміка оратора стимулює емоції аудиторії, вона здатна передати гаму переживань:радість і жаль, сумнів, іронію, рішучість. Вираз обличчя повинен відповідати характеру мови. Обличчя і весь зовнішній вигляд промовця повинні виражати доброзичливе і навіть приязне ставлення. Аудиторія не любить сердитих чи байдужих.

Підготовка до виголошення доповіді відбувається в такій послідовності:

1) з'ясуйте мету й завдання доповіді, ураховуючи цільову аудиторію;

2) сформулюйте тему та мікротеми, запишіть складний план;

3) доберіть і опрацюйте наукову літературу; зробіть тематичні виписки і запишіть тези;

4) визначте дискусійні питання, продумайте, як їх репрезентувати в доповіді;

5) визначте, які способи ілюстрації фактичного матеріалу доцільно використати для розкриття кожного пункту плану (мультимедійна презентація, таблиця, малюнки, схеми, діаграми, відеозаписи тощо);

6) продумайте оригінальний початок доповіді (наприклад, досвідчені мовці радять починати доповідь із несподіваної для слухачів тези, риторичного питання, приголомшливого факту тощо);

7) відповідно до мети доповіді сформулюйте висновки;

8) письмово оформіть матеріали доповіді;

9) перевірте текст доповіді на відповідність основним вимогам до усного виступу; проаналізуйте послідовність і пропорційність її частин, зважаючи на кількість і якість ілюстративного матеріалу, усуньте зайве, удоскональте стиль викладу, виправте помилки;

10) спочатку доповідь прочитайте вголос удома перед уявними чи реальними слухачами (можна зробити відео- або аудіозапис), потім, спираючись на план і цитати, прочитайте доповідь ще раз;

11) відредагуйте (у разі потреби) текст;

12) спрогнозуйте можливі питання слухачів і підготуйтеся до відповіді на них під час обговорення доповіді.

Доповідь виголошують на уроці, зборах чи тематичному вечорі, на занятті гуртка. Після виголошення доповіді автор обов'язково називає використані джерела.

Домашнє завдання .

Напишіть доповідь на одну із тем: 

1. "Від чого залежить довголіття людини"

2."Без верби і калини нема України" 

Надсилати роботу на пошту не потрібно. Виступати будете перед аудиторією, коли будемо працювати очно.

5 травня    2021 року  

10 клас  українська мова

Добрий день, шановні  десятикласники. 

 Урок- відеоконференція на платформі  Zoom. 

Тема уроку: Дієслово. особові, родові,числові форми дієслова. Перехідні і неперехідні дієслова

Початок відеоконференції 12.00.

 Графік роботи: 1 урок 12.00-12.40                          

 Запрошую вас.

  Посилання відправлено у групу на вайбер.  

5 травня    2021 року  

10 клас  українська література

 Урок- відеоконференція на платформі  Zoom. 

Тема уроку: О.Олесь.Творчий шлях

Початок відеоконференції 12.50. Запрошую вас.

  Посилання відправлено у групу на вайбер.