четвер, 28 жовтня 2021 р.

 229.10.2021 Украаїнська мова 10 клас 

Добрий день!

Тема: Повноголосся як одна із головних характеристик української мови. Вимова слів з апострофом. Соціолінгвістичні фактори, що впливають на вимову людини

Хід заняття

1. З'ясовуємо, що таке повноголосся.

повноголосся- це характернна для східнослов'янських мов наявність сполучень  оро,оло,ере  між приголосними на місці старослов'янських  ра,ла,ръ,лъ.

Слова з повноголоссям: борода, молоко,берег. 

Опрацюйте параграф 21,22. Виконайте вправу 157,160

 29.10.2021 -

Українська література 7 клас 


Тема уроку: Контрольна робота №1. Творчість І.Франка. Твір 

Зайдіть за покликаннням https://meet.google.com/sev-tgev-tsz 

Початок уроку 8.00 

Теми творчих робіт :

1. Максим і Мирослава - мужні захисники рідної землі (за повістю І.Франка "Захар Беркут)".

2. Захар Беркут -мудрий ватажок  тухольської  громади. 

3. Історичне минуле наших предків (за повістю І.Франка "Захар Беркут)"

4. Повість "Захар Беркут" і сучасна Україна 

Роботу виконуєте на листочках у лінійку.


 28.10.21 Українська література  10 клас 

Добрий день !

Тема уроку: Контрольна робота №1 .Реалістична українська проза 

Виконати за  посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScaN6JBn6iw6C8yLvvA2owvD5nWtOtYnTu9qo7Jkwhol7WMig/viewform?usp=sf_link Форма буде відкрита з  12.00 до 12.35 .  


середа, 27 жовтня 2021 р.

 27.10.21 Українська мова  10 клас 

Тема :Особливості вимови голосних звуків та деяких приголосних звуків та їх сполучень

Шановні десятикласники, зайдіть за посиланням:https://meet.google.com/zdh-kjgu-ivr 

Початок уроку за розкладом 11.55

вівторок, 26 жовтня 2021 р.

 

27.10. 2021 Українська література  11 клас 

За посиланням: https://meet.google.com/ajf-ragh-giv

 26.10.2021  Українська мова   10 клас 

Добрий день, десятикласники!

Тема: Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимови. основні норми сучасної літературної  вимови .

                                                             Хід заняття

1.Опрацюйте параграф 20 підручника .

2.  Міні-дослідження

Прочитайте слова за транскрипцією, зробіть висновок про вимову голосних звуків

[а] - [мама], ртист], нтена], [паразит], [камінец'] ;

[у] - [вухо], [наука], [сауна], [окун'], [куниц'а];

[і] - [т'існо], [син'ій] [олі'івец'], [іинод'і], [іиншией];

[о] -  [образ], [молоко], [вода], [додому], [зоузул'а], [поур'іг];

[е] - [лебід'], [веисна], [веиде], [миен'і], [ниесу];

[и] - [линут'], [пиероги], [виешне′вий], [жиевий], [скиедайу],


3. Робота з таблицею «Вимова приголосних»

Вимова приголосних

Приклади

Дзвінкі приголосні не втрачають дзвінкості в кінці слова та в позиції перед глухими приголосними

Але: у словах перед глухим [т] дзвінкий [г] звучить як[х]  

[горб], [пох’ід], [наказ], [н'іжка],

 

 але [н'іхт'і],  'іхт'і], [вохко], [д’охт'у], [лехко]

Префікс з- перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі.

У префіксах роз-, без-, через- [з] перед глухими переходить в [с]

зсушити [с:ушити] безперечно — [беиспеиречно]

глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко внаслідок асиміляції за дзвінкістю

[бород'ба], [проз'ба], [воґзал], [фудбол], [одже]

губні [б], [п], [в], [м], [ф] 

у кінці слова вимовляються твердо,

перед [і] — напівпом’якшено,

у словах іншомовного походження зберігають пом’якшення також  перед звуками, що на письмі позначаються літерами я, ю

 [др'іб], [степ], [с'ім], [б’іл'], [в’ік], [м’іж], [п’ід], [ф’ігура],

[б’уро], [п’уп’ітр], [ф’узел'аж], [б’аз']

шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] в українській мові тверді;

ці звуки лише злегка пом’якшуються в положенні перед [і] та коли вони подовжуються.

[п’іч], [курча], ¢івчата], [чес'т'], [н'іж], [чаша]

[меж’і], [ш’іст′], [ч’ітко]

[узбіч’:а], [узвиш’:а]

буквосполучення дж, дз передають один звук у  межах морфеми або дві різних звуки на межі морфем

[джеирело], [дзеркало];

але:[надзвуковий], [піджиевитие]

[ц] у кінці слова завжди вимовляємо [ц'], крім слів іншомовного походження та вигуків

 [к’інец'], [хл'ібец'], [сиенйц'а];

[палац], [клац]

 [г] і [ґ] - два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова

[гай], [гор'іх], [гора], [гуси], [сн'іг], [агроном]; [аґрус], [ґанок]

[гн'іт] (утиск) — [ґн'іт] (у лампі, свічці); [гратие] (на скрипці) — [ґратие] (залізні);

Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу

Виняток: Горький [гор'кией]

буквар [буквар]

 

У дієсловах унаслідок уподібнення буквосполучення -ться, -шся вимовляється як [ц':а], [с':а]

 [грайуц':а], [дивиес':а]

Уподібнення за м’якістю

[н'іжн'іс'т], [ц'вах]


4. Виконайте вправу 141 с.61.

понеділок, 25 жовтня 2021 р.

 25.10. 21 Українська література    7 клас 

Добрий день,шановні учні!

Тема: І, Франко "Захар Беркут". Особливості портретної характеристики героїв. Підготовка до контрольної роботи  за творчістю І.Франка

                                                       Хід заняття 

Мета нашого з вами заняття повторити  зміст твору І.Франка "Захар Беркут", оскільки наступне заняття - контрольна робота (твір).

Перегляньте  відео за посиланнями : 

https://www.youtube.com/watch?v=Lg4XMgEwQOQ 

https://www.youtube.com/watch?v=Zq5V7ISAkvI 

Виконайте 

І.Тестові завдання (За кожну правильну відповідь 0,5 б.).

Завдання  виконуєте в зошиті, відправляєте фото на електронну пошту

1)За жанром твір І.Франко «Захар Беркут» - це

а)історичний роман;
б)історична повість;
в)соціально-побутова повість;
г)історична поема.

2)Події відбуваються у :

а) XIII ст.
б)
IX ст.
в)
XI ст.
г)
X ст.

3)Епіграфом до твору є слова:

а) Т. Г. Шевченка;
б) Миколи Гасинця;
в) Ф. М. Достоєвського;
г) О.С. Пушкіна.

4)Копа у творі – це

а)одна з назв сільської громади і її зборів;
б) стіжок зі 60 снопів;
в)одиниця лічби;
г)назва грошової одиниці.

5)Сторож у творі означав:

а)кам'яний стовп;
б)людина похилого віку;
в)місцина, де збиралися люди;
г)назва населеного  пункту.

6)Які соціальні верстви зображено у творі:

а)отамани, бояри, селяни;
б)пани, кочові племена, козаки;
в)бояри, селяни, кочові племена;
г)керманичі, бояри, кочові племена.

7)Уночі, перед тим днем, коли мали рушати на ведмедів, Мирославі приснився сон про:

а) бабусю;
б)молодого легеня;
в)невідому людину;
г)матір

8)Ціллю Захарового життя були:

а)накопичення;
б)громада;
в)син;
г)сім
'я.

9)Хто у 1971 р. зняв фільм за мотивами повісті І.Я. Франка «Захар Беркут»:

а)Леонід Осика;

б)С. Параджанов;

г)І. Кавалерідзе;
г) Д. Кулиняк.

10)Добрим духом, священним опікуном села називали:

а)Сторожа;
б)Захара Беркута;
в)сонце;
г)бога-покровителя.

11)У творі згадується:

а)Князь Д. Галицький;
б)Із'яслав;
в)Ростислав Мстиславович;
г)В'ячеслав Володимирович.

12)В останню мить свого життя Захар Беркут зирнув на :

а)сина;
б)Максима і Мирославу;
в)сонце;
г)громаду.

ІІ. Літературна вікторина. ((За кожну правильну відповідь 1 б.)
Хто сказав слова і кому.

1. - Не бійся, батьку, - може, він іще не страчений, може, нам удасться видобути його на волю.

2. – Хлопче, відки тобі думки про смерть? Я міркую, як би то його зробити вільним, а він про смерть!

3. - Тухольці будуть битися до остатнього, щоб не пустити вас через гори. 

4. – І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок! 

5. – Се було б нечесно. Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров'ю.

Всього за І і ІІ завдання - 11б.

 25.10.2021 Українська література  10 клас

Добрий день десятикласники!

Тема :    ЖІНОЧІ ОБРАЗИ З РОМАНУ ПАНАСА МИРНОГО «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?», СТВЕРДЖЕННЯ НАРОДНИХ ПОГЛЯДІВ НА ДУХОВНЕ ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ


Хід уроку 

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Можливо, ви вже здогадались, що мова на нашому уроці піде про жінку, а саме про жінок та їх долі з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Згадайте  про бабу Чіпки Оришку, його матір Мотрю, дружину Галю, дружину Грицька Христю, а також яскравий негативний персонаж Явдоху.

Наша мета: порівняти, на скільки жінки, зображені Панасом Мирним у романі, відповідають народним уявленням про жінку.

IІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Коментар  вчителя

Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює собою внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу.

Соціально-психологічний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок, кожна з них ніби уособлює своє покоління, — Оришки, Мотрі, Галі.

2. Інтерактивна вправа «Майдан думок».Поміркуйте  над запитаннями. У дужках я висловила свою думку.

✵ Що ж об’єднує ці образи? (Їх об’єднує насамперед те, що вони оточують центрального персонажа твору — Чіпку. І якщо в душі цього складного, неоднозначного і непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті незмінно символізують добро.)

✵ Про котру із жінок у Чіпки залишилися найтепліші спогади? (З дитячих літ Чіпка виніс найтепліший спогад про бабу Оришку. Вона була дитині єдиним порадником, добрим ангелом і вихователем. Поки Мотря, Чіпчина мати, наймитувала, баба Оришка і доглядала хлопчика, і знайомила з навколишнім світом, і звеселяла онука казками. Чіпка вже тоді закипав ненавистю до людей, а старенька гасила, як уміла, ті перші спалахи ненависті.)

✵ Що ж було після смерті баби Оришки? (Після смерті баби Оришки найближчою для хлопця стала мати. Маленьким Чіпка недолюблював її — вона завжди була змордована працею, втомлена, і від того сердита. Хоч любила сина безтямно, проте не раз таки била його немилосердно. Боялася, щоб не вийшло з нього ледащо. Тяжке було Мотрине материнство. Не знала вона щастя дівкою, не знала жінкою, не судилося зазнати його й матір’ю. Чоловік Ті виявився донжуаном, і, коли покинув її вагітною й вернувся до першої жінки, Мотрю підняло на глум все село. Вона й сама не знала, хто вона: чи заміжня покритка, чи невінчана вдова.) Але минув час, люди втомилися перемивати Мотрі кістки, і вона почала плекати щиру надію на сина. От вигодує його, виховає — і матиме на старість і втіху, і оборону. Тому, коли Чіпка невсипущо дбав про господарство, розумом своїм і золотими роботящими руками множив його, Мотря несказанно раділа. Коли ж сина черговий раз у пошуках «правди» заводило на лихі манівці, коли він топив свою тугу в горілці або розбищакував, вона проклинала його зі всім шалом незбагненного материнського серця. Панас Мирний чудово написав про це: «Тільки одна мати уміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати…» Мотря багато чого зазнала від свого гарячого і швидкого на розправу сина. Її образ у романі — трагічний. Доля то усміхалася до неї примарним нетривким щастям, радістю та гордістю за сина, то знов шпурляла її в безодню безнадії і розпачу. Доживаючи віку біля сина-розбійника, вона благала собі смерті. Після того, як Чіпка вирізав цілу сім’ю хуторянина Хоменка, материнська любов не витримала такого випробування, і Мотря сама пішла у волость видати владі сина-душогуба.)

✵ Хто така Галя? Що ми про неї знаємо? (Не менш трагічно розкривається перед нами і образ Галі Гудзівни. Розбишацька дочка, єдина дитина в минулому москаля Максима, злодія і п’яниці, вона від самого народження зростала в достатку. Але не відомо де почерпнуте благородство змусило її соромитися цього достатку і ненавидіти надбане грабунком, на чужих сльозах зрощене добро. Описуючи першу зустріч Чіпки з Галею, автор не шкодує яскравих і приємних фарб для змалювання образу цієї доброї, красивої дівчини. Вона сонцем освітила Чіпчину змарновану душу. Її любляче серце відчувало в ньому якийсь добрий засів. Галя благала його покинути злодійське ремесло, і потиху згасала, бачачи, куди котиться кохана людина. Видовище страшної розправи, яку влаштував Чіпка над безневинними людьми, мотивуючи це боротьбою за «людську рівність», зламало молоду жінку остаточно. «Так оце та правда?!» — крикнула вона з божевільним сміхом в обличчя чоловікові, показуючи на маленьку Хоменкову дочку в закривавленій сорочечці. Не змігши пережити таке болісне прозріння, Галя повісилась.)

3. Складання порівняльної характеристики

План до порівняльної характеристики Христі та Галі

1. Квітуча врода Галі та скромна краса сироти Христі.

2. Ставлення дівчат до своїх коханих.

3. Сімейне щастя Христі й туга за ненародженими дітьми Галі.

4. Вміння Христі переконувати й виховувати власного чоловіка, безвольність і слабохарактерність «розбишацької дочки» Галі.

5. Самогубство Галі і торжество сімейного щастя Христі.

План до порівняльної характеристики Мотрі та Явдохи

1. Мотря — нещасна селянська убога дівчина, Явдошка — дитя притону.

2. Тяжкий осуд народною мораллю Мотрі, яка стала вдовою при живому чоловікові-двужону й розпутне життя повії Явдохи.

3. Погляди Мотрі та Явдохи на світ.

4. Погане ставлення Чіпки до матері і вдячне до тещі — результат неправильного виховання.

5. Старість Мотрі та Явдохи як дзеркало їхнього довгого життєвого шляху.

Коментар учителя.

Жіночі образи в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» сповнені трагізму. Вони не в змозі змінити свої долі. Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі їхні спроби марні. Тяжке життя та загальна несправедливість накладають відбиток на їх долю. Який образ, на вашу думку, є найбільш вдалим?


 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися  контрольної роботи. Повторити вивчений матеріал з теми "І.Нечуй -Левицький. "Кайдашева сімя", П.Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".

пʼятниця, 15 жовтня 2021 р.

 15 жовтня  Українська мова   11 клас

Тема уроку:    Практична риторика. Добір матеріалу, його систематизація.Композиція ораторського виступу. Особливості побудови вступу, основної частини, закінчення. 

Інформація для учнів:

Систематизація — процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) в єдину систему, встановлення їхньої єдності. Систематизація спирається на класифікацію, аналіз і синтез істотних властивостей певної системи. Необхідною умовою систематизації є висунення фундаментальної ідеї, здатної привести знання до логічної єдності. Вихідним пунктом процесу систематизації є прийняття певних принципів, що формулюють фундаментальну.  

Підготовка виступу  —  розпочинається з визначення теми виступу --- формулювання теми----визначення мети ----етап пошуку й відбору матеріалу---складання  попереднього плану.

Опрацюйте таблицю на с.30. 

Прочитайте за підручником  тему 2 с.37. 

Виконайте завдання  55 с. 30;  73 с.39