22 січня 2021 року
6 клас українська література
Тема уроку О.Іваненко Коротко про письменницю. "Друкар книжок небачених"
Завдання: прочитайте за підручником про письменницю с.110-111 та зміст твору "Друкар книжок небачених". Аналізувати будемо на уроці під час очного навчання
18 січня 2021 р.
6 клас українська література
Тема. Ірина Жиленко. «Підкова», «Гном у буфеті». Роздуми про те, що може
врятувати світ.
Хід уроку
Сьогодні на уроці ми продовжуємо знайомство з творчістю Ірини Жиленко і спробуємо визначити її символи щастя.
Ідейно-художній аналіз поезії «Підкова»
· Виразно прочитайте вірш
· Проаналізуйте за питаннями:
- У яку пору року відбуваються події?
- Якого кольору йшов сніг?
- Хто їхав на коні?
- Що загубив Дідусь Мороз?
- Якою була підкова?
- Що сталося з літаками?
- Що кричали літаки?
- Хто знайшов підкову?
- Що загадала дівчинка?
- Скільки роззяв зійшлося?
- Як роззяви реагували на золоту підкову?
- Що дівчинка вирішила зробити з підковою?
- Де живе Дідусь Мороз?
- Що сталося, коли підкову повернули Діду Морозу?
- Що зробили роззяви, коли розійшлися?
· Складання паспорту твору (запишіть у зошит)
1. Назва «Підкова»
2. Автор Ірина Жиленко
3. Тема: розповідь про дівчинку, яка знайшла підкову і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.
4. Ідея: кожна дитина відчуває себе щасливою коли у новорічні свята здійснюються її мрії.
Ліричний герой дівчинка (фантазерка, мрійниця, відповідальна, порядна)
5. Художні засоби:
- епітети – зелений, ніжно-голубий, фіалковий сніг;
- метафори – сніг світився, кінь протрюхикав, «зійшлися і роззявили роти сімсот роззяв», підкова лежала серпиком, літаки крильцями дрижали;
- персоніфікація - розгубились в небі літаки, кричали: «Мама!»;
- порівняння - на місяць схожим серпиком підкова лежала.
Ідейно-художній аналіз поезії «Гном у буфеті»
· Прочитайте вірш
· Проаналізуйте вірш за питаннями
- Де живе гном?
- Які рядки свідчать, що живе він у домі дуже давно?
- Що любить гном?
- Хто навчив старенького чоловічка чемних манер?
- Зачитайте, чим займається гном у довгі засніжені ночі?
- Що, на вашу думку, символізує гномик?
· За тлумачними словниками з’ясуйте значення слів і запишіть у зошит
Буфет, сервіз , маркіз ,франт , петлиця ,гноми ,реліквія
· Визначаємо тему та ідею поезії.
Тема – шанобливе ставлення до гнома як домашнього оберега.
Ідея – виховання почуття пошани, любові до сімейних реліквій.
Домашнє завдання
· Скласти сенкан «Родинний оберіг»
· Навчитися виразно читати поезію.
15 січня 2021 р.
6 клас . Українська література
Тема. Ірина Жиленко. «Жар-птиця». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього.
Мета: коротко ознайомити із життєвим та творчим шляхом письменниці;
формувати навички ідейно-художнього аналізу ліричного твору;
Хід уроку
1. Опрацюйте матеріал підручника с.104-105.
2. Проведіть пошукову роботу та знайдіть в мережі інтернет додаткову інформацію про І.Жиленко. Цікаві факти біографії запишіть у зошит.
3. Прочитайте вірш «Жар-птиця».
4. Інформація з тлумачного словника
Жар-Птиìця – у східнослов 'янській народній творчості — казковий птах сонячного царства із сліпучо-золотавим, мов жар, пір'ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар-Птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджується; Жар-Птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар-Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.
Інша назва Жар-Птиці — «крешана», яка бере вогонь у бога Сонця, креше ним з неба, посилаючи його всюди і в дерево, і в камінь.
Воскреснути — це саме викресати живий вогонь, жар тієї птиці, що креше з неба блискавиці.
Вона їсть золоті молодильні яблука, які дарують красу, вічну молодість і безсмертя. Коли співає Жар-Птиця, з її дзьоба сиплються перлини. Вона здатна перевтілюватися в червоного і чорного коня. Червоний кінь — то сонце, а чорний — то нічне небо. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство, тобто у вирій. Не випадково в українських народних казках герой не може окремо здобути ні Жар-птицю, ні вогняного коня, ні царівну-золотоволоску.
5. Проаналізуйте поезію (усно)
-Де відбуваються події? Відшукайте слова у тексті.
- Чим вечеряла птаха?
- Як сталося, що вона вилетіла з клітки?
- Як на диво-птаху реагували дути та дорослі?
- Кому жар-птиця не сподобалася?
- Знайдіть та прочитайте опис ґави?
- Чому птаха не сподобалася ґаві?
- Знайдіть і прочитайте, якою ж біла реакція людей, коли вони дізналися про зникнення жар-птиці.
- Де ж вона перебувала? Що з нею сталося?
- Прочитайте останні рядки поезії. Чому, на вашу думку, поетеса каже, що Жар-птиця злетить на «новорічну радість нам»?
- Які почуття у вас викликає Жар-птиця?
- Чому «хороше жити під сонцем Жар-птиці»?
- Що означає «бути щасливим»?
7. Домашнє завдання
1. Підготувати виразне читання поезії.
2. Створити ілюстрацію до твору.
3. Написати міні-твір «Щастя у наших руках» у робочих зошитах. (Перевіряти буду завдання, коли прийдете до школи)
11 січня 2021 року
6 клас українська література
Добрий день,шестикласники.
Тема: Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму». «Забула внучка в баби черевички». Настрої та почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність). Образ рідної людини та важливість родинних цінностей.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, передати глибину материнської безкорисливої любові, її доброти, високої духовності через високохудожнє слово С. Чернілевського; визначити в поезіях головну думку; з’ясувати роль метафор у розкритті ідеї; вчити учнів висловлювати власні думки; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати почуття поваги до творчості Чернілевського, батьків, рідної оселі, близької людини, рідного краю; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку:
1. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.
Пригадайте:
- Що таке тема художнього твору?
- Що таке основна думка (ідея) твору?
- Як пов'язані між собою тема та ідея?
- Що означає грецьке слово "метафора"?
- Що називається метафорою?
- Наведіть приклади метафори.
Складіть інформаційне грона «Щастя», запишіть у зошит
Щастя ------- любов
---------сім’я
2. Підготовка до сприймання.
Вчитель: Із якими поняттями асоціюється у вас слово дім?
- Чи можете ви назвати свій дім оазою тепла та взаєморозуміння?
Зрозуміло, що батьківський дім є дорогим для кожного з нас. Багато українських поетів і письменників оспівували у своїх творах найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.
Поетична хвилинка Н.Чемерис «Що таке сім’я?»
Розкажу вам, друзі, я,
Що таке моя сім’я.
Разом дружно проживаємо
І пісні про це співаємо.
Люба матінко моя —
Як пишаюсь нею я!
В неї рук золотії.
Серцем кожного зігріє.
Тато сильний і завзятий —
Він господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо для всього хист він має.
Дід і бабця — у пошані,
Вони праці ветерани.
Всіх онуків міцно люблять.
І як пташенят голублять.
Є у мене ще й брати —
Кращих в світі не знайти.
Ось і вийшло всіх сім «я»
Знайте, це моя сім’я.
- Пригадайте, які ви твори знаєте.
3. Оголошення теми, мети уроку.
Вчитель: Сьогодні на уроці ми познайомимося з життям та творчістю сучасного поета Станіслава Чернілевського; проаналізуємо його поезії “Теплота родинного інтиму…” та “Забула внучка в баби черевички…”. Сподіваюся, що вірші допоможуть вам глибше пізнати своїх матерів, свою родину, відчути їхню втому, ніжність і доброту. Нехай з любові до матері проростає любов до України.
6. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
Розповідь учителя про С. Чернілевського.
Станіслав Чернілевський народився 1950 року на Вінниччині. “Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, — так поетично починає про себе розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. — Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні рухи. Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами. ...Є одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір”. Талант до поетичного слова виявився рано: він, будучи учнем четвертого класу, надрукував у районній газеті свій перший вірш про Тараса Шевченка. Пізніше Станіслав Чернілевський навчався навпереміну в трьох вищих навчальних закладах: Київському університеті на філологічному факультеті, у Київському театральному інституті на факультеті кінорежисури, а також у Вінницькому педагогічному інституті. Упродовж життя працював учителем, потім на кіностудії імені О. Довженка. Зараз працює режисером і редактором на ТРК "Студія 1 + 1”, зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. Карпенка-Карого. Ось яка багатогранна діяльність Станіслава Чернілевського. Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Проте де б не був Станіслав Чернілевський, яку життєву дорогу собі не обрав би, він, перш за все, поет.
З дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова”. Про палку любов до рідної неньки свідчить вірш “Теплота родинного інтиму”. Мати творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив’язує "мотузком диму” хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо відчуває світло світанкового маминого вогню. Коли роз’їхалися діти, мати сумує, знову і знову чекає їх у спорожнілій хаті, щоб зігріти своєю теплотою. Пізніше свої найкращі думки мати пов’язує з онуками. Про це вірш “Забула внучка в баби черевички”. Коли літо “перекотилось” за село і осінь тихенько опустила “горіховий листок перед вікном”", прийшла пора бабусі прощатися з онучкою, яка гостювала у неї в селі. Маленька дівчинка махнула “рученям”, окропила повітря дитячим сміхом і поїхала в місто. Випадково забуті маленькі дитячі черевички нагадали бабусі про те, як вона була колись маленькою, про те, як підростали її діти, про маленьку онучку, яку хотілося б бачити частіше. Перед сном бабуся торкнулася до черевичків, щоб уві сні побачити їх маленьку господиню.
Любов до матері, до рідного дому сформувала особистість Станіслава Чернілевського. Надзвичайно тонкий лірик, він. як ніхто інший, зумів передати материнську гіркоту і сум розставання з рідними дітьми і онуками.
Робота з підручником.
Учитель. Чи помічали ви, як ваші бабусі, дідусі ставляться до своїх дорослих дітей — ваших мами, тата? Як ви думаєте, чому саме так?
Для батьків діти, навіть дорослі, завжди залишаються дітьми, тому за них так само переживають, як і раніше, так само їх люблять і жаліють.
Незвичайні, неповторні вірші Станіслава Чернілевського оспівують рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.
Ідейно-художній аналіз поезії “Теплота родинного інтиму”.
Прочитайте вірш С. Чернілевського “Теплота родинного інтиму”
Словникова робота.
Інтим, інтимний — особистий, задушевний; затишна обстановка, що сприяє відвертості, близькості.
Шиби - віконне скло. Скрес, скреснути — зник, зникнути. Досвіток — світанок, ранок. Печія — пекучій біль. Зело — зелень, трави.
Паспорт твору (запишіть у зошит)
Тема: згадування письменником про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту, щирість душі.
Ідея: уславлення найсвятішого для кожної людини — материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства.
Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство.
Подумайте над запитаннями:
• Яке значення має мати для кожної людини? Чим ми їй зобов’язані?
• Поясніть слова з поезії С. Чернілевського: «Встала мати. Мотузочком диму хату прив’язала до небес».
• Що символізує вогонь у батьківській оселі? Яка легенда про вогонь вам відома з 5-го класу?
• З якими почуттями згадує поет власне дитинство?
• Чи можна вважати поезію автобіографічною? Доведіть це.
• Від чого у ліричного героя твору «душа світліє»?
• Чому, на ваш погляд, поетові найбільше з дитинства запам’ятався досвітній ранок рідної оселі?
Слово вчителя.
Про палку любов до рідної неньки свідчить вірш “Теплота родинного інтиму”. Мати творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив’язує “мотузком диму” хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо відчуває світло світанкового маминого вогню. Коли роз’їхалися діти, мати сумує, знову і знову чекає їх у спорожнілій хаті, щоб зігріти своєю теплотою. Пізніше свої найкращі думки мати пов'язує з онуками. Про це вірш “Забула внучка в баби черевички”. Коли літо "перекотилось” за село і осінь тихенько опустила “горіховий листок перед вікном”, прийшла пора бабусі прощатися з онучкою, яка гостювала у неї в селі. Маленька дівчинка махнула “рученям”, окропила повітря дитячим сміхом і поїхала в місто. Випадково забуті маленькі дитячі черевички нагадали бабусі про те, як вона була колись маленькою, про те, як підростали її діти, про маленьку онучку, яку хотілося б бачити частіше. Перед сном бабуся торкнулася до черевичків, щоб уві сні побачити їх маленьку господиню.
Ідейно-художній аналіз вірша “Забула внучка в баби черевички”.
Виразне читання вірша С. Чернілевського “Забула внучка в баби черевички”.
Паспорт твору (запишіть у зошит)
Тема: зображення суму бабусі за внучкою, яка, від’їжджаючи, забула свої черевички.
Ідея: уславлення любові, щирості, доброти бабусі до своєї внучки.
Основна думка: бабуся — це та людина, яка здатна на все заради щасливого дитячого сміху, здоров’я для своєї внучки.
Дайте відповіді на запитання (усно)
• Чому внучка приїжджала до своєї бабусі?
• А чи відвідуєте ви своїх дідусів, бабусь? Чи допомагаєте їм?
• Як виявляється любов старших до вас? Що про це свідчить?
• Через що бабуся плакала, коли від’їжджала внучка?
• Чому хата в поезії названа спорожнілою?
• Що свідчить про велику любов бабусі до своєї внучки?
• Яке значення у творі приділяється черевичкам?
• З чим пов’язаний від’їзд внучки?
• Про що свідчать забуті черевички?
- Як ви думаєте, чому саме горіховий листок упав перед бабусиним вікном?
- Що він, на вашу думку, може символізувати? (Горіх — символ багатства для когось, а не для себе. Він — багате дерево, яке бідне саме по собі: дає багатий урожай своїх плодів, але це не збагачує його власних сил. Тобто наші рідні, бабусі, дідусі віддають нам все, що мають: свою любов, тепло душі, надихають нас на добрі справи.)
- Як ви вважаєте, яка основна думка твору? (Звернення до нас, читачів, любити рідних, не забувати їх, уміти дякувати за ласку і тепло.)
Аналіз художньої мови твору.
- Як ви розумієте зміст рядків: “І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном”?
- Навіщо, на вашу думку, поет використовує образні вислови: “перекотилось літо за село”, “бризнувши в зело”, “і осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном”?
- Знайдіть у вірші слова зі зменшено-пестливими суфіксами й випишіть їх у робочий зошит. З якою метою автор використовує їх?
7. Домашнє завдання
--Складання сенкану на тему: “Бабуся”.
Заповніть таблицю
Назва твору | Епітети | Метафори | Порівняння | Персоніфікації |
«Теплота родинного інтиму» |
---- Виконайте тестові завдання «Теплота родинного інтиму»
1. Досвіток ще на шибках не:
а) не з’явився; б) не зарожевів; в) не скрес.
2. Чим мати прив’язала до небес хату?
а) Золотим ланцюжком; б) мотузочком диму; в) родинним теплом.
3. Полум’я в печі гуляє по гіллю:
а) із задоволенням; б) жваво; в) весело.
4. Продовжіть фразу з поезії: Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, …
а) чи не болить що; б) чому не сплю; в) чи буду їсти.
5. У поезії С. Чернілевький згадує про:
а) те, як був маленькою дитиною; б) шкільні роки; в) перше кохання.
6. Вогонь у творі названий:
а) світанковим, маминим; б) світлим і чарівним; в) родинним і щасливим.
7. Душа маленького поета світліє:
а) перед днем; б) коли відчуває радість від будь-чого;
в) при отриманні цікавого подарунка.
«Забула внучка в баби черевички…»
1. Від’їзд внучки був пов’язаний:
а) із тим, що дівчинці набридло перебувати в селі; б) закінченням літа;
в) терміновим лікуванням.
2. Який художній засіб використано поетом у рядку: «Перекотилось літо за село»? а) Порівняння; б) епітет; в) метафору.
3. Яким транспортом скористалася внучка, від’їжджаючи від бабусі?
а) Бензовозом; б) пароплавом; в) літаком.
4. Після від’їзду внучки бабуся, стоячи, хустинкою витирала сльози через:
а) клопіт, який їй завдано дитиною; б) власне горе, самотність;
в) сум з приводу розлучення.
5. Як у творі названо зорі? а) Смарагдами; б) жаровичками; в)блискавками.
----Намалюйте коло і впишіть всіх людей, яких ви любите, цінуєте, які вас зігрівають у цьому світі.
