15 жовтня  Українська література  7 клас 

Вітаю семикласників.

Тема: І.Франко «Захар Беркут». Художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення повісті.

Сьогодні на уроці ми продовжуємо роботу над історичною повістю «Захар Беркут». Розглянемо художні засоби твору, простежимо роль діалектизмів у творі. 

Майстерність І.Франка проявлялась у всьому під час написання повісті. Особисто мене вразив опис селища: "При входi до кожного дворища стояли двi липи, мiж якими прив'язанi  були гарно плетенi в усякi узори ворота. Майже над кожними воротами на жердцi  висiла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то яструб, то орел, з широко  розпростертими крилами i звислою додолу головою; се були знаки духiв   - опiкунiв дому". Пiд час читання чiтко уявляєш собi паркан, ворота i вгорi голови  птахiв, тотеми кожноï родини. За допомогою таких описiв письменник створює  свою реальнiсть, i ми, читачi, також потрапляємо до неï, наче дiйсно блукаємо  серед тухольськоï долини, а потiм заходимо до самого селища.

Художня майстернiсть автора залежить вiд його вмiння використовувати у своєму  творi художнi засоби. За допомогою них автор творить новий свiт, художню  реальнiсть, де намагається сформувати своï естетичнi принципи таким чином  вселяючи у твiр певнi духовнi цiнностi. До художнiх засобiв належать: тропи  (епiтети, порiвняння, метафори, гiперболи), стилiстичнi фiгури (повтори),  формотворнi засоби (сюжет, композицiя, портрет, пейзаж, монолог, дiалог).

Завдання: знайдіть  художні засоби, які використовує І.Франко 

Автор зображує Україну часів Київської Русі, використовуючи безліч слів, які не лише відтворюють тогочасні реалії, а дають можливість навіть за допомогою слів стати на мить хоробрим жителем села Тухля, яке знаходиться у Закарпатті. Що ж це за слова?

Архаїзми (від гр. archaios — стародавній) — слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вони допомагають точні ше, виразніше зобразити життя минулих епох. У повісті «Захар Беркут», в якій зображуються події XIII ст., є слова, що означали різні предмети тогочасного військового побуту: пищаль, сагайдак, метавка.

Діалектизми (гр. diaiektos — розмова, говір, наріччя) — слова та вислови, які зустрічаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі є безліч слів, які характерні для Закарпаття. Проте їх велика кількість не лише не засмічує твір, а робить його більш природним, наближеним до реальності. (Визначення  запишіть у зошит)

 Уживання діалектизмів у художньому творі дає можливість правдивіше, конкретніше, яскравіше змалювати своєрідність побуту й умов життя людей певної місцевості, точніше відтворити особливості мови персонажів, зображуваної місцевості. У вивченому художньому творі автором відтворено особливість мовлення жителів Прикарпаття. 

Уживання застарілих слів (архаїзмів) у художньому творі дає можливість точніше і правдивіше зобразити життя народу в минулу епоху, підкреслити особливість мови персонажів минувшини; історизми надають текстові урочистості, піднесеності при зображені величних і важливих подій – захист рідної землі від монгольських завойовників.

 Домашнє завдання 

Виконайте тестові завдання  за твором І. Франка “Захар Беркут”

 Кожна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

1. Село Тухля, про яке говориться в повісті Івана Франка “Захар Беркут”, знаходилося:

А) у Карпатах;    Б) на Поліссі;   В) на березі Дніпра;     Г) на Слобожанщині.

 2. На тухольців напали:

А) татари;    Б) турки;    В) монголи;     Г) ляхи.

 3. Визначте тему повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) боротьба русичів із половцями та захист рідної землі;

Б) боротьба русичів із монголо-татарами та захист рідної землі;

В) боротьба русичів із печенігами та захист рідної землі;

Г) народні заворушення проти поневолювачів. 

4. Укажіть, яке було основне життєве покликання Захара Беркута з однойменної повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) безнастанна праця на благо народу;     Б) захист природи;

В) виховання дітей;                                      Г) плекання лісу.

 5. Укажіть, як Мирослава втратила батька (І. Франко “Захар Беркут”):

А) передчасно помер;     Б) загинув від повені;    В) перейшов на службу до монголів-завойовників;

 6. З’ясуйте, хто з персонажів твору І. Франка “Захар Беркут” розповів легенду про священний камінь Сторож:

А) Максим;   Б) Пета     В) Захар Беркут;       Г) Тугар Вовк.

7.Селом Тухля, де відбувається дія повісті Івана Франка “Захар Беркут”, керували:

А) бояри князя Галицького;  Б) старійшини, обрані громадою;

В) царські управителі;           Г) пересічні селяни.

 8. Захарові Беркуту наснився сон, що:

А) монголи обходять їхнє село стороною;    Б) на річці трапляється велика повінь;

В) великий камінь, що при вході в село, падає;     Г) в горах стався землетрус.

 9. Визначте головну ідею повісті Івана Франка “Захар Беркут”:

А) громада – велика сила, нею можна здолати ворога;    Б) любов усе переможе;

В) хитрість і кмітливість можуть здолати будь-якого ворога; 

Г) Руська земля – непереможна.

 10. Прочитайте рядки із повісті І. Франка “Захар Беркут”: Хороше, сонцем опалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице. Укажіть, кому належить ця портретна характеристика:

А) Захарові Беркуту;    Б) Максимові;   В) Тугару Вовку;      Г) Мирославі.

11. Історична повість – це твір, у якому розповідається про:

А) захоплюючі пригоди героїв;   Б) історичну подію або події;

В) життя самого автора;               Г) подвиги українського козацтва.

12. В якому році відбуваються події у творі І. Франка “Захар Беркут”:

А) 1567 року;     Б) 1829 року;    В) 1333 року;   Г) 1241 року.

13.В основі повісті І. Франка “Захар Беркут” лежать:

А) вигадані події;    Б) твори усної народної творчості;

В) історичні події;    Г) розповіді діда.

 14. Мирослава принесла Захарові Беркуту звістку про те, що:

А) його син у неволі;    Б) його син загинув;    В) монголи йдуть у наступ;

Г) до них іде допомога із загірних сіл.

 15. Укажіть, із яких джерел запозичено історичну основу повісті І. Франка “Захар Беркут”:

А) літописів;   Б) народних переказів і легенд;    В) праць українських істориків;

Г) праць польських істориків.

 16. З’ясуйте, хто сподівався виміняти Максима на дозвіл випустити монголів із пастки (І. Франко “Захар Беркут”):

А) Тугар Вовк;  Б) Мирослава;    В) Захар Беркут;    Г) Бурунда.

 17.  Про кого сказано: “… мужчина як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати”:

А) Захара Беркута;   Б) князя Данила;   В) Тугара Вовка;   Г) Максима Беркута.

 

18. За що тухольська громада гнівається на боярина?

А) за те, що він полює на ведмедів у тухольських лісах;

Б) за те, що він збирає з тухольців величезну данину;

В) за те, що той присвоює собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади;

Г) за те, що він забирає тухольських дівчат собі у прислугу. 

19. Укажіть пригодницькі епізоди у повісті І. Франка “Захар Беркут” (правильних відповідей – чотири):

А) зустріч Мирослави з ведмедицею під час полювання;

Б) захоплення ордою села;     В) перехід боярської дочки на бік тухольців;

Г) заклик Бурунди до нового нападу;    Ґ) потоплення монголів;

Д) чарівне врятування Максима.

 20. Прочитайте уривок із повісті І. Франка “Захар Беркут”: Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Укажіть, кому належать ці слова:

А) Тугару Вовку;   Б) Мирославі;  В) Максимові;    Г) Захарові Беркуту.

 21. Прочитайте уривок із повісті І. Франка “Захар Беркут”: Я не стою о життя! Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть. Укажіть, кому належать ці слова:

А) Тугару Вовку;  Б) Мирославі;  В) Максимові;  Г) Захарові Беркуту.

 22. Прочитайте рядки з повісті І. Франка “Захар Беркут”: Густі сумороки, що хмарою лежали на горах і величезними клубами котилися з ярів і дебрів… не могли на його лиці закрити виразу глибокого невдоволення, гніву і якоїсь сліпої завзятості, що щохвилі розливався по ньому то їдким прикрим сміхом, то понурою хмарою. Укажіть, чия це портретна характеристика:

А) Захара Беркута;  Б) Максима;    В) Тугара Вовка;  Г) Бурунди.

 23. Який знак подавали тухольці перед початком ради?

А) Тричі обходили тотем, при цьому піднявши вгору копне знамено;

Б) закидали копне знамено у спеціально вириту яму;

В) підкидали шапки високо вгору;

Г) піднімали копне знамено вгору і встромляли в дірку, продовбану в камені.

24. Що являло собою знамено тухольців?

А) Намисто;  Б) палиця;   В) статуя;   Г) ланцюг.